Ірина Буданська: «Відчуття, що ми живі й життя триває, сьогодні — надважливе»

06 серпня, 2020, 17:32 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Ірина Буданська: «Відчуття, що ми живі й життя триває, сьогодні — надважливе»

Цей рік приготував для нас непрості випробування. Епідемія COVID-19 і карантин вибудували мури між людьми, позбавили нас живого спілкування, можливості обіймати друзів і рідних. Звичні для нас речі та буденні ритуали набули особливої цінності й почасти стали розкішшю. Відвідати концерт, театр чи мистецьку галерею — тепер кожна така можливість особлива.

Ми побачили спорожніле, пронизане тишею місто, в якому не сигналять автомобілі, не чути дитячих голосів. Ця тиша лякала й насторожувала, але водночас змушувала прислухатися до себе й осмислювати новий досвід, який ми проживаємо тут і зараз.

Тим часом, коли місто стало оживати, яким же радісним стало наповнення його звичними звуками, яким цінним — повернення його голосу, за яким ми справді сумували. Життя Триває — це відчуття і стало основним меседжем цьогорічного фестивалю Bouquet Kyiv Stage, що відбудеться незабаром, з 20-го по 25 серпня в Софії Київській. (Програму можна знайти тут http://bouquetstage.com/).

Третій Bouquet обіцяє стати фестивалем прем’єр, а також представить кілька нових напрямів. Традиційно буде багато музики: класичної, сучасної академічної, джазової, експериментальної. Заплановано близько 40 подій, більшість транслюватимуть онлайн.

Відкриття фестивалю буде символічним. Звучатиме музика Вікторії Польової, хор AVE співатиме на дзвіниці Софії Київської. І цей спів, і звук софійських дзвонів огорнуть місто. Це буде початок — і фестивалю, і чогось нового в новій реальності. Це буде повернення голосу місту. Оновлення.

У розмові з ZN.UA співзасновниця фестивалю, засновниця Дому «Майстер Клас» Ірина Буданська розповідає про цьогорічну програму фестивалю, мистецтво як точку опори в часи змін і голос, який місто повертає собі.

Про нову реальність

Пані Ірино, ще триває карантин, багато культурних подій в Україні скасовано, — чому ви все-таки наважилися провести третій фестиваль Bouquet Kyiv Stage

― У всіх нас життя розділилося на «до» і «після». Вже є розуміння, що ми змінилися і змінився світ. Життя «як раніше» вже не буде, а новий досвід ми тільки-но починаємо здобувати. Ми наче перебуваємо у стані «між», учимося жити заново. Важливо прийняти нову реальність і не нарікати на неї. І тут саме Культура може стати тією опорою, яка допоможе перейти зі стану «між» до нової реальності.

Тим часом драматична ситуація, яку ми переживаємо останні кілька місяців, оголила як багато больових точок, так і ціннісні речі. Великою цінністю, чи навіть — величезною розкішшю, стало все живе: жива природа, живі відносини, живе слово, жива музика і мистецтво.

Тому, на наш погляд, фестиваль Bouquet — життєво необхідний саме зараз, цього літа.

І якщо з різних причин можна скасувати фестиваль у період повного благополуччя, коли культурний простір насичений подіями та спілкуванням, то в нашій нинішній ситуації, якщо з’являється хоч невеличкий шанс живого мистецького наповнення, втрачати його непростимо.

Крім цього, нам украй необхідно набути нового досвіду — жити повним культурним життям, але в нових умовах, у карантинних обмеженнях.

Так, ми прийдемо в Софію Київську, одягнемо маски, ми сядемо на відстані одне від одного і так будемо слухати живу музику й живе слово. Маски, відстань, обробка до дір рук антисептиком — усе це можна витримати, бо ти отримуєш значно більше — саме Життя.

Мистецтво як точка опори

Як мистецтво може допомогти всім нам подолати стреси та страхи, що їх ми переживаємо останнім часом?

― Сьогодні, за великим рахунком, ми сповнені страху за своє здоров’я та здоров’я рідних, невизначеності з приводу майбутнього, часом — відчаю. А мистецтво наповнює людину іншими сенсами.

У мистецтві кожен знаходить щось своє. Когось воно підносить над буденними речами, хтось отримує новий естетичний досвід, а хтось переживає заново якісь власні страхи, травми і, можливо, звільняється від них.

Але завжди мистецтво — це можливість іншого наповнення, що означає можливість змін.

