Міжконтинентальні «Віртуози» У Південній Америці Україну інколи асоціюють із Румунією

Камерний оркестр Львівської обласної філармонії «Віртуози Львова» повернувся з гастрольної поїздки Південною Америкою. Музиканти концертували у Колумбії (Кукута, Калі, Манісалєс, Перейра, Богота, Медельїн) та в Еквадорі (Кіто, Гуаякіль). За умовами контракту, тур мав тривати три тижні і складатися з 12 концертів, одначе публіка високо оцінила майстерність львів’ян (усі заплановані концерти пройшли з аншлагом) і агенція, яка, власне, і запрошувала колектив, запропонувала продовжити співпрацю.

За словами керівника «Вір­туозів Львова» заслуженого діяча мистецтв України Сергія Бурка, у цю поїздку українською стороною не вкладено жодних бюджетних коштів — усі витрати взяла на себе приватна колумбійська концертна компанія InterCulture.

Як виникла сама пропозиція щодо проведення гастролей? «Можна сказати, як грім серед ясного неба, — розповідає пан Бурко. — Перед Новим роком до мене звернулася менеджер колумбійської агенції (до речі, колишня львів’янка) з пропозицією щодо можливої співпраці. І я запропонував їй прослухати наші компакт-диски «Музика для всіх» та Romantic Classics. А вже під час Різдвяних свят пролунав дзвінок із конкретною пропозицією. «Будь ласка. Коли?» — «У лютому» — «Якого року?» — «Та цього ж!»

«Віртуози Львова» — колектив досвідчений, знаний у Данії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Ватикані, Польщі та інших європейських країнах. Але ж далека Колумбія — не Європа! Тим паче що, як мовиться, на все про все часу було відведено лише три тижні. Поки узгоджувалися питання концертної програми та складу виконавців, Сергій Бурко намагався вивчити ситуацію. «Ми навіть вагалися: їхати — чи не їхати, бо часом на гастролях різне трапляється. Згадували про колективи, які опинялися на вулиці — без грошей, документів і, відповідно, можливості повернутися додому», — говорить керівник колективу. Та й імідж Колумбії у світі в сенсі злочинності, м’яко кажучи, — не найкращий («Мені відразу чомусь пригадалися дитячі книжки про піратів», — жартує Бурко). Тобто психологічно це була дуже складна поїздка, бо їхали невідомо куди.

Спілкуючись із колумбійськими партнерами по e-maіl, Сергій Іванович питав, де відбуватимуться концерти, і отримував у відповідь повідомлення: в оперних театрах, у найкращих залах. «Я відразу уявив собі Львівську оперу, — говорить п. Сергій. — Щоби заповнити звучанням такий зал, треба брати у поїздку принаймні 25—30 людей. А вони запрошують п’ятнадцять. Чому так мало? Заощаджують?..» На додаток перед самим від’їздом ще й захворіла солістка, яка мала виконувати «Пори року» Антоніо Вівальді, отож довелося терміново коригувати програму. Але з колумбійського боку була дуже потужна емоційна телефонічна підтримка: «Что вы волнуетесь? — заспокоював керівник агенції InterCulture Хуан Родрігос. — У наc тут так красиво». І переконав-таки!

Спочатку їм запропонували зіграти пробний, промоційний концерт (такі умови є в контрактах з усіма гастролюючими виконавцями з Європи). І, попри дебют, на цей перший безкоштовний концерт прийшло, кажуть музиканти, напевно, ціле місто. У першому відділенні оркестр грав класичну музику (Моцарта, Вівальді, Мендельсона), у другому пропонували слухачам більше мініатюр (Альбіноні, Брамса, Штрауса). На біс виконували те, що, власне, цікавило публіку — у програмі було кілька творів із суто «місцевого» репертуару, і «у залі нам навіть підспівували».

