Ельф на ймення Бог

Я виконав своє просте завдання, якщо приніс хоч би годину радості хлопчику, котрий вже наполовину мужчина, і мужчині, котрий завжди наполовину хлопчик
Артур Конан Дойл
Сторонні перехожі з подивом поглядали на юрбу, яка ще за годину до початку анонсованого кон­церту почала гуртуватися перед київським палацом «Україна». Цілком дорослі люди немов би ви­рішили помолодшати на кілька десятиліть і стати схожими на сво­їх дітей, котрих теж чимало було на площі перед концертною залою. Шкіряні куртки з металевими заклепками, демократичні джин­си, футболки із зображенням славетних рок-колективів та вико­навців, які перетворювали очікуючих у ходячу ілюстровану рок-ен­циклопедію. Що за дивне ім’я на афіші з великим фото людини, котра з серйозним обличчям дражнить громадян «козою», знаком інтернаціонального спілкування прихильників heavy metal? Двоє тінейджерів розгортають український прапор із написом Long Live Rock-n-Roll. І всі присутні ро­зу­міють: до Києва приїхав Діо.
Як летить час! Уже тридцять років минуло від того 1975 року, коли печаль охопила молодь Радянського Союзу. Ні, генеральний секретар був тоді ще при доброму здоров’ї, причина ж полягала в тому, що після довгих внутрішніх конфліктів та змін складу припинила існування неймовірно популярна на бать­ківщині ГУЛАГу британська рок-група Deep Purple. Але дуже швидко на руїнах «темно-пурпурових» піднялася веселка Річі Блекмора Rainbow із вокалістом, раніше майже невідомим за залізною завісою, Ронні Джеймсом Діо. Звідки у співака із США ім’я, що італійською означає Бог? Чи не занадто амбітно та претензійно для музиканта? Свою творчу кар’єру Ронні Джеймс Падавона, син емігрантів з Італії (а він таки трохи схожий на Берлусконі, спробуйте поміняти місцями рокерську та прем’єр­ську зачіски), розпочав свою кар’єру ще наприкінці п’ятдесятих років. Як можна зрозуміти із прізвища, корені його таланту лежать у Падуї, місті, відомому з античних часів, в якому буяла культура, працював великий єретик Галілео Галілей…
Рок-вокалісти часто продираються крізь джунглі шоу-бізнесу завдяки нестандартності голосу — хрипота чи фальцет. Ронні Падавона, котрий ще до часів його рок-н-рольної групи Elf узяв псевдо Dio, вийшов до вершин класики року завдяки глибині та оперному діапазону свого співу. Зала La Scala, мабуть, ридала б, якби він виконував Ridi, pagliаccio…
Велике турне Ронні Джеймса Діо та його гурту називається європейським, хоч розпочалося воно в Хабаровську, а завершиться в Тель-Авіві. Здавалось би, що напружений графік десятків часто щоденних концертів утомив би і світових чемпіонів з марафону, але побачене і почуте навіть перевершило сподіване. Чудовий контакт із залом, уміло побудоване шоу, підбір і поєднання композицій із часів роботи Діо в гуртах Rainbow, Black sabbath, проте, звичайно, домінували композиції його власної групи DIO. Так само, як звуки органа та хору в готичному соборі просвітляли душу та змушували вірити в радість раю й жахи пекла, концерт Діо на кілька годин перетворює присутніх на підлітків, котрі впевнені в реальності існування рицарів та драконів, переконує, що в житті буде обов’язково так, як у магіч­ній казці — добрі си­ли обов’язково переможуть злостивих де­монів. Варто зауважити, що явний лідер групи — Ронні Джеймс Діо, дозволяє розкрити таланти членам свого колективу, енергійному, могутньому бара­банщику, клавішнику, що витанцьовує, мов мелвіл­лівський капітан Ахав під час шторму, вір­ту­оз­ним та емоційним бас та соло гітаристам.
Серед історій, які розповідає на одному зі своїх дисків Magica Ронні Джеймс Діо, є така, що розпочинається словами: «Якось у далекій галактиці на планеті Благословення відбулася так звана світова революція…» Може, це розповідь і про нас?..
P.S. Під час концерту на сцену вирвалась якась екзальтована істота і впала перед співаком на коліна. Не треба цього робити. Адже Ронні Джеймс Діо — людина, як і всі ми. Але іскра Божа в ньому, без сумніву, горить.