«Борщ-Фест»: и рекорд, и вкуснятина

«Мы есть то, что мы едим». В эту мысль почему-то вкладывают в большинстве биохимическое содержание, тогда как она содержит и другой довольно интересный аспект: мы творим пищу — пища творит нас. Ведь не мог шашлык родиться в Норвегии или лечо — в Ирландии. Каждый народ на протяжении столетий подбирал, компоновал и лелеял собственную кухню, гордясь ею, как своим языком, песнями и танцами. Так кулинарная составная стала неотъемлемой частью народной культуры.

«Уміла готувати, та не вміла подавати», — организаторам «Борщ-Феста» очень хотелось избежать такой характеристики. И в этом нам помогли 150 студентов-волонтеров из Киевского национального торгово-экономического института. В качестве официантов они великолепно справились с обслуживанием тысяч людей, которые угощались борщом за 140 столами.

Мы признательны за приют нашего фестиваля под крылом выставки-ярмарки «Золотая осень» ее руководителю Виктору Дмитриевичу Привалову и всем его сотрудникам, которые с энтузиазмом присоединились к помощи «Борщ-Феста». Отдельная благодарность спонсорам — фирме «Сити стейт», ТОВ «Рийк Цваан Украина» и корпорации «Нестле».

А борщик таки действительно удался на славу!

Рассказ о фестивале мы заканчиваем строками стихотворения Геннадия Желуденко, который звучал из громкоговорителей над многотысячным морем гостей Чубинского:

«Я не знаю, що є краще

Українського борщу!

Тим його, хоч я й ледащо,

Так рубаю — аж крекчу!

Та смачнішого, ніж мамин,

Я борщу того не їв!

І не треба йому зовсім

ні білбордів, ні реклами,

Якщо кажуть — борщик мамин,

то й навіщо більше слів!

Він і перше, він і друге,

І закуска, і десерт...

Стіл без нього недолугий,

Як без аквавіти чверть!

За усі делікатеси

Мамин борщ люблю найбільш!

Якщо борщику нам’яти —

то і стреси вже не стреси,

І життєві всі процеси

йтимуть краще, ніж раніш!

Я прийду до мами в гості,

Розкажу про се, про те,

Перемиєм владі кості —

Хай здорова буде теж!

Там і борщик підоспіє,

І пампушки з часничком...

І чого ще, братці, треба,

і про що ще можна мріять —

Якщо мама борщик гріє,

то в житті уже й підйом!

Тож нехай у кожній хаті

Буде борщ і до борщу,

Пригощати й пригощатись

До смаку і досхочу!

Хоч які в житті циклони,

Хоч яка негоди мить —

Якщо жде у отчім домі

борщ у маминих долонях —

Значить, хлопці, ми на конях,

значить, нічого тужить!

Якщо жде у отчім домі

борщ у маминих долонях —

Значить, хлопці, ми на конях,

значить, можна, друзі, жить!»