ГЛИБИННИЙ ЗРУБ «КРИНИЦІ»

Ідея створити видавництво остаточно сформувалася у Леоніда Андрієвського після того, як, попрацювавши у кількох різних видавництвах, він зрозумів — у цих структурах не зможе до кінця реалізувати свої творчі задуми. А задумів та ідей у народного художника України, члена Спілки журналістів, видавця з понад двадцятилітнім стажем було чимало.

…Тож міцніло переконання — потрібне видавництво, яке б працювало з українськими авторами і займалося проектами, зорієнтованими на розвиток української культури. Знайти скромні початкові кошти вдалося через залучення до видавничої справи однодумців-меценатів. То була родина Андрія Яковича Михалка, засновника організації «Підприємство «Ремонтник», який запропонував дружню підтримку. Співзасновником видавництва став Валерій Михалко, один із керівників будівельної фірми. Він за першим фахом — журналіст, тож зі знанням справи очолює і редакційно-художню раду видавництва. До речі, саме завдяки «Підприємству «Ремонтник» «Криниця» має сучасний обладнаний офіс у новітній бізнес-будові, чим може похвалитися далеко не кожне українське видавництво.

Уже в перший місяць після реєстрації побачили світ і перші видання — дитячі книжечки із серії «Театр вдома». І хоча на той момент на ринку було вже досить дитячої літератури, криничани зробили ставку на те, що їхні видання класиків —«Попелюшка — Cinderella», «Аладдін та його чарівна лампа — Aladdin and his magic Lamp», «Піноккіо — Pinocchio», «20000 льє під водою — 20000 leagues under the sea» — видані чудовою українською та англійською мовами, з якісним повнокольоровим художнім оформленням. Раніше, пригадує редакційний колектив цієї серії, такі книжки користувалися шаленим попитом, їх спеціально на замовлення привозили з Москви для окремих посадовців. Нині ринок дитячої літератури різноманітний, цікавий та доступний кожному. Але дитячі книжки «Криниці» добре знайомі маленьким читачам. У 2000 році побачили світ оригінально оформлені Костем Лавро, супроводжувані післямовами народні українські казки «Колобок», «Курочка ряба», «Ріпка», «Лисиця та журавель», «Пан Коцький», «Кирило Кожум’яка», «Солом’яний бичок», «Рукавичка», а також створено новий переказ казки «Білосніжка і семеро гномів» за відомим мультфільмом У.Диснея.

У перший же рік становлення «Криниці» поступово визначилися чотири фундаментальні напрямки роботи видавництва: мистецько-художницький, довідкових і наукових видань, літератури для дітей та різножанрової художньої літератури.

Вже в процесі роботи відчувалися ті ніші, які необхідно було заповнювати в першу чергу. Наприклад, навряд чи хто буде сперечатися, що досить мало в Україні видається духовної літератури українською мовою. Але ж попит на неї є, і в людей є потреба читати релігійні книги з дещо ширшим діапазоном поглядів, ніж пропоновані у церковних виданнях, обмежених певними конфесійними рамками. Так з’явилися на світ «Духовні бесіди за словами Святих Отців Православія» (1999), укладені схимонахинею Катериною, поетичні роздуми Тетяни Майданович «Покаянна молитва» та «Христос і Прометей» (1999), монографічне дослідження «Релігія в етнонаціональному розвитку України» (1999) О.Шуби та інші.

Великий читацький інтерес викликали криничанські навчальні посібники «Церковнослов’янська мова: Підручник зі словником понад 3500 слів» (2000) Л.Біленької-Свистович та Н.Рибак, «Українська мова й етапи кар’єри ділової людини» (1999) О.Сліпушко, «Комп’ютер без проблем» (2001) В.Ковтунця, «Улюблені англійські прислів’я та приказки» (2001) Б.Ажнюка тощо. А також ряд словників: «Орфографічний словник наукових і технічних термінів» (1999), «Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика»(1999, 2000), «Політичний і фінансово-економічний словник»(1999), науковим редактором яких був Л.Андрієвський. Новинками на книгоринку України стали «Українсько-англійський тематичний словник»(2001), «Русско-английский тематический словарь», укладені К.Богуцьким, «Новий практичний економічний словник англо-український, українсько-англійський», укладений перекладачем-практиком, культурологом Лесем Герасимчуком (2003). Всі вони укладені з урахуванням сучасних правописів відповідних мов, збагачені термінологією сьогодення з різних сфер життя суспільства. Видання відзначаються зручним форматом, професійним художнім оформленням, достатньою для практичного вживання лексичною базою (від 10 до 50 тисяч слів у кожному), а головне — значний масив термінологічної лексики словників дозволяє широко й ефективно використовувати їх у навчальному процесі учнів шкіл, ліцеїв, коледжів, студентів вищих навчальних закладів.

