Міжнародний фонд "Відродження": стислий звіт за 2014 рік

Традицію публічної звітності продовжує Міжнародний фонд "Відродження". Перед вами - стисла версія річного звіту фонду за минулий, великий і складний для всіх нас рік Майдану та Євромайданів, боротьби за права людини, персональну і національну гідність, перемоги над вщент скорумпованим режимом, важкий рік протистояння сепаратистському тероризмові та російській агресії.

Цей історичний рік виявив основу і стрижень народної влади в Україні - громадянське суспільство. З самого початку Майдану громадянське суспільство і громадський активізм пересічних людей відігравали вирішальну роль. На самому початку Революції Гідності саме представники громадських організацій - журналісти-розслідувальники, правозахисники, борці з корупцією, експерти аналітичних центрів - спільно зі студентською молоддю створили перші ланки протестувальників. Це були вони, хто захищав права протестувальників, допомагав пораненим бійцям Майдану та організував публічний опір застосуванню анти-громадянського законодавства в кульмінаційні місяці революції.

Громадянське суспільство не лише не пішло з майданів країни, а завоювало природне місце й набуло суспільного значення головної рушійної сили демократичного, європейського реформування України. Практика самоорганізації громадян під час революційних подій стала каталізатором небаченого за масовістю волонтерського руху, в якому важливу роль відіграють неурядові організації. Волонтери з їхньою мужністю на захисті цілісності та незалежності Батьківщини, щирою допомогою вимушеним переселенцям - це добровільна участь сотень і сотень тисяч громадян у перебудові країни на нових засадах.

У цій перебудові чільне місце посіли представники аналітичних центрів та численні експерти з неурядових організацій. Саме вони, об'єднуючись в експертні дорадчі ради для сприяння реформам новообраної влади, стали торік осердям вироблення стратегічних планів реформування країни. На базі їхнього руху президент ініціював створення Національної ради реформ.

Торік уперше під час парламентських виборів до Верховної Ради було обрано відомих активістів із громадських організацій, у тому числі саме тих, котрі в попередні роки виборювали принципи чесного парламентаризму. Разом зі своїми колегами з громадських організацій вони стають невід'ємною частиною реформування країни на нових європейських засадах.

Міжнародний фонд "Відродження" активно підтримував та сприяв усім цим вище переліченим діям, діяльностям та рухам. Саме це відбито в поданому стислому звіті за 2014 р. Розширена версія звіту з'явиться незабаром на сайті фонду. Міжнародний фонд "Відродження" й надалі сприятиме впровадженню реформ та розвиватиме відкрите суспільство в Україні на основі демократичних цінностей.

Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження"

Участь громадянського суспільства у розробці, впровадженні та моніторингу реформ

Події, що привели до Євромайдану та зміни влади в Україні, стали результатом відмови тодішнього керівництва держави від курсу європейської інтеграції, що передбачав глибинне реформування усіх сфер суспільного життя. Перемога Майдану дала можливість трансформувати величезний суспільний запит на радикальні реформи у конкретні дії.

Фонд відповів на цей запит підтримкою експертних ініціатив із розробки пропозицій (політик) щодо нагальних реформ та громадської участі у впровадженні таких реформ. З ініціативи засновника Фонду, Джорджа Сороса, було створено Стратегічні дорадчі групи (СДГ), до роботи яких долучилися провідні українські й іноземні експерти. Метою СДГ було надання фахової підтримки уряду України в якісній розробці документів реформ у ключових сферах, зокрема - антикорупційної реформи, територіально-адміністративної реформи, реформування систем охорони здоров'я, освіти, дерегуляції економіки, впровадження електронного урядування та реформи міліції. Фонд сприяв широкому громадському обговоренню вироблених політик реформування. Багато положень, запропонованих експертами, увійшли у відповідні розділи Коаліційної угоди парламентської більшості, утвореної за результатами дострокових виборів восени 2014 р., та у програми дій Уряду.

Разом із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) Фонд запропонував створити Національну раду реформ (НРР) задля вироблення консолідованої державної політики реформування та визначення пріоритетів реформ. Указами президента України спільно з Кабінетом міністрів цю пропозицію було втілено: НРР почала діяти з грудня 2014 р. й перебуває на шляху свого становлення як ефективного інструмента реформ. Громадянське суспільство має у НРР своє представництво.

За сприяння Фонду і Секретаріату Кабінету міністрів України було засновано Координаційний центр підтримки реформ, мета якого - створення умов для безпосередньої співпраці уряду з громадськими ініціативами та незалежними аналітичними центрами.

Документування порушень прав людини. Співпраця з Міжнародним кримінальним судом

Ще на початку подій на Євромайдані Фонд підтримував правозахисні організації, що надавали правову допомогу, проводили моніторинг та фіксували масові порушення прав людини, які мали місце не тільки в період мирних процесів, а й під час відкритого застосування сили проти народу. Потреба в документуванні порушень прав людини значно зросла у зв'язку з анексією Криму та початком збройного конфлікту на Сході України. Спільними зусиллями правозахисникам вдалося зібрати і сформувати єдину базу порушень прав людини під час подій на Майдані. Це стало основою для подання матеріалів до міжнародних судових органів та підсилення роботи групи адвокатів, котрі представляють інтереси родин Небесної Сотні.

З ініціативи й за координації Фонду 13 правозахисних організацій (серед яких: громадська ініціатива "ЄвроМайдан-SOS", Центр інформації про права людини, ГО Центр "Соціальна дія", Громадська організація "Ініціатива Е+", Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група та ін.) об'єдналися в Коаліцію громадських організацій та ініціатив по боротьбі з безкарністю злочинів проти людяності. Саме вони були першими, хто надіслав до Міжнародного кримінального суду матеріали з детальним описом подій, що відбувалися під час Революції Гідності. Мета подання Коаліції - переконати Міжнародний кримінальний суд розпочати розслідування у "Справі Євромайдану".

"Гуманітарна солідарність"

5 лютого 2014 р., коли Україна переживала трагічні часи та намагалася оговтатися від перших людських втрат під час Євромайдану, Оксана Забужко, Андрій Курков, Сергій Жадан і Василь Князевич започаткували ініціативу "Гуманітарна солідарність". У їх зверненні про початок ініціативи наголошувалося: "Тут ми не даємо оцінки правим і винним у цьому спровокованому конфлікті, який загрожує громадянському миру й самому існуванню української держави. Народ, історія винесуть своє судження. Сьогодні і для нас, і для всієї України найголовнішою є наша національна солідарність задля припинення кровопролиття та надання насамперед медичної допомоги всім постраждалим". Так розпочалася програма адресної допомоги постраждалим під час протестів, основним завданням якої була підтримка реабілітації постраждалих. Реалізація ініціативи стала можливою завдяки пожертвам українських громадян та організацій, а також посольств Естонії, Канади, Великої Британії, коштам, які надала фундація "Ukraine Charity" (Велика Британія) та ВГО "Нова українська хвиля" (місто Балтимор, США), а також внеску Міжнародного фонду "Відродження". Загалом, на потреби "Гуманітарної солідарності" надійшло 3 129 057,63 грн. За час роботи програми "Гуманітарна солідарність" Фондом було надано підтримку понад 300 постраждалим, які потребували лікування, протезування та реабілітації.

Підтримка волонтерських ініціатив

Громадянське суспільство в Україні у 2014 р. стало сильнішим, ніж будь-коли. Водночас, воно потребує додаткових ресурсів для розвитку та реагування на численні виклики. Щоб підтримати солідарність, самоорганізацію та співпрацю ініціатив Євромайдану, Фонд реалізував "Програму швидкого реагування", яка дозволила провести форуми громадянського суспільства у Києві, Харкові та інших містах України; здійснити документування порушень прав людини та надання правової допомоги під час подій Майдану і неоголошеної війни на Сході; інформувати світ про події в Україні та надати ресурсну і комунікаційну підтримку волонтерським рухам. Як у часи Євромайдану, так і в період російської збройної агресії в Криму та на Сході України маємо безпрецедентний спалах громадянської активності. Десятки тисяч співвітчизників долучилися до потужних волонтерських рухів, які взяли на себе величезну частину роботи з підтримки учасників АТО та допомоги вимушеним переселенцям, забезпечення їх житлом, їжею, психологічною допомогою, працевлаштуванням, правовою допомогою та ін. Потужний волонтерський рух має всі можливості стати однією з рушійних сил для системних перетворень у новій Україні.

Консолідація громадянського суспільства та оперативне реагування на його потреби у контексті, що постійно змінюється, у 2014 р. були серед пріоритетів Фонду. Так, на початку року, в умовах посилення репресій із боку влади, на піку протестів стала очевидною потреба дійових механізмів солідарності і самозахисту для громадських активістів. За підтримки Фонду в лютому 2014-го Форум солідарності громадянського суспільства зібрав понад 200 громадських активістів з усіх регіонів України. Під час форуму вони отримали практичні поради з особистої безпеки, правового захисту, інформаційної безпеки в умовах посилення репресій із боку влади.

Відповідаючи на численні запити самоорганізованих груп громадських активістів та волонтерів, Фонд провів відкритий оперативний конкурс "Сприяння діяльності, самоорганізації та співпраці волонтерських ініціатив". У межах конкурсу було підтримано ініціативи з допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО); культурні, інформаційні та освітні заходи, спрямовані на залучення ВПО до життя громад; психологічні консультації для ВПО і учасників Антитерористичної операції (АТО); надання медичної та гуманітарної допомоги в зоні конфлікту; комунікації та координація зусиль різних груп волонтерів. Серед волонтерських організацій та рухів, які підтримав Фонд: "Восток SOS", Станція Харків, Центр вимушених переселенців "Ромашка, Громадська організація "Еліос-милість", Благодійний фонд "Слобожанська варта" та інші.

Задля кращого реагування на потреби громадянського суспільства в регіонах, поліпшення комунікації між місцевими та всеукраїнськими громадськими організаціями, донорами та владою було відкрито регіональні представництва Фонду у Харкові, Одесі та Львові. Одне із завдань представництв - підтримка громадських ініціатив у регіонах, насамперед тих, що виникли під час бурхливих соціально-політичних подій 2013- 2014 рр. Фонд спрямував свої зусилля в регіонах на допомогу внутрішньо переміщеним особам та їх інтеграцію у громади, розвиток громадської активності у визволених містах Донбасу, підтримку незалежної громадської журналістики.

Протидія пропагандистській агресії Росії

Російська агресія навесні 2014 р. різко актуалізувала потребу об'єктивного і збалансованого інформування міжнародної аудиторії про події в Україні. На початку березня
2014 р., коли в уряді бракувало ресурсів та спроможності до ведення якісних комунікаційних кампаній, громадські організації й ініціативи згуртувалися задля протидії російській пропаганді. Однією з найуспішніших таких ініціатив став Український кризовий медіа-центр. У розпал агресії в Криму та неоголошеної війни на Сході України Центр, що працював, зокрема, й за підтримки Фонду, перетворився на постійно діючий комунікаційний майданчик і один із ключових каналів інформування як міжнародної, так і вітчизняної аудиторії про події в Україні.

За підтримки Фонду, Український кризовий медіа-центр, Міжнародний центр перспективних досліджень, Офіс зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та інші громадські організації й ініціативи провели низку публічних дискусій, презентацій і виступів українських громадських експертів та журналістів у провідних країнах Європейського Союзу.

Первинна правова допомога учасникам АТО і їхнім родинам

Центри правової інформації та консультацій, що створені й діють за підтримки Фонду практично на всій території України і об'єднанні єдиною мережею, надають у своїх громадах безоплатну первинну правову допомогу уразливим верствам населення. У відповідь на нові виклики, пов'язані з розгортанням збройного конфлікту на Сході країни, початком мобілізації та створенням добровольчих батальйонів, центри взяли на себе правову підтримку учасників АТО і їхніх родин у таких питаннях, як набуття статусу учасника бойових дій, доступ до безкоштовного лікування, надання земельних ділянок та житла, своєчасне і відповідне нарахування заробітної плати, отримання соціальних пільг тощо. Центри також працюють над збором статистичних даних та виявленням системних порушень прав військовослужбовців з боку органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом проведення відповідного моніторингу. Консультування та моніторинг супроводжуються інформаційною кампанією і розробкою матеріалів з правовою інформацією для військовослужбовців. На базі набутого досвіду планується, що центри розроблятимуть рекомендації щодо змін до чинного законодавства і супроводжуватимуть стратегічно важливі справи в суді. У рамках цієї ініціативи Фондом було підтримано два великих мережевих проекти: "Правова допомога військовим та вимушеним переселенцям у зв'язку з вторгненням Росії в Україну" і "Підвищення рівня правового захисту військовослужбовців, учасників АТО та членів їх сімей шляхом надання правової допомоги та здійснення моніторингів", у яких задіяні центри Херсонської, Харківської, Чернігівської, Волинської і Київської областей.

Захист прав кримчан

Унаслідок військової агресії Російської Федерації та анексії півострова Крим виникла нагальна потреба безпосереднього захисту прав та свобод громадян України, які проживають або вимушено залишили територію міста Севастополь і Автономної Республіки Крим. Через своєрідність ситуації, яка склалася внаслідок анексії Криму, українське правозахисне середовище потребувало експертного посилення на базі міжнародного досвіду. Адвокати і правозахисники, які виїхали з АРК, об'єднали свої зусилля задля організації приймальні для кримчан у м. Києві, де вимушені переселенці отримують правову допомогу. Вони також розпочали аналіз законодавства на предмет наявності проблем та недоліків у законі. За результатами підтриманої Фондом ініціативи було розпочато ряд стратегічних справ, спрямованих на захист прав осіб, котрі вимушено залишили територію Криму. Було проведено інформаційні й експертні заходи, які ставили за мету розширення участі громадськості в обговоренні проектів законодавчих та нормативно-правових актів стосовно Криму і початок національного діалогу з питання "невизнаних та спірних територій".

Відновлення правової допомоги на визволених територіях

Упродовж 2009–2014 рр. МФ "Відродження" сприяв розвитку системи безоплатної первинної правової допомоги у громадах через надання підтримки громадським організаціям у створенні й адмініструванні мережі Центрів правової інформації та консультацій. Після початку збройного конфлікту на Донбасі громадяни в Донецькій та Луганській областях були фактично позбавлені правового захисту держави. Одним із небагатьох інструментів захисту прав залишилися центри, що продовжували надавати правову допомогу навіть у найбільш "гарячих точках". МФ "Відродження" спільно з Програмою розвитку ООН підтримали продовження роботи східноукраїнських центрів з метою сприяння процесам відновлення життєдіяльності та захисту прав людини, налагодження суспільного діалогу і стабілізації ситуації в регіоні. Зокрема, Центри працюють у Старобільську, Кремінній, Лисичанську, Краматорську, Станиці Луганській, Рубіжному, Добропіллі, Новоайдарі. Своєю діяльністю вони сприяли полегшенню доступу до правосуддя та захисту прав уразливих верств населення, а також поширювали просвітницьку інформацію правового характеру, координували отримання гуманітарної допомоги, проводили моніторинг відновлення роботи органів державної влади.

Справедливість заради миру на Донбасі

Із розгортанням збройного конфлікту на Сході України багато правозахисних організацій вимушені були виїхати з Донбасу. Більшість їх продовжили свою правозахисну діяльність у Києві та інших регіонах України, зосередившись на допомозі вимушеним переселенцям і постраждалим внаслідок збройного конфлікту в східних регіонах України. Фонд спрямував свою діяльність на підтримку та консолідацію таких зусиль донецьких і луганських громадських організацій. Окрім роботи з документування та створення єдиної електронної бази даних, що в майбутньому може слугувати джерелом первинних відомостей про скоєні злочини в рамках національного і міжнародного розслідування, створено Коаліцію з 14 громадських організацій та ініціатив "Справедливість заради миру на Донбасі", що також працює над підготовкою регулярних тематичних доповідей стосовно порушень прав людини та обмежень основоположних свобод: права на життя, свободи від катування, права на свободу, особистої недоторканості та інших.

Підтримка громадських ініціатив з протидії корупції

Діяльність Фонду у 2014-му була спрямована на визначення на законодавчому рівні та створення передумов для ефективного подолання проявів конфлікту інтересів у публічній сфері, відкриття інформації про державні витрати, сприяння забезпеченню вільного доступу до реєстрів власності в країні та до інформації про доходи і статки державних службовців.

Фонд активно підтримував роботу громадських експертів над новою редакцією Закону "Про здійснення державних закупівель", ухваленого Верховною Радою України
10 квітня 2014 р. У цьому Законі вперше було запроваджено важливі антикорупційні норми, зокрема заборону на участь у державних торгах осіб, пов'язаних із замовниками торгів, значно було розширено доступ до інформації про державні закупівлі, створено передумови для громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів.

У жовтні 2014 р. було ухвалено пакет антикорупційних законів, які стали справжнім проривом у створенні сприятливих законодавчих умов для боротьби з корупцією. Ці закони є результатом спільної роботи громадських експертів, ініціативи "Реанімаційний Пакет Реформ" та органів влади. Фонд підтримав, зокрема, роботу громадських експертів з розробки та адвокації законів "Про запобігання корупції" і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів". Ці закони покликані реформувати всю систему запобігання та боротьби з корупцією і, в разі їх належного впровадження, приведуть до істотного зниження рівня корупції в країні.

За підтримки Фонду, низка громадських організацій здійснювала моніторинг дотримання законодавства у сфері державних закупівель та моніторинг витрачання бюджетних коштів, зокрема на забезпечення потреб АТО і вимушених переселенців (ВПО), як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Зокрема, Центр політичних студій та аналітики й "Інформаційно-правовий центр "Наше право" здійснюють моніторинг держзакупівель для АТО. Аналітичний центр "Бюро економічних та соціальних досліджень", Благодійний фонд "Горєніє" спільно з Благодійним фондом "Допомога Дніпра", "Громадською ініціативою Луганщини" та Чугуївською правозахисною групою здійснюють моніторинг щодо ВПО. Слід зазначити, що проектів моніторингу процесу державних закупівель у Харківській, Полтавській та Миколаївській, Львівській, Херсонській, Волинській, Луганській, Рівненській, Чернігівській областях та в містах Київ і Хмільник наразі вже 12, і вони продовжують свою роботу у 2015 р.

Відкриття державних даних - один із основних кроків до прозорості та підзвітності влади, що забезпечує громадянам можливість контролювати роботу органів влади й отримувати достовірну інформацію про їхню діяльність. Громадська організація SocialBoost за підтримки МФВ, Microsoft і Державного агентства з питань електронного урядування розробила та запустила Національний портал відкритих даних.

Фонд продовжує підтримувати і розвивати розслідувальну журналістику, яка є ефективним інструментом у боротьбі з корупцією. Нами була підтримана діяльність проекту "Наші гроші", резонансні журналістські розслідування якого щодо незаконних тендерів в "Укрзалізниці", "Укргазвидобуванні" та Міністерстві оборони України привели до звільнення й арешту окремих посадових осіб, причетних до корупційних схем. Також Фонд підтримав проект Yanukovichleaks, у рамках якого журналісти проводять розслідування на базі врятованих та відновлених бухгалтерських і фінансових документів із Межигір'я.

МФВ підтримав роботу журналістів агенції "Донецька правда", які розслідували фінансові потоки сепаратистських рухів на території Донецької області та корупційні дії місцевої влади. За підсумками проведених журналістських розслідувань, керівник проекту Олексій Мацука отримав престижну міжнародну премію CJFE International Press Freedom Award (IPFA). Фонд також підтримав роботу Центру протидії корупції з розробки моделі управління арештованими або замороженими активами корумпованих українських державних службовців, в т.ч. шляхом розробки необхідних змін до законодавства, які дозволили б повернути до України вкрадені представниками попередньої влади кошти.

Фонд підтримав Інститут аналітики та адвокації, який працював над протидією поборам за безкоштовні медичні послуги. Активісти організації провели ґрунтовне системно-структуроване дослідження проблеми неформальних платежів у 12 регіонах України і оприлюднили результати дослідження, які докладно висвітлюють правові аспекти, громадську думку, офіційну інформацію, що розкриває повноту проблеми. Результати проведеного аналізу неформальних платежів було покладено в основу законопроекту "Про забезпечення прозорої діяльності благодійних організацій, що діють на території закладів охорони здоров'я". Також на основі цього дослідження було розроблено стратегію протидії явищу неформальних платежів у закладах охорони здоров'я на місцевому та національному рівнях. Розуміння обсягів неформальних платежів має бути враховане в процесі реформування підходів до фінансування галузі охорони здоров'я.

2014 р. став, без перебільшення, найбільш кризовим, з огляду на затримки у проведенні державних закупівель лікарських засобів на національному рівні та зниження забезпечення пацієнтів життєво необхідним лікуванням. У рамках проекту "Пацієнтський контроль за тендерами МОЗу", підтриманого Фондом, вдалося мобілізувати ключових партнерів, досягти жвавого обговорення тем несвоєчасного проведення закупівель та нестачі препаратів для лікування смертельних хвороб у засобах масової інформації. Вдалося донести до керівництва держави необхідність негайного розблокування та проведення державних закупівель медичних препаратів. Спільна робота також сприяла посиленню ролі Благодійного фонду "Пацієнти України" як "парасолькової" організації, що об'єднала зусилля 46 громадських організацій для досягнення суспільно значущих цілей у сфері державних закупівель.

Сприяння покращенню якості політичних і виборчих процесів

У 2014 р. Фонд підтримав проведення телевізійних дебатів між кандидатами у президенти України, а також дебатів між політичними партіями під час виборів до Верховної Ради України. Проект був реалізований Першим Національним телеканалом спільно з МГО "Інтерньюз-Україна", "Громадським телебаченням", фундацією "Суспільність" та ГО "Центр UA". Також Фонд традиційно підтримав "Національний екзит-пол" на достроковий президентських та парламентських виборах. До Консорціуму "Національний екзит-пол'2014" увійшли Фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Фонд підтримав роботу 100 молодих міжнародних спостерігачів, які представляють громадські організації української діаспори.

Запровадження механізмів забезпечення якості
системи безоплатної
правової допомоги в Україні

Створення ефективної системи управління якістю - необхідна умова для подальшого розвитку системи безоплатної правової допомоги. З цією метою з 1 липня 2014 р. запроваджено Стандарти якості безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у кримінальному процесі, дотримуватись яких зобов'язаний кожен адвокат, який працює в системі. Впровадження Стандартів якості у роботу адвокатів системи дозволить гарантувати всім клієнтам системи БВПД якість послуг, незалежно від місця їх надання. Фондпідтримав діяльність Української фундації правової допомоги, яка, спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги, розробила підходи і впровадила механізми забезпечення якості безоплатної правової допомоги. Проект дозволив інтегрувати механізми забезпечення якості правової допомоги в загальний контекст роботи системи БВПД.

Розвиток Національного превентивного механізму

У 2014 р. Фонд підтримав видання другої спеціальної доповіді про стан реалізації Національного превентивного механізму (НПМ) в Україні, в якій відбито узагальнені результати понад 200 візитів до місць несвободи. Окрім опису проблем, виявлених у результаті моніторингових візитів, до неї ввійшов аналіз виконання відомствами попередніх рекомендацій. Важливим досягненням цього року стали візити до місць несвободи виключно спільно з громадськими моніторами, які отримали доручення Уповноваженого ВРУ з прав людини. Розвивається й саме середовище громадських моніторів, яких тепер уже більше 100. Відбулася перша зустріч моніторів Національного превентивного механізму, в результаті якої монітори сформували власне бачення розвитку середовища та своєї участі в НПМ. Вперше було апробовано новий навчальний курс для людей, котрі хочуть стати моніторами Національного превентивного механізму.

Поширення практики заборони дискримінації в трудовій сфері. Індекс корпоративної рівності

На шляху до європейської інтеграції Україна зобов'язалася впроваджувати всеосяжне антидискримінаційне законодавство. У рамках зобов'язань України перед ЄС, зокрема щодо впровадження процедур заборони дискримінації на робочому місці, ВБО "ТОЧКА ОПОРИ" у співпраці з Коаліцією з протидії дискримінації, Жіночим консорціумом України, Національною Асамблеєю інвалідів України, юридичною компанією ЛІГА:ЗАКОН, започаткували рейтинг "Індекс корпоративної рівності". Партнерами ініціативи, крім МФ "Відродження", виступили Американська торгівельна палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація. Головна мета ініціативи - допомогти українським компаніям адаптувати до власних потреб європейські стандарти заборони дискримінації в трудовій сфері та впровадити дієвий і ефективний механізм запобігання та протидії дискримінації на робочому місці.

Підтримка організаційного розвитку аналітичних центрів

У 2014 р. МФ "Відродження" у співпраці з Фондом аналітичних центрів мережі Фундацій відкритого суспільства (TTF), за фінансової підтримки Шведської агенції з міжнародного розвитку (SIDA), розпочав "Ініціативу з розвитку аналітичних центрів в Україні". Партнерами реалізації Ініціативи витупають також ІСАР "Єднання" та Офіс аналітичних центрів у Брюсселі. Мета Ініціативи, розрахованої на 4 роки, - покращення якості і практик прийняття рішень органами влади через підвищення ролі, прозорості та рівня довіри до аналітичних центрів. Головні завдання Ініціативи - підвищення ролі, впливу та рівня довіри до аналітичних центрів у процесі прийняття державних рішень і підтримка організаційного розвитку та міжнародного співробітництва аналітичних центрів, здатних створювати якісні дослідження й рекомендації, які позитивно впливатимуть на вироблення публічної політики.

Розвиток місцевої демократії та самоорганізації населення

Активізація громадської активності, значною мірою обумовлена перемогою Євромайдану, сприяла істотному посиленню інтересу членів територіальних громад до безпосередньої участі у вирішенні місцевих проблем та розвитку системи самоорганізації населення. Саме на створення належних правових умов, необхідних для такої участі, підвищення рівня розуміння своїх прав у сфері місцевої демократії, способів використання форм місцевої демократії тощо працювала мережа з
9 ресурсних центрів для органів самоорганізації населення (ОСН). Значну увагу в рамках цієї ініціативи було приділено вдосконаленню місцевих актів, що створюють передумови для розвитку окремих форм місцевої демократії. Активісти ресурсних центрів у своїй діяльності також почали використовувати судовий захист для відстоювання інтересів членів територіальних громад.

Підтримка виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС

Ще 2010 р. ЄС надав Україні список критеріїв для отримання безвізового режиму - План дій з візової лібералізації (ПДВЛ). Втім, досі ці критерії залишаються невиконаними, і, відповідно, громадяни України змушені отримувати візи для поїздок до країн ЄС. Тому Фонд уже багато років підтримує експертні моніторингові та адвокаційні зусилля ГО "Європа без бар'єрів", спрямовані на наближення виконання критеріїв безвізового режиму. У тому числі завдяки цим зусиллям у 2014 р. Україна нарешті виконала більшість завдань першої, законодавчої, фази Плану дій з візової лібералізації, і ЄС прийняв рішення про перехід до другої, виконавчої фази ПДВЛ.

У 2014 р., за підтримки Фонду, було розроблено концепцію механізму координації євроінтеграційної політики та підготовки урядових планів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Ці експертні напрацювання отримали схвалення Кабінету міністрів України і лягли в основу створення Урядового офісу з питань європейської інтеграції як посиленої структури у складі Секретаріату КМУ, горизонтальної міжвідомчої координації з допомогою заступників міністрів з питань європейської інтеграції у кожному міністерстві та схвалення планів заходів з імплементації Угоди про асоціацію. Загальна логіка цих змін полягає в тому, що урядова політика європейської інтеграції не повинна виокремлюватися в окрему галузь, а має бути інтегрованою й наскрізною складовою діяльності уряду загалом і кожного міністерства зокрема.

Угода про асоціацію з ЄС передбачає важливу для громадянського суспільства інновацію у вигляді окремого двостороннього органу асоціації на громадському рівні - Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Відповідно до Угоди, завдання цієї Платформи полягає у сприянні виконанню Угоди - зокрема, шляхом надання своїх оцінок, висновків, рекомендацій до урядових двосторонніх органів у рамках Угоди. Таким чином, громадянське суспільство отримує визначене Угодою інституційне місце у двосторонніх відносинах із ЄС. Зважаючи на важливість питання, у 2014 р. МФ "Відродження" безпосередньо долучився до ведення складного діалогу з європейською стороною, якою, за Угодою, визначено Європейський економічний і соціальний комітет, та різними секторами громадянського суспільства України щодо утворення Української частини Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС відкрило для України нові можливості та переваги, насамперед у рамках глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі, яка передбачала спрощення доступу на ринок ЄС для українських виробників. Втім, в Україні бракувало інформації про практичні питання включення українських підприємств до європейського економічного простору та можливостей експорту до ЄС. Фонд відреагував на цю потребу, підтримавши низку інформаційно-просвітницьких проектів щодо практики роботи в умовах зони вільної торгівлі з ЄС. Ці проекти передбачали видання практичних рекомендацій для українського малого та середнього бізнесу і проведення інформаційно-просвітницьких та навчальних заходів у регіонах для цієї цільової аудиторії. Зокрема, за підтримки МФВ було видано посібник-путівник "Відкриття ринків в ЄС", методичний посібник "Розвиток експертного потенціалу вітчизняних товаровиробників харчової промисловості" та "Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського Союзу".

Вимогою часу для всіх українських ЗМІ стає підвищення рівня фахової обізнаності журналістів у тематиці європейської інтеграції. Тому Фонд підтримав низку проектів у рамках конкурсу "Навчання для ЗМІ: як цікаво та без міфів висвітлювати європейську інтеграцію", спрямованого на посилення потенціалу ЗМІ, а також громадянської журналістики професійно, об'єктивно й цікаво висвітлювати європейську інтеграцію, зокрема на повсякденному рівні. Очікується, що впродовж 2015 р. понад 250 журналістів різноманітних ЗМІ пройдуть відповідне навчання.

У березні 2014 р. за підтримки Фонду розпочав свою роботу Офіс зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі. Офіс став постійним представництвом і незалежним каналом впливу та зв'язку в ЄС для українського аналітичного сектора. У 2014 р. Офіс проводив регулярні консультації зі службами та відділами інституцій ЄС; встановив партнерські відносини з аналітичними центрами Брюсселю та країн - членів ЄС; організував низку візитів українських експертів до Брюсселя та провів численні публічні заходи щодо розвитку подій в Україні. Сьогодні членами Офісу є 21 український аналітичний центр.

"Індекс європейської інтеграції країн Східного партнерства-2014". Фонд підготував українську частину цього міжнародного проекту, який порівнює прогрес шести країн Східного партнерства (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна) у зв'язках із ЄС на різних рівнях. Результати Індексу-2014 свідчать, що серед країн Східного партнерства дедалі збільшується диференціація, яка вимагає, відповідно, і більш диференційованого політичного підходу з боку ЄС. Зокрема, необхідне виокремлення політики щодо країн, які влітку 2014 р. підписали Угоди про асоціацію з ЄС, - Грузії, Молдови та України. Як свідчить Індекс, на момент підписання Угоди про асоціацію Україна залишалася на третьому місці серед цих трьох країн Східного партнерства за рівнем наближення законодавства та державної політики до європейських стандартів.

Посилення правових можливостей, доступу до соціальних послуг та інтеграції ромських громад

У 2014 р. Фонд спрямував свою активність на захист прав та протидію дискримінації ромів, розширення їх доступу до освіти й медицини, розвиток публічної політики щодо ромів, а також допомогу вимушеним переселенцям ромського походження і протидію антиромським настроям, що посилилися в деяких регіонах України. Фонд підтримав надання безоплатних правових і соціальних послуг ромським родинам та посилення координації зусиль органів влади, відповідальних за надання допомоги вимушеним переселенцям. У регіонах із найбільшими компактними поселеннями ромів Фонд продовжив підтримувати Центри правової допомоги в ромських громадах, де працюють професійні юристи ромського походження. Фонд також підтримав роботу ромських медичних посередників та просування цієї моделі на державному рівні. Задля покращення доступу ромських дітей до освіти, за підтримки Фонду, в чотирьох областях - Одеській, Волинській, Закарпатській та Черкаській - відкрилися Центри розвитку батьків, у яких досвідчені педагоги навчають батьків відповідального підходу до виховання дітей від народження до шкільного віку. Фонд також підтримав першу Школу з прав людини для ромських активістів, яку провела молодіжна організація "М'Арт".

Десятий рік поспіль Ромська програмна ініціатива МФВ, у співпраці з Ромським освітнім фондом (Угорщина), координує в Україні програму стипендій "Право та гуманітарні дисципліни". У 2014 р. ми надали 106 стипендій для навчання ромських студентів у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах України.

Докладнішу інформацію про діяльність МФ "Відродження" ви можете знайти на сайті www.irf.ua