Цього тижня стартував Другий Всеукраїнський фестиваль молодої української режисури імені Леся Курбаса. Його організатори - Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса та Київський Молодий театр. Початок фестивалю супроводжувала хороша прикмета: теплого червневого дня дощ лив як із відра. Отже, є надія на очищення. А може, й на катарсис, давно очікуваний на спектаклях вітчизняних театрів?
Організатори фестивалю, що перебазувався з Білої Церкви в столицю, трохи іронічно називають його "бідним". Мовляв, "бідний театр" теж може стати цікавим явищем, якщо згадати пошуки та творчі відкриття великого європейського режисера Єжи Гротовського.
Звісно, до "великих" нашій молодій режисурі ще рости й рости. Але цікаві творчі результати вже очевидні, дарма що фестиваль не має ніякого бюджету, червоні доріжки не передбачені, та й мета проекту інша: презентація нових спектаклів, створених режисерами нової генерації, і обговорення цих робіт у рамках круглих столів. Сенс будь-якого фестивалю - спілкування, взаємообмін інформацією, корисною як для режисерів і критиків, так і для директорів театрів.
У Центрі Курбаса відразу ж після аншлагової фестивальної прес-конференції презентували свою роботу гості з Харкова. Молодий режисер Альона Самойленко в харківському театрі "Котелок" поставила п'єсу Наталі Ворожбит "Вій. Докудрама". Мотиви Гоголя в цій історії передбачаються. Своєю чергою, Наталя Ворожбит, а це вже маститий вітчизняний театральний автор, переносить дію в українську глибинку. На канікули на Полтавщину приїхали двоє друзів - Лукас і Даміан. Як і гоголівський Хома Брут, молодики потрапляють у чіпкі лапи "нечисті". Правда, в історії Наталі Ворожбит і творців спектаклю різноманітна чортівня - це наша часто неадекватна провінційна реальність. Герої постановки вправніше за Вія затягнуть будь-яку сторонню людину у вир своїх пристрастей, пороків та приколів. Спектакль харків'ян переповнений стьобом, нещадним глузливим ставленням до нашої телевізійно-пародійної реальності. Слід віддати належне акторам. Олексій Денисов, Герман Долгополов, Софія Дубинська, Анастасія Мощенко, Олександр Сердюк, Василь Байдак грають азартно, вільно, розкуто. Глядацький зал Центру Курбаса регулярно вибухав оплесками і щирим сміхом.
Наступного тижня Фестиваль молодої української режисури імені Л.Курбаса запрошує київських театралів на інші цікаві спектаклі. "Історія однієї босоніжки" та "Борщ у чотири руки" (Одеса), "Катерина" і "Мама Маріца, дружина Колумба" (Львів). Столицю у фестивальній афіші представить Молодий театр - травнева прем'єра "Любов людей". У фестивальній афіші чимало проектів Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Недавно режисер Тамара Трунова випустила на цій сцені спектакль "Дві дамочки у бік півночі". А студенти Едуарда Митницького і Дмитра Богомазова підготували свої постановки - "Бридкий" та "Білі ночі кохання", що вже завоювали симпатії навіть найсуворіших театральних поціновувачів Києва.