До слова, львівський камерний оркестр у Колумбії та Еквадорі інтерпретували, попри чітку «львівську» рекламу, не інакше як «Віртуози України» або «Віртуози Києва».

— Але ми всюди намагалися наголошувати, що «Віртуози» саме зі Львова. Найбільше наше досягнення у тому, що ми предстали перед ними просто як європейський колектив. Звичайно, говорили, що Україна — не з багатих європейських країн, але традиції в нас, зокрема музичні, — європейські.

Програма перебування львів­ських віртуозів у Північній Америці, наголошує Сергій Бурко, була насиченою і добре в усьому забезпеченою. Не справдились побоювання виконавців і щодо акустики. По-перше, тамтешні зали невеликі (до двох тисяч місць), по-друге, сцени обладнані мушлями.

Після першого ж концерту розпочалися презентації.

Аудиторія всюди сприймала львів’ян чудово, оплесками та оваціями. А в місті Кіто концерт відбувся з чотирма викликами на біс.

В Боготі, де «Віртуози» концертували у найпрестижнішому театрі колумбійської столиці «Колон», львівський оркестр прийшли послухати високопосадовці з міністерства закордонних справ Колумбії, міністерства культури, спорту та інших державних відомств.

— А найбільше нас потішило, що там є потреба власне класичної музики. В мене таке враження, що вони мають завдання відродити європейську музичну культуру. По радіо звучить не попса, як у нас, а Моцарт і Вівальді, причому — в найкращих зразках. У них і на радіо, і на телебаченні працюють цілодобові канали класичної музики, чого немає в Україні. В усіх готелях, де ми зупинялися, постійно лунала класика. А щодо Вівальді, то це просто якийсь період відродження — вони, як губка, всмоктували цю музику. Ми грали кілька концертів із «Пори року», кілька симфоній Вівальді, і завжди був успіх.

До речі, саме колумбійці формували львів’янам концертну програму. Забезпечували організатори гастролей «Віртуозів Львова» й інструментами.

– Щоразу перед виступами ми отримували інші інструменти. І з’ясувалося, що в них дійсно хороші інструменти з Європи, зокрема з Польщі. І вони дуже бережливо до них ставляться.

Окрім суто концертної діяльності, львівські музиканти проводили майстер-класи у школах, ліцеях та музичних відділеннях університетів. І дехто зі студентів навіть цікавився можливостями навчання у Львові.

А на прес-конференціях, каже Сергій Бурко, з’ясувалося, що «вони дуже мало знають про Україну і чомусь асоціюють нас із… Румунією». Можливо, тому що в Колумбії нема українського представництва? Значно більше тут обізнані про Польщу. А може, про Польщу знають ще й тому, що в одному зі щорічних конкурсів «Міс Кава» брала участь міс Польща.

— А кава у них справді смачна. Принагідно я розповідав їм про галицькі кавові традиції, зокрема про те, як кава колись була завезена до Львова Юрієм Кульчицьким.

Тепер пан Бурко, попри сильне фізичне та емоційне виснаження, згадує про гастролі у Колумбії як… про відпочинок. І планує на жовтень наступну поїздку за океан. Наразі не розкриває таємниці майбутнього репертуару, але говорить, що вже є замовлення на музику Штрауса.

Досьє

Камерний оркестр Львівської обласної філармонії «Віртуози Львова» — один із найкращих колективів України, створений із провідних львівських музикантів у 1994 році. Колектив із великим успіхом концертував у Данії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Ватикані і Польщі.

Оркестр складається з 16—40 осіб (залежно від програми), а репертуар його включає твори композиторів різних епох і стилів — від Баха і Кореллі до сучасної української та західноєвропейської музики.

«Віртуози Львова» часто виступають із солістами (співаками, інструменталістами) та диригентами з Польщі, Австрії, Англії, Німеччини, Литви, Швейцарії, а в репертуарі колективу також хорові твори бароко, класицизму, романтизму і модернізму.