Митці дивним чином бачать далі й глибше, тонше сприймають життя і часом передчувають майбутнє. Недавно ми прийшли в Софію Київську; там, як завжди, панувала заспокійлива атмосфера, і нечисленні відвідувачі гуляли територією в масках. І в нас з’явилося дежавю. Ми згадали торішню інтерактивну екскурсію. Це був дуже цікавий проєкт. Люди надягали навушники, через які чули голос Святої Софії, звернений до нащадків. Ця екскурсія торкалася різних тем — сучасної людини, її ставлення до інших, до природи.

Кожен екскурсант отримував три конверти. У першому — була фотографія стародавньої Софії, і вона порівнювала себе з сучасною.

У другому конверті була маска, Софія просила всіх її надягти, доки говорила про стосунки людини з природою. І група екскурсантів, надягнувши маски, прогулювалась у роздумах Софійським садом. Ця картинка повторилася рівно через рік, але в реальному житті!

А ось у третьому конверті була сливова кісточка з Софійського саду, її треба було посадити. Це, на мій погляд, теж дуже символічно й актуально. Нам усім необхідно посадити сливову кісточку, доглядати за саджанцем і обов’язково виростити дерево, щоб потім зібрати сливовий урожай.

Голоси

Розкажіть про цьогорічну концепцію фестивалю.

― Коли розпочався карантин, підготовка до Bouquet Kyiv Stage-2020 ішла повним ходом. Уже була сформована програма, запрошені іноземні виконавці, заплановані колаборації українських митців з іноземними. Епідемія все змінила. Практично, всю міжнародну складову фестивалю ми перенесли на наступний рік. І тільки-но ситуація дозволила послабити карантин, з’явився промінчик надії на проведення фестивалю, ми одразу ж почали оновлювати програму.

Коли нову програму було сформовано, ми несподівано для себе побачили, що основний учасник цього року — це Голос.

В музичній програмі Голос звучатиме окриляючим класичним сопрано Сусанни Чахоян та Тетяни Журавель, джазовим вокалом Назгуль Шукаєвої та Лаури Марті, фольклорним багатоголоссям Каті Чілі та Наталки Половинки, хоровими співами колективів «Київ» та Ave.

Голоси людей з поетичної збірки Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами» оживуть у прем’єрному музично-поетичному перформансі, створеному театральним режисером Олегом Ліпциним.

Вірші будуть озвучені голосами їх авторів — українських поетів Сергія Жадана, Ірини Цілик, Марка Бєлорусця — на поетичному марафоні.

Те, що Голос став матрицею фестивалю — дуже символічно, адже Голос і Спів — це провідники у вищі форми нашого буття.

Люди, що наповнюють простір

Ще навесні, коли ви почали говорити про майбутній фестиваль, — прозвучала головна його тема: «Місто Майстрів». З якими майстрами зустрінуться гості нинішнього року?

― Сьогодні Bouquet Kyiv Stage — міський фестиваль. А місто — це не лише архітектурний ландшафт, це передусім люди. Саме люди, які змінюють нас, наш простір і наше життя в ньому, люди-Майстри стануть героями цьогорічного фестивалю.

Тема Bouquet Kyiv Stage 2020 — Місто Майстрів.

Знаковий Майстер, композитор Борис Лятошинский, а також плеяда його видатних учнів будуть представлені у програмі Лятошинський-Гала, створеній Євгенієм Громовим;

Майстер Богодар Которович, окрім музичного таланту, мав великий дар розкривати таланти в інших. «Букет для Богодара Которовича» подарують нам Мирослава Которович, Сусанна Чахоян та ансамбль «АртеХатта».

Майстра народної любові Мирослава Скорика ми зможемо почути і відчути в його останніх творах на концерті «Присвята Скорику» з участю Богдани Півненко та Анни Хмари.

Глибину, філігранну тонкість і водночас потужність генія Валентина Сильвестрова почуємо у прем’єрних творах композитора у виконанні камерного хору «Київ».

Ще один потужний пласт нашої культури — образотворче мистецтво. Художніх справ Майстри Олександр Левич, Олексій Захарчук, Михайло Вайнштейн, Віктор Зарецький та Алла Горська будуть представлені у виставковому проєкті «Місто людей: графіка шістдесятників».

Майстер, що нас надихає, що є оберегом Bouquet Kyiv Stage, — видатний живописець Олександр Дубовик, який подарував символ — Букет фестивалю. Олександр Дубовик представить виставку робіт, які раніше не виставлялися. Її назва — «Спогади про майбутнє».

