DocNoteFilms. Щоденники сучасної України

DocNoteFilms - молодий продакшн, що займається виробництвом документальних фільмів і соціяльних промороликів. Не так давно ця команда дала свій перший творчий вечір у київському кінотеатрі "Ліра", де показала свої роботи - чотири документальні короткометражні фільми.

Останніми роками жоден значущий міжнародний кінофестиваль документального кіно не обходиться без участи українських картин. Крім того, документальні фільми вітчизняного виробництва почали з'являтися в нашому кінопрокаті, про що раніше навіть не мріялося.

Неформальне творче об'єднання "Вавилон'13", яке почало свою роботу 30 жовтня 2013 року зйомками на Михайлівській площі, у день початку Революції Гідности, стало живильним середовищем для нової хвилі українських кінематографістів. Завдяки "Вавилону" хтось з його учасників остаточно усвідомив себе як документаліста, а хтось, як команда українського продакшну DocNoteFilms, поступово "відбрунькувався" в єдину команду, об'єднану спільними ідеями і розумінням творчих методів.

Знімальна група DocNote Films

Основний склад DocNoteFilms - це режисер Костянтин Кляцкін, продюсери Сергій Малярчук і Володимир Авраменко, оператор і режисер монтажу Павло Липа, оператор і фотограф Володимир Усик, а також композитор Роман Вишневський. Лише на перший недосвідчений погляд присутність у команді композитора (який, до речі, затребуваний як професіонал не тільки в Україні, а й далеко за її межами, зокрема в Голлівуді) - це надмірність і певна рафінованість. Насправді ж творча участь Романа у створенні фільмів - показник ґрунтовности підходу всієї команди до своєї роботи й велика удача.

У картинах DocNoteFilms досить багато оригінальної музики, а один з показаних під час творчого вечора фільмів, "Дума про піхотинця. 1908-2018", у принципі виріс з Романової ідеї. 1908 року Філарет Колесса, фольклорист, композитор і засновник українського етнографічного музикознавства, здійснив експедицію в Наддніпрянську Україну, щоб записати традиційний репертуар кобзарів і лірників. Спів записували на фонограф Едісона, оснащеного восковими фоноваликами. Частина цих унікальних записів збереглася до наших днів. Коли Роман Вишневський познайомився з ними, в нього народилася ідея, яка втілилася в результаті в картині "Дума про піхотинця". Це коротке (хронометраж усього три хвилини) авторське висловлювання про Україну, що супроводжується співом кобзаря, який жив на початку ХХ століття. Він виконує думу про піхотинця. Дія думи відбувається в Ногайському степу (тобто в Донбасі), а на екрані в цей час - хроніка подій навколо Донецького аеропорту у період активної фази боїв узимку 2015 року, напередодні Різдва.

Кадр з документального фільму

Голос давно померлого кобзаря речитативно, як ритуальний плач, начитує думу про воїна - і паралельно жахливі кадри війни в нашій країні, бійці, що моляться у Святвечір у бліндажі. Це пронизливе видовище поєднує в одне ціле минуле і сьогодення України й без зайвих слів в одну мить занурює тебе як глядача на глибину розуміння того, що є історія нашої країни.

Ще один фільм про Україну і про те, що з нею відбувається, -короткометражка DocNoteFilms "Сотня Крим", яка отримала Гран-прі 2015 року конкурсу документальних фільмів на фестивалі "Відкрита ніч - Дубль 18". Автори називають цей фільм своєю першою художньою рефлексією про фронтове життя. У кадрі - герой картини, кримський мусульманин, на той момент боєць кримського підрозділу добровольців при батальйоні Дніпро-1. Він розповідає, що цей підрозділ із самого початку був сотнею, яка об'єднала воїнів, що сповідували іслам. Вони брали участь у боях за Піски 2014 року, захищали ДАП узимку 2015-го. Чому житель півострова опинився в Донецьку? "Ми першими втратили батьківщину", - каже він, і ця його відповідь робить усі подальші запитання непотрібними.

