На сучасне поле бою повертається технологія, яку використовували під час Французької революції — повітряні кулі. ЗСУ почали застосовувати їх під час ударів вглиб російської території, для розвідки, транспортування корисних вантажів і як приманку, повідомляє The Wall Street Journal. "Плюси" куль в тому, що вони непомітні на радарах, ширяють високо над лініями РЕБ та можуть нести, наприклад, ударні дрони-камікадзе на тисячі кілометрів.
"Київ, відчуваючи брак фінансування і доступу до достатньої кількості сучасної зброї, звернувся до повітряних куль як до недорогого запасного варіанту, що має асиметричну перевагу у вигляді місцевих вітрових потоків", — йдеться у матеріалі WSJ.
Спершу за допомогою куль — здебільшого американського виробництва — ЗСУ скидали гранати та бомби на російську оборону, переправляли вантажі, а вже згодом — з 2024-го — й дрони, які після цього до остаточної цілі летіли вже самостійно. Через деякий час все це стало в пригоді під час ударів вглиб російської території.
"Минулого року українські сили використовували повітряні кулі для атак на російські нафтопереробні заводи, а також на Москву і Рязань, — розповідають журналісти. — Повітряні кулі також використовувалися для доставки ударних безпілотників до Москви в грудні".
В Україні переважають вітри — основний фактор, який впливає на застосування куль — які дмуть на схід, тобто аеростати природним чином пливуть у бік Росії. У поєднанні з ШІ та точними прогнозами погоди вони стають доволі ефективним засобом ураження.
Для того, аби знайти потрібні потоки повітря, аеростати змінюють висоту, використовують вентиляційні отвори або пропелери. Одна така куля коштує кілька сотень доларів, але росіянам її знешкодження може обходитися у мільйони доларів, розповів директор зі стратегії та трансформації розвідувального підрозділу армії США Ендрю Еванс.
Ці кулі невеликі за розміром, як наплічник. Вони можуть бути оснащені камерами та іншими датчиками, живитися від сонця коштом матеріалів, які поглинають сонячні промені чи невеликих сонячних панелей. Також аеростати автономно коригують курс, але завдяки оновленню програми їхні оператори здатні змінювати місії.
Компанія Planetfall вже навіть розробила дрони, які скидаються з таких куль з висоти 19 миль, тобто понад 30 км, на якій звичайні коптери через низьку температуру та розріджене повітря зазнають шкоди. Коли аеростати скидають дрони, то самі також вертикально атакують ціль — через це їх майже неможливо перехопити. Ще одна їхня перевага — відсутність радіоконтакту або теплової сигнатури від двигуна, тобто вони невидимі для тепловізорів.
Тим часом РФ продовжує удосконалювати тактики застосування БпЛА, в тому числі малих. Для прикладу, FPV, які часто недооцінюють через вагу та дальність польоту. Та тепер, коли їх почали все частіше застосовувати з "Герберами", вони стали ще потужнішою зброєю. Як наслідок, небезпека нависла над усіма, хто зараз спостерігає за еволюцією війни дронів.
