Україна вже збиває дрони лазером — американський журналіст

Якщо ви ніколи не бачили, як лазер збиває літальний апарат, це може справити тривожне враження. Зброя спокійно вміщується в багажник автомобіля. Вона не видає жодного звуку і не випромінює світла — навіть того знайомого з кіно червоного променя. Коли днями команда українських військових і інженерів показала мені свій прототип, він виглядав напрочуд простим у використанні. Навіть занадто простим, пише журналіст Саймон Шустер у матеріалі для The Atlantic. 

Оператор встановив лазерну пушку на даху свого пікапа посеред порожнього поля. Вона нагадувала аматорський телескоп із кількома камерами, прикріпленими з боків. Для тренування один із інженерів запустив невеликий дрон. Той відлетів на кількасот метрів і завис у тьмяному зимовому небі. Лазер повертався, а камери стежили за ціллю. Оператор вигукнув: «Вогонь!». За кілька секунд дрон почав горіти, наче вражений невидимою блискавкою, а потім упав на землю палаючою дугою.

Українська модель під назвою Sunray — не перша у світі лазерна система озброєння. У ВМС США є аналог під назвою Helios, розроблений компанією Lockheed Martin у межах контракту на 150 мільйонів доларів, підписаного у 2018 році. Через чотири роки перший лазер Helios встановили на американському есмінці для захисту від ворожих дронів.

Розробники Sunray, про існування якої раніше не повідомлялося, розповіли мені, що створили свій лазер приблизно за два роки, витративши кілька мільйонів доларів, і планують продавати його за кількасот тисяч.

Павло Єлізаров, нещодавно призначений командувач сил протиповітряної оборони України, вважає таку різницю в ціні прямим наслідком війни з Росією.

«Багато американських компаній керуються грошима, — сказав він мені минулого місяця у своєму кабінеті в Києві. — Для них це робота: зробили — отримали оплату. У нас є ще один чинник — необхідність вижити. Саме тому ми рухаємося швидше».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Топ-10 підрозділів дронів: хто найефективніше знищував росіян

Останніми місяцями президент Володимир Зеленський зробив пріоритетом розгортання власної української протиповітряної оборони — на тлі того, що США та Європа не змогли надати її у достатній кількості. Значну частину американського озброєння перекидають на Близький Схід, де США готуються як до можливого удару по Ірану, так і до захисту від ударів у відповідь іранських дронів і ракет.

Європейці ж неохоче передають Україні додаткові системи, які, на їхню думку, можуть знадобитися їм самим для захисту власного населення від російських дронів.

Відповіддю України стала гонка зі створення «саморобної» версії ізраїльського «Залізного купола» — системи протиповітряної оборони короткого радіуса дії, яку вважають однією з найефективніших у світі.

Lockheed Martin нині працює над аналогічною системою для США, яку президент Трамп охрестив «Золотим куполом».

Але завдання збивати снаряди в повітрі — або, як це часто називають у балістичній обороні, «влучити кулею в кулю» — переслідує інженерів щонайменше з часів появи балістичних ракет під час Другої світової війни. Навіть Ізраїлю, територія якого майже у 30 разів менша за українську, знадобилося близько чотирьох років, щоб побудувати ефективний захисний щит. Одна батарея перехоплювачів «Залізного купола» коштувала у 2012 році до 100 мільйонів доларів.

Українські виробники зброї кілька років намагаються досягти подібного результату з набагато скромнішим бюджетом. Минулого тижня кілька з них показали мені свої розробки. Серед них —  дрон-перехопювач, надрукований на 3D-принтері; вуглепластикова копія найкращої російської ракети ППО; колісні роботи з турелями під кулемети; а також екзотичніші зразки на кшталт Sunray.

Всі ці проєкти свідчать про те, що Україна може вже найближчим часом нейтралізувати одну з найбільших загроз своїй безпеці — зграї російських дронів, які й далі тероризують цивільне населення та знищують інфраструктуру.

«Антидроновий купол — це не про майбутнє, — сказав минулого місяця новий міністр оборони України Михайло Федоров. — Це про виживання сьогодні».

Коли Єлізарова призначили відповідальним за створення цього купола, його кандидатуру високо оцінили і в політичних, і у військових колах. Проте його резюме на перший погляд не робить його очевидним кандидатом. Як і Зеленський, значну частину кар’єри він провів у телевізійній індустрії — був головним продюсером одного з найпопулярніших політичних токшоу в Україні. На початку російського вторгнення у 2022 році він залишив телебачення і разом із друзями почав розробляти бойові дрони, скинувшись власними заощадженнями на комплектуючі та збираючи апарати у приміщенні колишньої телестудії Єлізарова.

Перші бойові вильоти їхніх дронів були настільки успішними, що привернули увагу уряду США, який надіслав вантажівки з обладнанням та вибухівкою C-4 для розвитку флоту. Любитель підводного полювання взяв собі позивний Лазар — на честь біблійного Лазаря — і заснував підрозділ безпілотників Lasar’s Group, який нині входить до складу Національної гвардії України. За офіційними оцінками, удари дронів цього підрозділу знищили російської техніки більш ніж на 13 мільярдів доларів — результат, що приніс Єлізарову у 2023 році звання полковника.

Минулого року, коли мирні переговори за посередництва США дали надію на припинення вогню, багато українських виробників дронів почали шукати іноземних покупців, і Єлізаров їх у цьому заохочував.

«Поки ринок гарячий, — каже він, — ми хочемо, щоб іноземні компанії купували частки в українських і разом розробляли продукти».

Такі спільні підприємства дозволили б Україні виробляти частину озброєнь у Європі, забезпечивши стабільність постачання у разі бомбардування заводів в Україні.

Кілька місяців тому атака російських дронів знищила головне підприємство з виробництва дронів для Lasar’s Group, спаливши обладнання на суму близько 35 мільйонів доларів, включно з великими запасами озброєння, розповів Єлізаров. Про цю атаку та її наслідки раніше не повідомлялося.

Попри це, коли минулого місяця йому запропонували очолити захист від таких атак, першим бажанням Єлізарова було відмовитися. Терміни здавалися нереалістичними: Зеленський хотів, щоб новий щит ППО запрацював уже до літа. За словами Єлізарова, Федоров апелював до його самолюбства:
«Він сказав мені: “Ми можемо довго сидіти на трибунах і критикувати гравців на полі. Але я пропоную тобі вийти на поле і показати, на що ти здатен”».

Завдання виявилося непростим. Коли ми зустрілися на другому тижні його роботи, Єлізаров уже виглядав знесиленим. Того дня він повернувся з наради у Зеленського, який детально розпитував нового командувача про всі нюанси «захисту неба».

У своїй новій ролі заступника командувача Повітряних сил України Єлізарову доведеться оцінювати численні системи ППО, створені вітчизняною оборонною промисловістю, об’єднати найкращі з них під єдиним командуванням і розробити алгоритми вибору оптимального засобу для знищення кожної загрози.

Ключем до успіху, каже він, має стати ефективність. Надто часто Україна змушена запускати дефіцитні й дорогі західні ракети, щоб збивати дешеві російські дрони типу «Шахед», деякі з яких працюють на двигунах від газонокосарок.
«Звісно, можна возити картоплю на Bentley, — каже Єлізаров. — Але це, мабуть, не найрозумніший спосіб».

Одним із рішень проблеми стала компанія Skyfall, заснована у 2022 році молодим інженером-електронником, який з міркувань безпеки не хоче публічності. Найпопулярніший її продукт — бомбардувальний дрон Vampire, настільки небезпечний на полі бою, що росіяни охрестили його «Бабою Ягою».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Ці дрони дуже небезпечні»: на слов’янському напрямку побільшало безпілотників Vampire і пасток зі «ждунами»

У грудні під час щорічної «прямої лінії» Владіміра Путіна воєнний кореспондент головного пропагандистського каналу Кремля запитав, чому російська армія за майже чотири роки війни так і не створила власний аналог цієї зброї.

«У нас повністю відсутні великі гексакоптери на кшталт “Баби Яги”, які активно використовують Збройні сили України», — сказав він. Путін, роблячи нотатки, визнав «дефіцит» такої техніки і пообіцяв, що міністерство оборони над цим працює.

Для команди Skyfall ця сцена стала підтвердженням здатності України переінженерити Росію в одному з ключових видів озброєння цієї війни. Навесні інженери ще працювали над способами перехоплення «Шахедів», але їхні дрони не були достатньо швидкими. Коли я приїхав знову минулого тижня, компанія вже розробила значно швидший перехоплювач, протестувала його і запустила у масове виробництво.