А деякі із представлених у ЗМІ криничанських книг вже стали раритетами, як-от: «Щасливий у праці. Збірник праць та матеріалів на пошану Федора Погребенника. З нагоди 70-річчя від дня народження», упорядник В.Погребенник за участі М.Жулинського, О.Мишанича, Р.Пилипчука; а ще Юрія Стефаника «Роздуми про батька. Статті про Василя Стефаника. Листи в Україну», упорядник Ф.Погребенник; монографія «Релігія в етнонаціональному розвитку України» (1999) О.Шуби; історичний роман Катерини Мотрич «Ніч після сходу сонця» (2001); документальна повість-подорож В.Стадниченка «Іду за Сковородою» (2002); збірник документальних розповідей про роль видатних особистостей в історії Києва «Святий Київ наш великий…» (2002), створений журналістом-києвознавцем Дмитром Лавровим, тощо.

Взагалі художню літературу генеральний директор видавництва Леонід Андрієвський називає тією нішею, яка в Україні заповнена дуже слабко.

До власних прорахунків колектив видавництва відносить те, що досить мало вдається реалізувати ґрунтовних довідкових та мистецьких проектів. Зокрема, тут вже давно намагалися втілити ідею підготувати сучасний енциклопедичний довідник про Київ. Поки що найвагоміший криничанський довідник, що має престижне визначення «енциклопедичний», це «Шевченківські лауреати: 1962—2001» (автор-упорядник М.Лабінський), він виданий за підтримки Шевченківського комітету. Цей же автор підготував подібну енциклопедичну працю «Художники України: ІХ–ХХІ століття», на яку теж потрібні додаткові фінансові джерела. Зацікавлені особи чи організації ще не відгукнулися…

Найґрунтовніше видання, над яким видавництво і Леонід Андрієвський як художник-оформлювач працює сьогодні, це монографічний альбом Валентини Рубан «Мистецькі роди України. Кричевські та українська художня культура ХХ століття. Том І. Василь Кричевський». Робота над цією книгою триває вже чотири роки, і якщо вона таки побачить світ найближчим часом, то стане теж другим «вибухом України у світі», як назвав Л.Андрієвський появу унікального за змістом і художнім вирішенням альбому-каталогу «Україна у старій листівці» (2000), в якому в семи тисячах листівок відображено історію України, її природу, культуру тощо.

Уже практично готовий до виходу у світ багатоплановий монографічний альбом «Сучасне образотворче мистецтво України. Художники Києва», готуються інші великоформатні альбомно-монографічні видання, що подають панораму сучасного художнього процесу, а також відтворюють минулі, часто зловмисно затерті сторінки образотворчого мистецтва України. Серед них у першу чергу треба назвати упорядковану В.Яцюком і теж оформлену Леонідом Андрієвським роботу «Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури: 1890—1940 рр.», видання якої до 190-річчя з дня народження Т.Шевченка підтримує Держкомтелерадіо України. У співпраці з останнім «Криниця» започаткувала видання серії «Бібліотека Шевченківського комітету», серед яких уже побачило світ вибране М.Бажана «Політ крізь бурю» (2002), поетична збірка М.Сосюри, в процесі підготовки до виходу твори П.Тичини, А.Малишка, художньо-документальна повість про творчий шлях Віктора Гуцала тощо. Готовий до виходу альманах «Рукопис» (голов.ред Іван Дзюба), на підході нові книжки поетичні і написані для дітей…

Жанрового розмаїття дотримувалася «Криниця» і в 2003 році. Поруч із рейтинговим науково-публіцистичним дослідженням І.Дзюби «Пастка. 30 років зі Сталіним, 50 років без Сталіна» побачив світ збірник нарисів В.Капустіна «Одна на цілий світ. Розповіді про творців українських пісень, що стали народними», видано поетичну книгу Антоніни Листопад «Зняті з хреста: Парастас-33», присвячену голодомору 32—33 років в Україні, збірник поезій Михайла Ковалка «Книга мого буття», а також посібник з банківського права О.Костюченка «Правові основи банківської діяльності» і т.д.

А надзвичайною подією можна назвати вихід у світ буквально в переддень першого криничанського ювілею чудової подарункової великоформатної антології — «Книга про Матір. Українські поети ХІХ–ХХІ століть» (упорядник В.Чуйко), на титулі якої зазначено: «Матерям України присвячується». Ця книга справді вражає і зворушливо-ніжним зображенням матері й дитини на її обкладинці, і насиченим змістом (232 автори), а особливо приваблює розмаїттям тем, багатогранністю образу материнства — одного з ключових понять в ментальності українців, в які б віки і в яких би краях вони не жили.

За свої перші п’ять років «Криниця» може похвалитися досить численним творчим здобутком – за цей час вийшли друком близько шести десятків видань, випробувано чимало задумів та авторів. А це теж, хай і невидимий, набуток видавництва, глибинний «зруб» «Криниці». При цій багатовимірності криничанських починань, мені як читачеві просто цікаво: що ж збережеться, що ж набуде розвитку в наступні роки? Але на це питання ні генеральний директор Леонід Андрієвський, ні головний редактор Тетяна Майданович відповіді мені не дали. Бо вони і не ставлять перед «Криницею» конкретних завдань або обмежень, а намагаються бути чутливими до перебігу подій, пропозицій, можливостей. «Криниця» залишатиметься відкритою як для нових творчих джерел, так і для всіх спраглих, хто приходитиме до неї.