ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЛЬВОВА. НА КОНІ

23 березня, 2001, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 12, 23 березня-30 березня 2001р.
Відправити
Відправити

Майже через вісім століть князь-король Данило Галицький знову в’їде в заснований ним 1256 року град, названий на честь його сина Лева...

Проект пам’ятника

Майже через вісім століть князь-король Данило Галицький знову в’їде в заснований ним 1256 року град, названий на честь його сина Лева. Місто, яке усі ці вісім століть шанує і береже світлу пам’ять про Данила і Лева. Кожний львів’янин вважає за свій неодмінний обов’язок привести приїжджих гостей на Високий Замок (першу резиденцію князя), звідки пішла львівська земля і було започатковано надзвичайне за красою й гармонією місто, прославлене у віках найвідомішими зодчими і митцями, великими умами і родовими гербами. Всі вони прославляли Львів, але першим був він — Данило.

Так уже склалося, що досі пам’ятника Д.Галицькому у Львові не було, хоча кілька разів (останній 1979 року) оголошувався конкурс, щоб увічнити образ князя в граніті і бронзі. Але, вочевидь, гідних цього великого задуму проектів не виявилося, тож ідея відсувалася в глиб десятиліть. У жовтні 2001-го львів’яни святкуватимуть 800-річчя із дня народження князя, а тому наприкінці минулого року львівська мерія, обласні організації Спілки архітекторів і Спілки художників України знову оголосили конкурс, рішуче налаштувавшись на те, щоб пам’ятник засновнику Львова поставити саме нинішнього року, на ювілей.

І хоча терміни підготовки конкурсних робіт були дуже стислі (два місяці), на розгляд компетентного журі представили 21 проект. Всі вони подавалися на конкурс анонімно, під девізами. Потрібно було представити макет пам’ятника, модель скульптури і скульптурної композиції (у масштабі), вписавши їх у визначену оргкомітетом конкурсу територію. А коли термін подачі конкурсних проектів минув, усі вони були виставлені у Львівському палаці мистецтв на суд глядачів — професіоналів та аматорів. Центральною постаттю на більшості проектів був, звісно ж, князь (молодий, середніх років або побілений сивиною) і частіше за все верхи на баскому коні. Був один проект (до речі, він дуже сподобався відвідувачам виставки і пізніше увійшов до трійки призерів), де князя зображено із маленьким Левом, і теж на коні. На декількох макетах Данило Галицький твердо ступав по своїй землі (ідеї цих проектів нагадували уже втілені в життя львівські пам’ятники першодрукарю Івану Федорову і поету Тарасу Шевченку).

При підбитті підсумків професійному журі довелося непросто. Багато ескізів в основних ідеях, розробках, навіть деталях були подібні. Крім того (і це найголовніше), не було такого проекту, який би відразу скорив уми й серця суворих професіоналів. Деякі члени журі пропонували знову перенести підбиття підсумків, хоча за умовами конкурс мав проводитися в один тур. Та й коли ще ставити пам’ятник Д.Галицькому, як не до дня його 800-річчя, круглої дати? Та все ж довелося провести три засідання, перш ніж визначилися з переможцями. Оскільки безумовного лідера не були (всі ескізні проекти потребували, на думку журі, доопрацювання), вирішили першу премію (а це 7500 гривень) не присуджувати нікому. Другу (4000 грн.) присудили творчій групі — переможцю конкурсу, за ескізним проектом якої у Львові все ж спорудять пам’ятник Д.Галицькому. Це скульптори Ярич і Романович, архітектор Чурилик. Було присуджені дві треті премії — нагороди по 2000 грн. Всі переможці вже одержали винагороди.

У конкурсі (що стало відомо після підбиття підсумків) брали участь лише львівські архітектори та скульптори — ця школа тут дуже сильна, хоча конкурс оголошували всеукраїнський. Очевидно, саме львів’янам ближчий за духом образ великого князя, який колись дихав цим повітрям, ходив цими зміненими до невпізнанності вуличкам передмістя (звідки й почав забудовуватися Львів).

Кілька таких стародавніх вуличок (одна з них — Галицька) стікаються до скверу-майдану, що давно носить ім’я Д.Галицького. Саме тут князь-король, молодий, вродливий, захисник, а не завойовник, гордо сидітиме на красені-коні і високо піднесеною рукою вітатиме своїх земляків.

Поки що відкритим залишається питання фінансування робіт. Значну суму потрібно зібрати від добровільних спонсорів, меценатів. Партнером Львівської мерії в цьому питанні виступає благодійний фонд «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова», бажання допомогти висловили й деякі інші юридичні та фізичні особи.

Та й взагалі, із приходом весни в місті після декількох років затишшя почався справжній пам’ятниковий бум. Проводиться конкурс на спорудження пам’ятника голові Львівської обласної ради першого демократичного скликання В’ячеславу Чорноволу (п’ять ескізних проектів виставлено у Львівському етнографічному музеї), конкурс на пам’ятник Степанові Бандері, уже представлено десять проектів, і це ще не фінал. Наступний етап — пам’ятник Кубійовичу, відомому західноукраїнському політику, географу. Тож роботи у творчої інтелігенції помітно додалося.

А учасники конкурсу на спорудження пам’ятника Д.Галицькому, які не стали переможцями, швидше за все, запропонують свої ідеї і вже готові проекти іншим західноукраїнським містам, у яких Данила Галицького так само люблять і так само високо шанують, як і у Львові.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК