Homo Ludens: Гран-прі у "Солодкої Дарусі"

Експертна рада вирішила нагородити Гран-прі цьогорічного форуму - легендарну виставу Івано-Франківського театру імені Івана Франка "Солодка Даруся" (режисер Ростислав Держипільський).

Цей фестиваль у Миколаєві оновив роботу після певної перерви - насамперед завдяки ентузіазму художнього керівника Миколаївського художнього російського драматичного театру Артема Свистуна та місцевої влади - обласного управління культури Миколаївської ОДА.

Цьогоріч миколаївцям вдалося зверстати доволі привабливу фестивальну афішу, запросивши майстрів театру з різних країн світу. Вже під завісу фестивалю я поспілкувався по Skype з його куратором та креатором Артемом Свистуном: говорили не тільки про Homo Ludens, але й про подальшу долю репертуарного театру в Україні, миколаївського глядача, конкуренцію з "Мельпоменою Таврії".

Сергій Кононенко

- Артеме, нагадай будь-ласка, як народився фестиваль з такою образною назвою, хто стояв біля його витоків?

- Народився у 2006 році як фестиваль країн Чорноморського регіону. Був проведений на базі Миколаївського художнього російського драматичного театру і носив неконкурсний характер. У першому фестивалі взяли участь лише три країни і шість міст.

- В чому особливість концепцііHomo Ludens, адже театральних фестивалів в Україні - десятки і кожен намагається чимось виділитися?

- Це фестиваль "людини, що грає". Отже, головний акцент - на акторі, на його майстерності, таланті, на спроможності донести ідею тієї чи іншої вистави до глядача.

Сергій Кононенко

- У чому особливість саме цьогорічного фесту після певної перерви? Як реагують місцяни на ваш форум? Чи можеш назвати Миколаїв театральним містом, враховуючи досвід своєї роботи на цих теренах?

- На фестивалі цьогоріч було представлено 24 театральні колективи з різних регіонів України, Білорусі, Молдови, Болгарії. Працювали велика, мала і камерна сцени. Було представлено багато цікавих робіт, які запам'яталися і глядачам, і експертам - театрознавцям, журналістам, театральним критикам. Гран-прі отримала вистава Івано-Франківського Національного академічного українського драматичного театру "Солодка Даруся" за твором М. Матіос. Щодо глядача - у нас завжди аншлаг і це приємно відзначати.

Сергій Кононенко

- Артеме, не знаю як тобі, але мені вже неодноразово казали, мовляв, новим очільникам Мінкульту (чи як він тепер зараз називається?) активно пропонують розігнати репертуарні театри і все це перетворити у так звані вільні відкриті майданчики. Хтось у захваті від такої ідеї? Когось вона бентежить? Які твої відчуття?

- Справжнє мистецтво, яке є не для масового споживача і має високий художній рівень, потребує серйозної підтримки держави. Так є у багатьох європейських країнах. Тому сьогоднішні театральні лідери у світі - Німеччина, Польща, Нідерланди. Я вже не кажу про Велику Британію, яка трепетно оберігає свої значні театральні традиції, ставить консерватизм в статус престижу, взірця, а не мішені для биття.

Сергій Кононенко

Не важко спрогнозувати, що коли почнемо щось руйнувати, то на багатьох театральних майданчиках будуть панувати виключно розважальні антрепризні проекти низької якості. Тобто все заради дешевих розваг та дорогих квитків. Адже, на жаль, касові вистави найчастіше - вистави легковажної тематики. Театр має виховувати суспільство, його смак, а не тільки розважати.

Сергій Кононенко

- Скорочено ваш театр називають МХТ…

- Назва нашого театру - Миколаївський академічний художній російський драматичний театр, отже - МАХРДТ. Якщо ж говорити про приставку "Художній" - її отримала ще "Шахтарка Донбасу" (театр, з якого народився наш колектив) у 20-х роках ХХ ст. за вистави високої художньої якості.

Сергій Кононенко

- Чи охоче їдуть столичні режисери ставити свої вистави у провінцію?

- За великі гроші - безумовно, охоче. Втім, провінційні театри великих грошей не мають.

Сергій Кононенко

- Поруч з Миколаєвом - місто Херсон, де проходить гучний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії". Наскілька гостра конкуренція у цього форуму з вашим - Homo Ludens?

- Не має взагалі ніякої конкуренції. Фестивалі проходять у різний час і кожен має своїх гостей, свого глядача. Більш того, є досвід об'єднання творчих зусиль - спільно проводили "Мельпомену на Миколаївщині" як частину "Мельпомени Таврії" у 2018 році.