До речі сказати, продакшн DocNoteFilms у колаборації з "Вавилоном'13" випустив і повнометражний фільм "Крим. Як це було" - про події на півострові навесні 2014-го. У фільмі зібрано історії українських військових, які під час анексії Криму були безпосередніми очевидцями того, що відбувається, і залишилися відданими присязі на вірність народу України. Ця картина - одне з небагатьох документально-художніх свідчень про те, що сталося, цінне як для нинішнього розуміння, так і для майбутніх поколінь.

Короткометражний фільм "Поліське. Післявідчуття" розповідає про містечко з понад 600-річною історією, яке потрапило в зону радіяційного забруднення. Зйомки відбувалися вночі, з використанням дронів з динамічним освітленням. Картину створили як соціяльний проєкт у співпраці зі студією аерозйомки Dronarium Україна, а також Бедлам Продакшн і 4 Ears Sound Production. Протягом усього трихвилинного фільму ми спостерігаємо гру світла й тіні, що якнайліпше передає авторський задум - показати саму історію нині кинутого міста, звідки не відселяли людей протягом довгих 13 років після аварії на ЧАЕС. Влада роками приховувала від мешканців правду про те, що це місце стало непридатним для життя, ба більше, побудували будинки, куди відселяли тих, хто був змушений після аварії виїхати з Прип'яті. Протистояння життя і смерти, добра і зла тривало роками, а відселення з Поліського остаточно завершилося лише 1999 року. Ця картина - яскравий і переконливий приклад того, що документаліст повинен бути й хорошим інженером, здатним не тільки захопливо розповісти свою історію, а й за потреби знайти або навіть винайти оптимальне інженерне рішення для втілення свого задуму.

Нарешті, ще одна картина, яку змогли побачити гості творчого вечора, - "Крихка свобода". Цей фільм - результат спільних творчих зусиль "Вавилону'13", DocNoteFilms і Східноукраїнського центру громадянських ініціятив. Експерти цього центру протягом усіх років, що триває війна в Донбасі, збирають інформацію про порушення прав людини, що надалі може буде використана в суді. Початок фільму - лаконічна й при цьому досить виразна візуалізація подій, які передували захопленню сепаратистами держустанов у Донбасі, що особливо важливо для іноземної публіки, далекої від розуміння того, що відбувається в Україні.

Команда продакшну DocNote Films (зліва направо): композитор Роман Вишневський, режисер Костянтин Кляцкін, оператор і режисер монтажу Павло Липа, продюсери Сергій Малярчук і Володимир Авраменко.

У центрі цього фільму - історії п'ятьох людей, які після окупації регіону пройшли полон у підвалі колишньої Луганської облдержадміністрації. Хтось із них провів там тиждень, когось тримали місяцями.

Як зробити кіно, якщо в тебе на руках записи довгих інтерв'ю з героями, але немає жодної можливости з'їздити самому в Луганськ і зняти те місце, про яке так довго й докладно розповідають герої? Як і у випадку з "Поліським", тут на допомогу документалістам прийшла їхня інженерна кмітливість і ще, звісно ж, глибоке розуміння свого матеріялу. Для візуалізації розповідей про перебування в Луганській ОДА автори "Крихкої свободи" зняли Харківську ОДА. Її інтер'єри, довгі коридори з червоними килимами й дерев'яні двері нескінченних чиновницьких кабінетів - усе це в масивних будівлях пізньої сталінської епохи що в Луганську (до захоплення будинку сепаратистами), що в Харкові (який 2014 року дивом уникнув долі Луганська), дуже схожих одна на одну. Особливу художню напругу в цій картині створює сама ця комбінація - свідчень людей, які зазнали насильства, і стриманої врочистости інтер'єрів адміністративного будинку, де живій людині завжди незатишно.

Нині в роботі в DocNoteFilms - документальний серіял "Крутий заміс", який став одним з проєктів, що виграли пітчинг "патріотичних серіялів" при Мінкульті. Автори розповідають, що ідея першого сезону виникла в них іще 2014 року. Суть проста: ветерани АТО/ООС збираються за столом у Veterano Pizza і розповідають історії про війну і своє життя після війни. Це будуть історії успіху - історії про людей, які змогли розпочати своє життя з нуля. Прем'єру серіялу заплановано на осінь цього року в ефірі 5 каналу. А поки що дивіться у відкритому доступі фільми DocNoteFilms!