«Проблему з постачанням вирішено, — сказав засновник. — Ми можемо виготовляти стільки, скільки потрібно військовим».

Офіційна назва зброї — P1-Sun. Вона схожа на великий термос, має чотири ротори і близько 500 грамів вибухівки C-4 у нижній частині. Фалічна форма змусила молодих розробників — здебільшого ґіків і геймерів — прозвати її «Пісюном». Деякі конкуренти з нотками заздрості називають її «дроном-ділдо».

У цеху розташована «ферма», де ряди 3D-принтерів безперервно друкують сотні корпусів для P1-Sun. За оцінками компанії, ці дрони вже знищили понад тисячу повітряних цілей, зокрема більше 700 «Шахедів». До кінця року оновлення програмного забезпечення дозволить розміщувати такі системи по всій країні й запускати їх дистанційно одразу після виявлення атакуючої зграї дронів радарами.

Ця зброя викликала великий інтерес іноземних клієнтів. Skyfall уже презентувала її на виставках озброєнь у Ер-Ріяді та Абу-Дабі.

«Дронова індустрія в Україні сьогодні — найбільша галузь для інвесторів», — сказав Зеленський у п’ятницю студентам Київського авіаційного інституту.

За його словами, цього року Україна відкриє 10 «експортних центрів» у Німеччині, країнах Балтії та інших регіонах Європи, розширивши ринки збуту для приблизно 450 компаній, що нині виробляють дрони в Україні.

Жодна з них поки не здійснила справжнього технологічного прориву. Але вони навчилися масово виробляти зброю з вражаючою ефективністю, використовуючи найдешевші методи та компоненти. Для деяких учасників цього ринку темпи прогресу здаються лячними.

«Ми відкрили скриньку Пандори, яка мене лякає», — зізнався засновник Skyfall. P1-Sun коштує трохи більше ніж тисячу доларів і може підніматися вище 9 тисяч метрів.

«Уявіть, якщо він зависне там на маршруті цивільного літака, — каже він. — Ніхто навіть не знатиме, хто це зробив».

На п’ятому році війни Україна не бачить альтернативи використанню цієї зброї. Залежність від західних систем залишила українців недостатньо захищеними. Серед головних пріоритетів нової ППО — захист військ і логістичних маршрутів у зоні бойових дій, а також цивільних, які живуть найближче до фронту. У південних містах Херсон і Нікополь, наприклад, російські дронові підрозділи почали використовувати пішоходів як мішені — полюючи на них просто на вулицях, влаштовуючи так звані «людські сафарі».

Обидва міста стоять безпосередньо на лінії фронту, по різні боки Дніпра від великих російських угруповань. У 2024 році тодішній очільним МВА Нікополя Євген Євтушенко розповідав, що мешканці зазвичай виходять у справах у дощову погоду, бо дрони «полюють» у ясні дні.

«Наш єдиний ефективний спосіб збивати їх — це ракети, які ми отримуємо з-за кордону», — казав він, маючи на увазі німецькі пускові установки IRIS-T. — «Але це проблема, бо ніхто не стане витрачати дорогу ракету на маленький дрон».

Тоді ця дилема здавалася нерозв’язною. Але українські технології наздогнали реальність значно швидше, ніж ми обидва очікували. Жодна з цих систем не здатна збивати сучасні російські балістичні ракети — з цим добре справляються лише американські Patriot. Але коли йдеться про примітивніші дрони й ракети, якими Росія щодня атакує українські міста, численні українські інженери й винахідники сьогодні набагато ближчі до рішення, ніж ще рік тому.

«Це можна зробити, і це потрібно зробити, — сказав Єлізаров наприкінці нашої розмови. — Бо іншого вибору в нас немає».

У ніч після того, як він офіційно обійняв посаду, Росія знову запустила хвилю дронів і крилатих ракет по цивільній інфраструктурі України, залишивши столицю без світла і тепла в одну з найхолодніших зимових ночей. Наступного ранку Єлізаров побачив у соцмережах допис із вимогою пояснити, чому новий очільник ППО не зупинив атаку.

«Я пропрацював менше доби, а мене вже називали невдахою», — каже він із посмішкою. — «Я розумію. Люди хочуть результатів зараз. Вони хотіли їх ще вчора».