Загроза "Орєшніком": не лише обстріли, а й терор та залякування - Forbes

Сьогодні, 6 лютого, по всій Україні оголошували повітряну тривогу. У Києві та всіх областях України оголосили тривогу через загрозу балістики великої дальності. Як писали моніторингові групи, очікували на удар «Орєшніком». Однак через досить короткий час загрозу балістики великої дальності було скасовано. Тривали атаки БПЛА.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сирський: Україна розробляє систему ППО, яка б могла протидіяти "Орєшніку"

Про те, що це знову міг бути «Орєшнік», написали багато ЗМІ. Зокрема, Forbes зазначив, що після пуску першого «Орєшніка» - по Дніпру, унаслідок чого загинули люди та було пошкоджено житлові й адміністративні будівлі, очікували на повторення, плюс усі вирішили, що це була МБР із ядерним зарядом. Загадкова зброя виявилася варіантом російської РС-26 - 40-тонної твердопаливної ракети з шістьма незалежними головними частинами.

Усі розуміли, що нова атака не за горами. За тиждень після першого удару «Орєшнікв» Путін пригрозив випустити ще кілька «Орєшніків» - і спеціально попередив, що завдасть удару по «центрах ухвалення рішень» у Києві, де працюють президент України Володимир Зеленський, вищі чиновники, командири та їхні штаби.

Але загроза була реальна лише настільки, наскільки надійний «Орєшнік», уточнило видання. Хоча поки що немає можливості незалежно підтвердити відмову другого «Орєшніка» в середині польоту, такий казус був би недивним.

Можливий сьогоднішній «Орєшнік» не тільки позбавив киян і українських лідерів довгого страшного ранку, проведеного в укритті, а й обернувся проти Кремля. Зрештою, схожий на МБР «Орєшнік» з його ядерними асоціаціями лякає більше, ніж насправді ефективний у військовому плані.

Складний і неточний «Орєшнік» - це дорогий спосіб «завдати не таких вже й великих руйнувань», - сказав агентству Reuters Джеффрі Льюїс, директор Східноазіатської програми нерозповсюдження в Міддлберійському інституті міжнародних досліджень у Монтереї.

У цьому сенсі це зброя терору - пристрій, призначений для того, щоб налякати набагато більше людей, ніж поранити або вбити». Саме тому після першого удару «Орєшніка» Путін влаштував у засобах масової інформації грандіозне шоу, що поклало початок тому, що газета The Moscow Times назвала «військовою пропагандистською кампанією, покликаною перебільшити можливості російського військово-промислового комплексу та міць нової зброї».

Але тепер, коли половина «Орєшніків», можливо, розбилася, не досягнувши мети, ракети терору з кожним днем стають все менш страшними, зауважує Forbes.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Defense Express: Ракеті "Орєшнік" вже шість-сім років, це не нова зброя

Нагадаємо, російська армія вже двічі використовувала експериментальну балістичну ракету середнього радіусу дії «Орєшнік» («Кедр») для атак на Україну. Перший удар, що стався 21 листопада, був по Дніпру, тоді як другий виявився невдалим. Один із можливих напрямків подальшого застосування цієї ракети - Київ або західна частина країни. Другий запуск ракети відбувся 23 листопада, проте вона не долетіла до цілі.

Будь-який новий удар може бути демонстрацією ескалації з боку Росії. Та й сценарій випробування або демонстрації тактичного ядерного заряду Росією також залишається можливим. І це не залякування - це реалії.