Підтримати
Якщо президент США Дональд Трамп завершить російсько-українську війну стійким миром, він без сумніву заслуговуватиме на Нобелівську премію миру. Але ключове слово тут — "стійким". Щоб угода тривала довше, ніж потрібно для висихання чорнила на документі, вона має бути прийнятною для обох сторін і прийнята ними.
Взаємна прийнятність передбачає певний ступінь рівномірного розподілу вигод і втрат. Будь-що інше буде сприйняте однією зі сторін як несправедливе, що, ймовірно, прирече угоду на провал.
Рівномірний розподіл вигод і втрат зазвичай вигідний агресору. За логікою, агресія не повинна винагороджуватися будь-якими вигодами; її слід карати втратами, будь то у вигляді репарацій, чи то у вигляді втрати завойованих територій, вважає Олександр Мотиль, американський історик та політолог, фахівець з України, Росії, Радянського Союзу.
На цьому етапі реальність сили вступає в конфлікт із принципами, і може виявитися неможливим покарати агресора настільки, наскільки він заслуговує. Компроміс може бути неминучим, навіть якщо він неприйнятний для жертви.
"Отже, існують два реалістичних і тривалих способи завершення російсько-української війни: Росія та Україна можуть домовитися про угоду, яка не задовольнить повністю жодну зі сторін, або ж Росія усвідомлено відмовиться від своєї імперіалістичної війни", — додає Мотиль.
У першому випадку обидві сторони були б незадоволені, але однаково. Це могло б стримати їх від помсти або погіршення відносин. З огляду на те, що Росія наразі відкидає будь-який компроміс, який не відповідає її максималістським вимогам щодо знищення України, вона могла б погодитися на таку угоду лише під тиском спільних примусових зусиль України, США та Європи.
"У другому випадку Трамп заохотив би Владіміра Путіна втекти до Пхеньяну, а потім підтримав би будь-якого більш-менш раціонального російського лідера, який прийшов би йому на зміну. Очевидно, що Путін не підкориться Трампу, а це означає, що Трамп не матиме іншого вибору, як змусити Путіна "прозріти", озброївши українців і давши їм можливість зупинити російське просування", — пише історик.
В обох сценаріях Росію можна привести до переговорного столу тільки силою. Сам по собі Путін не буде і не може вибрати мир — факт, який, здається, не розуміють ані Трамп, ані його головний радник Стів Віткофф. Але розуміння того, що Путін не має жодного інтересу в тривалому мирі, є першим і найважливішим кроком на шляху до миру.
Причин, чому Путін не хоче миру, багато.
По-перше, Путін щиро вірить, що українська держава має бути знищена, щоб Росія могла вижити. Звичайно, це абсурдно, але це також і неминуча реальність. Винищення українців як окремого народу є для Путіна імперативом. Жодних компромісів бути не може.
По-друге, Путін повністю ототожнив себе з війною. Це його війна. Як результат, його політичне — і, можливо, фізичне — виживання залежить від її результату. А з огляду на те, що війна забрала життя або поранила понад 1 мільйон росіян і зруйнувала економіку, яка колись мала великий потенціал, лише нищівна перемога буде прийнятною.
По-третє, Путін знає, що коли війна закінчиться, кілька сотень тисяч демобілізованих солдатів — розлючених, агресивних і озброєних — накинуться на російське суспільство й підвищать і без того високий рівень злочинності. Путін знає з російської історії, що голодні солдати, які повертаються додому, також можуть повалити режими.
По-четверте, Путін створив воєнну економіку, яка приносить користь значній частині населення та різним елітам. Закінчення війни означає перехід від такого типу економіки до споживчої економіки та виникнення труднощів з адаптацією і потенційно значного спаду.
По-п'яте, війна дозволяє Путіну робити вигляд, що Росія досі є великою державою. Коли війна закінчиться, росіяни, особливо еліти, усвідомлять, що їхній "блискучий" лідер перетворив країну на додаток до Китаю та Північної Кореї.
"Мораль цієї історії очевидна. Якщо Трамп справді прагне Нобелівської премії за мир між Україною та Росією, йому доведеться впоратись з головною причиною війни — самого Путіна. Все інше буде лише фальшивими переговори, здатними породити лише фальшивий мир", — підсумував Мотиль.
Нагадаємо, Овен Метьюз, британський журналіст та історик вважає, що Путін буде вести війну до останнього. Російський лідер продовжує війну, бо його генерали та керівники служби безпеки запевнили його, що він може перемогти — або принаймні досягти стратегічно важливих успіхів, продовжуючи боротьбу.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google