Не так багато в мене пам’яток,

Не так багато в мене пам'яток, Щоб нагадати пережиті роки. Лише старенька липа та бузок, Та ще зірки, окаті і високі.....

Не так багато в мене пам'яток,

Щоб нагадати пережиті роки.

Лише старенька липа та бузок,

Та ще зірки, окаті і високі...

Не так багато можу слів знайти,

Щоб кожну думку викреслить

як треба.

Бринять в очах непізнані світи,

Що з краю в край перетинають небо...

Не так багато в мене друзів є,

З ким пізнавались радощі і біди.

Що не доба - мої хвилини п'є,

І мої друзі розійшлись по світу...

Краплину миті я у світі є,

І вся земля, до грудочки, - моя,

І все на світі, хоч на мить, - моє.

І світ - прекрасний,

бо у ньому - я.