В Мін'юсті розповіли, скільки витрачають в місяц на утримання одного полоненого окупанта

За підрахунками 2022 року, на утримання одного російського військовополоненого Україна витрачає близько 10 тисяч гривень на місяць. Сюди входить забезпечення їжею, одягом, медикаментами, облаштування табору, податки, зарплати персоналу, комунальні витрати. Про це повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька в інтерв’ю «Укрінформу».

Раніше в Мін'юсті називали суму в 3 тисячі гривень. Та тоді, за словами Висоцької, сюди не все врахували: «Це був дуже грубий підрахунок і некоректний, оскільки в суму не врахували оплату праці персоналу, охорони, конвою тощо».

Для порівняння, на утримання одного ув’язненого в СІЗО в місяць йде  близько 11 тисяч гривень.

Як Україна взаємодіє з міжнародною спільнотою щодо утримання військовополонених

Україна відкрита до будь-яких міжнародних організацій, які мають мандати роботи з військовополоненими або із затриманими, звинуваченими у державній зраді, заявила Висоцька. 

«Нам принципово, щоб вони побачили, в яких умовах утримуються російські військовополонені в Україні та як до них ставляться, щоб закарбували собі в пам’яті, а ще краще – на міжнародних платформах, що Україна відрізняється від Росії. І хоч як би нам було важко, ми нормально ставимося до російських військовополонених і нормально утримуємо ворогів», - розповіла заступниця глави Мін'юсту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У російському полоні загинув захисник з Олександрії

До речі, моніторингова Місія ООН написала рекомендації уряду України, в яких зазначалося, що в російських військовополонених дуже багато публічності, що порушує їхнє право. 

«Ми вважаємо, що відкритість та публічність – це агітація нормального ставлення до полоненого, щоб вони легше здавалися в полон. Легша здача в полон російського військового – це безпека нашого воїна на полі бою», - додала Висоцька. 

Навіть запрошували приїхати до табору російських військовополонених уповноважену з прав людини в Росії Тетяну Москалькову. Наразі ведуться переговори.

Україна має унікальний досвід в роботі з полоненими

Україна створила для російських полонених умови, які повністю відповідають вимогам Женевської конвенції. Та ця конвенція, за словами заступниці міністра юстиції, не така конкретна, як хотілося б.

«У ній є дуже загальні декларативні речі. Наприклад, передбачається зв’язок військовополонених із рідними через листи. Натомість ми запропонували IP-телефонію, що зручніше і швидше, ніж писати листа. Це лише один приклад, але ми багато питань вирішували, на які немає відповідей у конвенції, й тепер можемо ділитися своїм досвідом. Але суть у тому, що під час повномасштабного вторгнення ми швидко пристосували правові підстави, знайшли місця, обладнали їх. Це дуже складні процеси і ми дійсно напрацювали компетенцію, яка є унікальною у світі», - резюмувала Висоцька.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Інформаційна безпека: що треба знати рідним полонених

Тим часом росіяни вигадали новий спосіб затягувати обміни. Кажуть, нібито українці не хочуть повертатися з полону. За повідомленням Координаційоного штабу з питань поводження з військовополоненими, за рік війни вдалося провести 38 обмінів та повернути додому 1863 українців. Серед них 180 жінок, 107 – цивільних.