Купальські вогні вже горять

Хор «Хрещатик» представив уже третю частину свого циклу «Річне сонцестояння українського обрядового співу» під назвою «Купальський бог». Раніше в рамках проекту глядачі побачили різдвяне вертепне дійство «Небо та земля» і постановку «Диво-Весна».

Саме «Сонцестояння» стало для хору певним нововведенням. У всіх частин циклу — своя драматургія, і вони є радше театральним дійством. Солісти тепер не лише співають, але й танцюють, а також читають вірші. Танці, стилізовані під обрядові, поставив професіональний хореограф Алла Рубіна. Вірші ж — «одні з учасників дії: це й настрій, і певна сюжетна лінія, що розвивається ніби сама по собі. Насправді — і спів (музика), і хореографія, і поетичний текст разом утворюють тримірність сценічних дій», — відзначає поет Олексій Зарахович.

«Сучасна культура та її тенденції передбачають об’єднання жанрів і пошук у граничних галузях. Чого гріха таїти? Хоровий спів активно витісняється з масової свідомості поп-культурою. Ми втрачаємо культурний шар (як в археології), що дозволяє говорити про автентичність нації. Крім того — чистий живий звук людського голосу замінюють на синтезований... Тому саме зараз такий важливий пошук нових форм, що дозволяє розширювати аудиторію аматорів хорового співу за рахунок молоді», — розповідає директор хору й автор проекту Андрій Воїнов.

У «Купальському бозі» лише невеличкими вкрапленнями лунає флейта, що супроводжує поетичні тексти. Головне музичне тло створює перкусія. Саме завдяки останній, концерт справді нагадував поганський ритуал. Особливо гарно пролунала композиція «Свято Яна» (композитор — Олексій Скрипник), що супроводжувалася майже ритуальним приплескуванням і притупуванням. Не дивно, що наприкінці концерту саме її і виконали на біс. Представлена програма, хоч і була вибудована художнім керівником Павлом Струцем на основі народних пісень, але зовсім не нагадувала шароварщину. «Суворо кажучи, ми не змінюємо амплуа академічного хору. Ми не співаємо народну музику, народними голосами, ми виконуємо те, що можна назвати класикою, — кращі твори українських композиторів, — пояснює Андрій Воїнов. —
У нашому проекті твори сезонної тематики (наприклад — зустріч весни або середина літа) зібрані й об’єднані єдиною дією, що за своєю драматургією та структурою поступається ритуалу народного, можливо, навіть язичеського, свята. Але помилково вважати, що ми реконструюємо обряд. Просто ми засобами академічного хорового співу а капела створюємо цілком сучасний твір культури».