Військовий аналітик пояснив, у чому плюси системи "корпус-бригада", на яку можуть перейти ЗСУ

У Збройних Силах України завершується розробка концепції реформування, яка може включати перехід на систему управління "корпус-бригада". Військовий експерт Петро Черник пояснив, чому саме цей підхід вважається перспективним і як він може підвищити ефективність управління військом.

Про це пише "АрміяInform".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Умєров: плануємо реформувати мобілізацію та відійти від "бусифікації"

Система "корпус-бригада": ключові особливості

Наразі основним бойовим підрозділом ЗСУ є бригада, але в умовах широкого фронту, протяжністю близько тисячі кілометрів, кілька бригад зазвичай діють у складі тимчасових тактичних груп.

"Тактична група може включати 7-8 бригад, але це не штатний підрозділ, а тимчасова структура. Через постійну ротацію офіцерського складу якість управління такими великими підрозділами може знижуватись", ‒ зазначив Черник.

Саме тому пропонується створення штатного корпусу, до складу якого входитиме 4–7 бригад із повністю розгорнутою системою управління.

Чому відмовилися від дивізійної ланки

На думку експерта, дивізійний рівень управління є дублюючим і не відповідає сучасним потребам ЗСУ.

"Дивізійна ланка передбачає управління 3-4 бригадами, але водночас потребує додаткового штабу, командувачів та оперативного складу. Це створює значне навантаження на офіцерські кадри, яких і так бракує", ‒ пояснив Черник.

Аналітик зазначив, що замість двох рівнів управління ‒ корпусного і дивізійного ‒ доцільніше залишити лише корпусний.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Головне завдання Сирського полягає у зменшенні бюрократії у війську – Зеленський

Світова практика і українські реалії

У світі використовуються обидві системи: дивізійна та корпусна. Наприклад, у США існує 101-ша дивізія "Клекотливих Орлів", однак її збереження має переважно історичний характер.

"Дивізійна система була ефективною у Другій світовій війні, але тоді як Радянський Союз, так і нацистська Німеччина, і союзники мали гігантські армії, що дозволяло підтримувати таку структуру. Україна наразі не може собі цього дозволити через обмежені ресурси і потребу оптимізувати управління", ‒ підкреслив Черник.

Нагадаємо, українська влада розглядає можливість впровадження нового формату контрактів на службу у Збройних силах України для людей віком від 18 до 24 років.