Дві нещодавні ракетні атаки Росії в Україні чітко передають її геноцидні наміри у продовженні своєї злочинної війни. Вони також нагадують, що коли Владімір Путін говорить про переговори й мир, як він це робить з передбачуваною регулярністю, він насправді має на увазі геноцид, реваншизм і війну. І коли західні політики та аналітики закликають до переговорів, вони фактично схвалюють план Путіна зі знищення українців, поневолення росіян і тероризування їхніх сусідів.
23 травня друкарня "Фактор-друк" у Харкові зазнала удару російських керованих авіабомб; було знищено понад 50 000 книг. Це місце, де друкуються книги майже всіх українських видавництв, у тому числі 50% усіх підручників в Україні. Через два дні Росія завдала удару по будівельному гіпермаркету "Епіцентр" у Харкові, в результаті якого загинуло щонайменше 18 і було поранено 48 осіб. Мер Харкова Ігор Терехов назвав цю атаку "чистим тероризмом". Але це не зовсім так. Краще сказати: "це чистий геноцид", повідомляє The Hill.
Умисне вбивство цивільних осіб з метою їх масового знищення — це геноцид. Але обстріл друкарні "Фактор-друк" та "Епіцентру" — це теж геноцид, навіть якщо на перший погляд так не здається.
Росія не просто вбиває людей і підриває будівлі; вона цілеспрямовано знищує українську культуру і фізичні основи життя в Україні. Путін прагне знищити українців як націю.
Міжнародний кримінальний суд вже звинуватив Путіна у воєнних злочинах. Але як головний винуватець геноциду в Росії, він більше, ніж просто військовий злочинець. Його слід зневажати й уникати. Президент Байден був абсолютно правий, коли минулого тижня у Вест-Пойнті назвав Путіна "жорстоким тираном".
Раніше ми повідомляли, що Міжнародний суд ООН відкидає заяви про геноцид як в Україні, так і в Газі. Зловживання терміном підриває його силу, значення і захист від найжорстокішого злочину в історії людства. Занадто широке застосування Конвенції про геноцид також підриває права людей, які вона покликана захищати.