The Economist про F-16 для України: політичне значення буде важливішим, ніж самі літаки

Очікується, що перша партія винищувачів F-16 прибуде в Україну наприкінці вересня, тобто занадто пізно, щоб зіграти свою роль у контрнаступі, який може розпочатися будь-якої миті. Однак рішення, прийняте президентом Джо Байденом напередодні зустрічі G7 в Хірошімі в травні, все одно має велике значення вже зараз.

Про це пише The Economist, нагадуючи, що українська сторона просила західні винищувачі мало не з дня початку російського вторгнення. Але відповідь Пентагону, який може також не дозволити іншим країнам передати літаки F-16 Києву, завжди була негативною. Причини можна поділити на дві групи. Перша з них була нібито практичною. Щоб навчити українських пілотів і наземний персонал літати і обслуговувати такі складні і незнайомі літаки, як F-16, знадобилося б 18 місяців.

Українські злітно-посадкові смуги недостатньо якісні. Витрати були б непомірно високими. Україна, як поблажливо зауважив глава Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі, повинна зосередитися на інших пріоритетах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ігнат розповів, як проходитимуть навчання українських пілотів на винищувачах F-16

Друга група причин пов'язана з побоюваннями, що Росія розцінить такий крок як ескалацію, і цей привід також використовувався для затримки з наданням Україні зброї великої дальності (наприклад, ракет HIMARS) і танків.

«Страх перед ескалацією завжди був головною проблемою, але він суперечив першому блоку причин і був спекулятивним. Якщо винищувачі F-16 не надто посилять можливості України, то чому вони мають турбувати росіян? І взагалі, якою могла бути відповідь Росії? Передача українцям літака, який вперше з'явився на озброєнні майже 50 років тому, навряд чи підштовхнула б Владіміра Путіна до катастрофічного кроку, а саме застосування ядерної зброї», - пише The Economist.

Видання пояснює, що дві речі змінили американську позицію. Перша - зростаючий тиск з боку союзників. Британці були особливо рішучими, а нідерландці оголосили, що вони формують коаліцію для постачання винищувачів F-16 Україні і почнуть тренувати українських пілотів.

«Другий - це зміна військових цілей всередині адміністрації, перехід від забезпечення того, щоб Росія не змогла перемогти Україну, до підтримки української перемоги. Саме це має турбувати Кремль навіть більше, ніж прибуття самих F-16», - пояснює видання.

The Economist додає, що навряд чи літаки зможуть змінити ситуацію так радикально, як сподіваються в Україні. Немає сумнівів, що якщо Україна отримає від 40 до 60 F-16, вони забезпечать реальну перевагу в можливостях. Версія F-16, яку отримає Україна, називається Mid-Life Update (MLU) і експлуатується кількома європейськими військово-повітряними силами протягом останніх 25 років. Серед покращень, які є в MLU, видання називає лінію передачі даних, яка дозволить українським літакам з’єднуватися з наземними радарами протиповітряної оборони НАТО, такими як Patriot. Це підвищить ефективність протидії російським крилатим ракетам і загалом допоможе захистити повітряний простір України краще, ніж її невеликий флот літаків радянських часів Міг-29, Су-27 і Су-24. На відміну від цих літаків, F-16 може нести повний набір ракет класу «повітря-повітря» і «повітря-земля», якими користуються США і їхні союзники.

«Але ті, хто очікує, що F-16 забезпечать швидкий шлях до повітряної переваги, можуть бути розчаровані. По-перше, будь-який винищувач четвертого покоління, який не має можливостей непомітності на радарах, буде дуже вразливим для грізних російських систем С-400. І це одна з причин, чому в НАТО всі такі літаки поступово знімаються з озброєння на користь F-35 п'ятого покоління», - пояснює The Economist.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Forbes підрахував, скільки F-16 союзники можуть дати Україні якнайшвидше

Інша причина - це застарілий імпульсно-доплерівський радар AN/AG66 на борту F-16 MLU, який не може зрівнятися ні за дальністю, ні за захопленням цілей з радарами, встановленими на пізніших версіях російських Су-35 і МіГ-31.

Принаймні одна проблема, яка раніше називалася як причина затримки постачання F-16, залишається в силі. Звісно, українських пілотів, як тепер стало відомо, можна навчити за чотири місяці. А наземні екіпажі за контрактом можуть підтримувати роботу літаків. Однак, F-16 буде важко злітати з нерівних або пошкоджених злітно-посадкових смуг.

«Це те, що F-16 представляють з точки зору зобов'язань Заходу, так само як і їхнього внеску в українські військові зусилля. Вони допоможуть Україні перемогти, але це не вундерваффе, з яким багато хто пов’язує свої надії», - йдеться в статті.