«КАРМЕН» ПО-КОРЕЙСЬКИ

У Національній опері України було представлено один із найбільших світових шедеврів — безсмертну оперу французького композитора Жоржа Бізе «Кармен», спільну роботу корейських солістів, а також хору та оркестру Національної опери України під керуванням Вахтанга Джорданії (США). Вперше на сцені столичного театру виступила корейська оперна трупа «Бе Се То», яка отримала свою назву від перших складів назв столиць трьох держав — Китаю (Пекін), Кореї (Сеул) та Японії (Токіо). Колектив був створений 1996 року і покликаний послужити культурному розвитку, а також встановленню та зміцненню міжнародних відносин із багатьма державами світу в галузі культури та мистецтва.

Вибір упав на «Кармен» саме тому, що, крім чудової музики, сповненої світла й життя, яка переконливо стверджує свободу людської особистості, головні герої представлені тут людьми з народу, проте змальовані надзвичайно соковито й темпераментно, чим демонструють усю психологічну складність характерів. Завдяки цьому проекту здійснилася давня мрія корейських співаків виступити на одній сцені з українськими виконавцями, оскільки керівник трупи Канг Хва Чжа вважає виконавський рівень Київської опери дуже високим.

Корейські виконавці дуже органічно влилися у добре відому київську постановку опери, здійснену наприкінці 2001 року кандидатом мистецтвознавства, професором Миколою Кузнєцовим. Проте з моменту появи на сцені корейських виконавців не можна було не помітити відмінностей, що виявлялися практично в усьому. Представлені на суд публіки головні герої опери явно контрастували зі звичними й добре знаними образами, до яких звикли київські глядачі. В усьому, від руху рук, переміщень по сцені і до танців (навіть попри отримані уроки танцю від запрошених фахівців), відчувалися делікатність, м’якість, а іноді навіть невпевненість і скутість рухів. Що ж до вокального виконання, то корейські солісти продемонстрували досить хороший рівень виконання, проте в Національній опері України оперна трупа значно сильніша.

Кармен Канг Хва Чжа — м’яка, інколи навіть надто спокійна та сповнена кохання, без натяку на вульгарність і стервозність натури, але при цьому не позбавлена сміливості й волелюбності.

Виконавець партії Дона Хозе Пак Се Вон тембром голосу й самою манерою виконання цієї партії трохи скидався на соліста Національної опери України Павла Приймака.

Найсприятливіше враження на публіку справила виконавиця партії Мікаели На Кенг Хе, яка продемонструвала непогане володіння вокальною технікою і легкість виконання. Її приємного тембру сопрано звучало дуже ніжно, м’яко, із гарним середнім регістром, воно плавно лилося в зал і заворожувало своєю чистотою. Співачка непогано показала себе в дуеті з Хозе у першому акті «Я пам’ятаю день у горах» та в ліричній арії Мікаели в третьому акті «Даремно себе запевняю».

За диригентським пультом цього вечора був Вахтанг Джорданія, диригент Харківського філармонічного оркестру й почесний артдиректор оперної трупи «Бе Се То», спеціально запрошений корейською стороною для спільної постановки «Кармен». Особливо слід підкреслити майстерність диригента. Оркестр Національної опери України під його керуванням звучав трохи інакше, ніж звичайно, тобто музика лилася більш м’яко, не заглушаючи виконавців, незалежно від сили голосу кожного з них. Був значно зменшений акцент на ударні, що властиве манері диригентів столичної опери. Проте при цьому твір не втратив свого колориту й темпераменту. Вахтанг Джорданія продемонстрував чудове вміння працювати з солістами, а також індивідуальний підхід до кожного виконавця.