Кожна нація має постійні величини, що визначають її самодостатність і неповторний профіль у многоликому світовому співтоваристві. І вони ж водночас — наріжні петри, на яких тримається храм духовності.
Серед множини інших цю роль і місію в Україні доля поклала і на Івана Франка, 150-ліття від дня народин якого нині святкуємо — і якому за рішенням ЮНЕСКО надано всесвітового звучання.
Нам часто закидають схильність до крайнощів: коли вже когось ганимо, то понад міру, коли ж хвалимо, то теж через вінця. Мусимо визнати, що в тих закидах є відчутна дещиця правди.
Та стосовно Франка найвищі ступені глорифікації все одно не сягають верховин його величі. Прозаїк і драматург, поет і публіцист, економіст, учений-енциклопедист і крупний політик, перекладач, Іван Якович був і великим українцем, і достеменним європейцем, якого визнав сам Відень, канонізувавши на доктора філософії. Дослідники й упорядники його творчості планували убгати спадок світоча в п’ятдесят, а згодом — і в 200 (двісті) томів. Але й тих виявилося замало.
Без ревної апологетики та земляцького перебору в похвальбі, скажемо: упродовж другої половини XIX століття, всього двадцятого і дотепер за могутністю та масштабністю таланту й інтелекту, за сподіяним у духовній і науковій сферах — Франкові годі й шукати рівню, і то не тільки в Європі.
Але — дивна річ: за всіх цих чеснот у нас цього титана впродовж століть намагалися чи то приглушити, чи підрівняти до місцевих величин.
Думалось, що 150-літній ювілей, нарешті, воздасть світочу. То паче нині, коли з такою гостротою постала проблема консолідованості нашого суспільства. Відтак саме зараз, як ніколи, нам вкрай необхідний Іван Франко, котрий від першокроків прагнув до Соборності України, рішуче відкидаючи регіональні поповзи.
В жодному разі не применшуючи Франківських урочистостей у Львові, все ж вважаємо, що справді вседержавного статусу це свято набуло б, аби такі акції відбулися насамперед у найпрестижніших залах Києва та ще Харкова, Донецька, Одеси, в інших містах України. Це б ще раз засвідчило в особі Франка об’єднуюче, соборне начало. А так, як не крути, а нинішні свята набули дещо регіонального відтінку.
Ми, фундатори Українського форуму, переконані, що пошанування такого велета повинне мати всеукраїнський, вседержавний рівень. І — не тільки. Хіба не мав би за честь Відень належним чином вшанувати І.Я.Франка?
У зв’язку з викладеним вище, вважаємо за потрібне провести в столиці України урочистий вечір з нагоди 150-літнього ювілею нашого великого предтечі. І звертаємося до громадськості за підтримкою цього наміру.
Засновники Громадсько-політичного об’єднання «Український форум»
Валерій Геєць
Анатолій Зленко
Геннадій Книшов
Георгій Крючков
Андрій Курков
Віктор Мусіяка
Борис Олійник
Володимир Семиноженко
Валентин Симоненко
Михайло Сирота
Сергій Тарута
Петро Толочко
Олександр Чалий