На фестивалі у нас з'явиться унікальна можливість розкрити ще раз для себе великого Майстра — Михайла Булгакова крізь призму листів до нього його матері в експозиції «Альма-матер Михаїла Булгакова». Це тема близького, рідного спілкування, яка теж зазвучала по-новому у світлі останніх подій.

Фестиваль прем’єр

Ви завжди прагнете представити навіть відомих учасників фестивалю із премєрними програмами. Нинішній фестиваль — не виняток. Розкажіть про це більше.

― Прем’єри — це завжди дуже хвилююча й водночас радісна подія. За відчуттями це схоже на народження дитини.

Ми з нетерпінням чекаємо народження прем'єр Букета:

Музичний перформанс «Кіно уві сні і наяву» на музику Вадима Храпачова у виконанні Sed Contra Ensamble — це особливий проєкт для нас. Про справжнє кіно і справжню музику, про творчий союз і справжню дружбу двох справжніх Майстрів — Вадима Храпачова та Романа Балаяна.

Ще одна прем’єра — музично-поетичний перформанс «ЯР», створений театральним режисером Олегом Ліпциним за поетичною збіркою Маріанни Кіяновської «Бабин Яр. Голосами». Основний задум режисера — переосмислити трагічну подію і побачити її в сучасному світі, у собі.

Тетяна Калініченко і New Era Orchestra готують нову програму, в якій візьме участь швейцарський музикант Морис Штегер. Критики називають його «Паганіні блок-флейти».

Надихнутися творчістю Марії Приймаченко у поєднанні з електронною музикою ми зможемо з проєктом Андрія Кириченка «Дивосвіт Химер».

Сподіваємося, нам вдасться наповнитися життєствердним живописом нашої талановитої землячки і знову відчути, що Життя триває!

Нові напрями

Ви працюєте з новими напрямами мистецтва на цьому фестивалі?

― У нас з’явився новий напрям — фестивальна літературна сцена, на якій відбудуться розмови, дискусії та публічні інтерв’ю з письменниками, перекладачами і видавцями.

Говоритимемо про місто як текст і тексти про місто, про голоси місць і міст, про пошук втраченого Міста через літературу. Курирує літературний напрям літературознавець Євгеній Стасіневич. Серед запрошених гостей — Софія Андрухович, Катерина Калитко, Сергій Жадан, Артем Чех, Ірина Цілик, Марк Бєлорусець та інші.

Я думаю, в цей період багато хто повернувся до книжок. З’явилися можливість і час читати, думати й осмислювати. Ми давно хотіли поговорити про взаємовплив людини та міста і про те, як це втілено в літературі. Думаю, ці діалоги, заплановані ще до карантину, глибоко зазвучать у новому контексті.

І найдорожчий, найбільш зворушливий для нас новий напрям — дитячі програми для малюків від восьми місяців. Це будуть інтерактивні вистави для малечі та її батьків — «Кольорові ігри» і «Тік-Так».

Під час карантину, коли місто завмерло, найбільш болісними, особисто для мене, були порожні дитячі майданчики та відсутність на вулицях дитячого сміху. Ми вже зараз живемо в передчутті того, як наповниться Софія дитячим сміхом, гомоном, життям. І водночас наповняться життям Софійський сад, і місто, і ми самі.

Про любов до Києва та потребу змін

Чому Bouquet Kyiv Stage обрав своєю домівкою Київ, ба більше — саму Софію Київську?

― Для мене Київ — рідне й любиме місто. Я тут народилася і прожила більшу частину свого життя. Мені пощастило — я бачила світ і жила в різних місцях, але, на моє переконання, Київ — особливе місце. Водночас воно недооцінене — передусім нами, його мешканцями. Тут живуть люди, які роблять неймовірні речі, які мають талант від Бога, але яких ми не цінуємо належним чином.

Завдяки карантинові та скасуванню програм більшості закордонних учасників у фокусі фестивалю цього року — переважно українські митці. Є велике бажання і велике очікування, що ми зможемо достойно оцінити наше мистецтво, наших Майстрів, які його створюють, нашого глядача.

Я вважаю, Київ гідний кращої долі, ніж має зараз. Це стосується як міста, так і людей, котрі тут живуть. І якщо нам вдасться крок за кроком це змінювати, то наші фестивалі не будуть марними. Змінити ставлення одне до одного, до місця і міста.

Bouquet Kyiv Stage — це фестиваль високого мистецтва, але не хочеться говорити про високе мистецтво як про щось закрите, рафіноване. Фестиваль високого мистецтва — це фестиваль, який нас змінює, який нас підносить, який показує потенціал нашого росту. І мистецтво тут — це можливість змін.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК