Київські художники: "мир" — це жінка

Київський Національний музей російського мистецтва розгорнув виставку "Присвята Діотімі" - роботи київських художників Миколи Сологуба, Альберта Джаббарова, Євгена Мухоїда, Ігоря Галана та скульптора Олексія Владімірова. Головний збірний образ експозиції - Жінка як символ миру, мудрості, любові.

"Діотіма" - жриця, що відіграє важливу роль у діалозі Платона "Бенкет". На Бенкеті Платона його учасники обговорюють значення любові. Сократ - найважливіший оратор. За його словами, в юності йому викладала "філософію любові" така собі Діотіма, що була провидицею і жрицею... У роботах кожного з п'яти художників-чоловіків тему вирішено по-своєму, і кожен автор пропонує власне бачення метафори. Глядачеві явлено жінку як втілення нового життя, миру, позитиву й інтелекту. Причому неважливо, який континент, епоху чи концепцію представляє той або інший образ. Пластичний і водночас монументальний образ у скульптора Олексія Владімірова. Колоритний, африканський, відверто наближений до глядача в Альберта Джаббарова. Еротичний і гіперсучасний в Ігоря Галана. Умовний і водночас давньосхідний архетип у Миколи Сологуба. Вакхічний, діонісійський, дотепний, як сама Діотіма, - у Євгена Мухоїда.

Директор музею Юрій Вакуленко пояснює обставини проведення виставки в цих стінах (до речі, в улюблених залах Тетяни Яблонської):

- Зараз у нашій країні війна, щодня ми отримуємо безліч негативної інформації. Тому вирішили розгорнути виставку, що апелює до миру між людьми. Тепер кожен, прокинувшись вранці, насамперед хапається за гаджети інші засоби масової інформації, щоб вивудити новину про руйнування. А ця виставка про творення. Скільки б не тривала війна, вона повинна закінчитися миром. Мир у нашому музеї настав, тому що з'явилася жінка - її образ, її флюїди, її гармонія...

За словами пана Вакуленка, ще недавно, готуючи цю виставку, ніхто й уявити не міг сумних обставин, із нею ж пов'язаних. У роботі над проектом активну участь брали Владимир Дроздовський та Дмитро Долгов. На жаль, Володимир Дроздовський несподівано пішов із життя у віці 42 роки... Саме йому належала ідея проведення цієї виставки, і він планомірно реалізовував програму підтримки та популяризації українських сучасних художників. Колись у юності, в 1990-х, він познайомився з художниками, яких здружив Андріївський узвіз, першими галереями, що створювали легендарний міський міф. "Патріархом" цього художньо-галерейного руху називають Євгена Мухоїда, навколо якого й формувалася тоді група яскравих, активних київських художників. Відтоді дружба з художниками і захоплення живописом стали для Дроздовського частиною його життя. Він сприяв спільноті талановитих художників, яких об'єднав дух місця.

Тепер же, за словами директора музею, всі ідеї місіонера, що пішов від нас, утілюватиме в життя його товариш Дмитро Долгов, який уже анонсував осінні виставки в Києві та Італії. Він підкреслив: "Тепер, коли країна має одягати й озброювати свою армію, відновлювати міста і їхню інфраструктуру, ремонтувати шляхи, забезпечувати достойний соціальний рівень громадян, - ми повинні озирнутися на досвід минулого, на діяльність відомих київських меценатів Терещенка й Ханенка. До того ж настав час змінювати саму систему культурного менеджменту, впроваджувати такі механізми контролю, які дозволять зробити державні програми фінансування культури прозорими, ефективними і виправданими".