Ірена Карпа: "Я за те, щоб митець не був голодним"

Поділитися
У Парижі, в Українському культурному центрі, представлений арт-проект "Ефект хризаліди". Його автори - 8 відомих українських художниць, які працюють у різних напрямах мистецтва: живопис, фешн, фото-арт, дизайн, мультимедіа. На думку Ірени Карпи (вона не тільки письменниця, а й перший секретар посольства України у Франції з питань культури), такі міжнародні арт-проекти майже неможливо реалізувати тільки коштом держави.

У Парижі, в Українському культурному центрі, представлений арт-проект "Ефект хризаліди". Його автори - 8 відомих українських художниць, які працюють у різних напрямах мистецтва: живопис, фешн, фото-арт, дизайн, мультимедіа. На думку Ірени Карпи (вона не тільки письменниця, а й перший секретар посольства України у Франції з питань культури), такі міжнародні арт-проекти майже неможливо реалізувати тільки коштом держави.

В "Ефекті хризаліди" 8 українських жінок об'єдналися заради актуальної гендерної проблеми - зміни соціальних ролей чоловіка і жінки. Того, що вважається сьогодні загальносвітовим соціальним феноменом.

Однак куратори проекту - Оксана Шевченко й Анастасія Білецька - підійшли до цієї проблеми з цікавого боку. З допомогою створених спеціально для виставки оригінальних об'єктів наочно демонструється непорушний "закон природи": жодні обставини не можуть змінити жіночу сутність і вбити потребу в красі.

Отже, у головному залі Українського культурного центру - жіноча енергія виходить назовні. І проявляється з допомогою різних творчих технік - від давнього ремесла витинанки і "бабусиного" плетіння - до фото-арту, дизайнерських об'єктів, ультрасучасного фешн та відеоінсталяцій.

Українські «витинанки» Дар'ї Алєшкіної на вікнах колишнього будинку Ален Делона, в якому актор жив з Ромі Шнайдерна Авеню де Мессін, 22 в Парижі. Нині Український культурний центр в Парижі.
Українські «витинанки» Дар'ї Алєшкіної на вікнах колишнього будинку Ален Делона, в якому актор жив з Ромі Шнайдерна Авеню де Мессін, 22 в Парижі. Нині Український культурний центр в Парижі.

Здавалося б, чим можна вразити бувалу паризьку публіку? Але українським мисткиням це вдається.

В одному просторі гармонійно об'єдналися роботи, створені такими різними авторами, в різних техніках і стилях. "Руки-Ножиці" Дарія Альошкіна, відома художниця-мисткиня зі Львова, вразила сприйнятливих французів гігантськими триметровими ажурними витинанками. Такого тут справді ніколи не бачили, і гості відкриття дивувалися, дізнавшись, що цій техніці багато сотень років, - так сучасно й "по-французькому" виглядали роботи.

Дизайнерка Олена Шабалтас, як птаха-ткачик, перетворила п'ять кілометрів пряжі у "плетену" інсталяцію, довівши, що плетіння може бути сучасною художньою технікою, а не бабусиним ремеслом. До речі, Олена вже третій рік поспіль бере участь в одній із найбільших і найпрестижніших виставок дизайну Maison&Objet, що проходить цими днями в Парижі.

Витончений фото-арт Дар'ї Балової, "райський" живопис Ольги Селіщевої, роботи харків'янки Інни Педан, що зсувають простір і свідомість своїми об'єктами "високого дизайну". Відео-інсталяції студії Atmasfera 360, фешн-об'єкти від Єлизавети Волосовської та ательє kozakivski - кожен елемент експозиції заслужено привернув пильну увагу відвідувачів арт-проекту. Підкреслю, що, на щастя, є підтримка цього проекту і з боку французької компанії MAЇNO.

- В Україну я приїхав ще 1996-го, працював тут, потім повернувся до Парижа, - каже Олександр Старинський, директор компанії, корінний парижанин у третьому поколінні. - Але події на Майдані мене вразили: адже барикади і прагнення до свободи - це так характерно для парижан! Я став знову активно цікавитися Україною, і з'явилося бажання вивчити українську мову. Став учити українську мову, читати українські книжки, захопився українською літературою - досі цей інтерес не згас. Тепер я приїжджаю в Україну майже щомісяця, реалізовую різні проекти. Один з них пов'язаний із культурою - це проект перекладу сучасної української літератури. Хочу, щоб французький читач мав можливість знайомитися з творами сучасних українських письменників. До речі, зараз ми працюємо над перекладом книжки Олега Сенцова, яку сподіваємося представити на Книжковому салоні в березні цього року в Парижі.

- Чим вас приваблює український дизайн і арт? Чому він вам здається перспективним для Європи?

- Відчуваю, який великий креативний потенціал має сучасна Україна. Недавно відвідав виставку в "Арсеналі" і був вражений свіжістю й цікавістю ідей та якістю речей, побачених там. І я хочу цю красу, ці ідеї продемонструвати у Франції. Так виникнув задум проекту "МАЙНО", завдяки якому планую серйозно просувати український предметний дизайн у Франції, і в перспективі - на ринку Європи.

Я відчуваю і розумію, яка цікава, багата й потужна українська культура. По-перше, вона дуже старовинна й вирізняється певною особливою м'якістю, яскравою креативністю, стилем. По-друге, вона має такі елементи, які є тільки у вас. Наприклад, візерунки, що використовуються у вишивці. Коли бачиш вишиванку, одразу розумієш, що це саме українська вишивка. На мою думку, є багато цікавого, що можна показати європейцям. Також завдяки проекту "Ефект Хризаліди" я познайомився з іще одним унікальним мистецтвом - вишивки, яке Париж побачив уперше.

Мені здається, вишивка може бути так само упізнавана в Європі та світі й асоціюватися саме з Україною, як, наприклад, мистецтво орігамі асоціюється з японською культурою. Вишивка має дуже міцну і яскраву українську ідентичність. І може бути широко використана в сучасному дизайні та мистецтві.

***

- Багато відвідувачів дуже тепло реагують на цей арт-проект, особливо на характерні українські речі, - каже Ірена Карпа, перший секретар посольства України у Франції з питань культури. - І майже неможливо реалізовувати такі проекти за державні гроші. По-перше, коштів на це, як завжди, немає. По-друге, діє постанова 102, згідно з якою, коли ми витрачаємо гроші на імідж держави, ми не маємо - увага! - "права використовувати їх на авіаквитки та поселення художників".

Ірена Карпа
Ірена Карпа

Але як можна реалізовувати культурну дипломатію, не привозячи сюди живих людей, котрі роблять щось прогресивне? Як влаштовувати виставки, майстер-класи?

Неможливо проводити культурну діяльність, спираючись лише на досягнення діаспори. Якщо є кошти на просування іміджу України за кордоном, то робити це треба реалістично.

Я за те, щоб митець не був голодним. Щоб він міг продавати свої твори - хорошим людям. Чим більше українських предметів житиме в паризьких будинках, тим більше особисто я буду щаслива, і це буде дуже добрим результатом культурної інтеграції.

Нині готується багато спільних проектів - участь України у Книжковому салоні в Парижі, пленер у Нормандії українських художників у художній резиденції "Замок мистецтв", яку відкрила колишня киянка Олена Місталь - директор Української паризької школи, готуємо участь українських дизайнерів у Тижні дизайну в Парижі у вересні 2017-го - і багато чого ще.

Але, на жаль, наша система є прямим нащадком радянської. І щоразу, коли наштовхуєшся на повну байдужність і нерозуміння - "а навіщо взагалі такі проекти?", "яка роль культурної дипломатії?" - стає гірко. Важко, коли й так непрості обставини ще більше штучно ускладнюються

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі