Стратегія протимінної діяльності-2033. Основні виклики

Питання забруднення українських територій вибухонебезпечними предметами (ВНП) унаслідок війни Росії проти України — це одна з глобальних проблем, наслідки якої сягають далеко за межі нашої держави. У жовтні минулого року ми опублікували авторську статтю про масштаби замінованих територій, у якій презентували попереднє бачення шляхів розв’язання цієї проблеми на короткострокову й довгострокову перспективи.

Складність цієї екзистенційної війни, розв’язаної Росією, серед іншого полягає в тому, що ворог порушує всі можливі принципи й цінності міжнародного права, зокрема закони та звичаї ведення війни. Російські війська, всупереч міжнародним конвенціям про заборону використання мін, і надалі активно застосовують зброю невибіркової дії. Щільність замінування українських земель не має прецедентів на Європейському континенті.

Як і будь-яке глобальне питання, гуманітарне розмінування України потребує скоординованості та узгодження дій не лише органів державної влади, а й міжнародної спільноти, громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та освітнього середовища.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США передали Україні $182 млн на розмінування

З цією метою Міністерство економіки України в співпраці з МВС, Міноборони, Держслужби з надзвичайних ситуацій, Нацполіцією, іншими центральними органами виконавчої влади, а також спільно з міжнародними партнерами та приватними операторами протимінної діяльності розробили Національну стратегію протимінної діяльності на період до 2033 року та операційний план заходів з її реалізації у 2024—2026 роках (далі — Стратегія). Зазначені документи погоджені Національним органом із питань протимінної діяльності та схвалені й затверджені Кабінетом міністрів України 28 червня 2024 року.

Getty Images

У чому суть Стратегії?

Цей довгостроковий документ визначає проблеми, які становлять загрозу національній безпеці через забруднення вибухонебезпечними предметами територій України внаслідок збройної агресії Росії, а також основні напрями й завдання державної політики у сфері протимінної діяльності, шляхи реалізації національних інтересів держави в цій сфері, що визначаються відповідними стратегічними цілями.

Важливість зазначеного документа полягає в прагненні, щоб процес розмінування відбувався не за принципом байки Леоніда Глібова «Лебідь, щука і рак», коли кожен орган, уповноважений здійснювати розмінування, діятиме окремо від інших, приватні оператори протимінної діяльності — по-своєму, а міжнародні партнери не усвідомлюватимуть реальних обсягів і видів необхідної допомоги для покращення динаміки безпеки та якості розмінування. Фактично Стратегія — це об’єднавчий документ, що містить чіткі й узгоджені стратегічні цілі, розділені на три етапи реалізації. Кожен етап матиме детальний операційний план, де буде визначено завдання, виконавців, терміни й індикатори.

Національна стратегія протимінної діяльності до 2033 року містить три стратегічні цілі, а саме:

1. забезпечення звільнення територій від ризиків наявності вибухонебезпечних предметів для їхнього безпечного та продуктивного використання;
2. зниження впливу вибухонебезпечних предметів на життя та здоров’я населення;
3. розбудова системи управління протимінною діяльністю.

Шлях досягнення кожної зі стратегічних цілей розділений на три умовні етапи: 2024–2026, 2027–2029 і 2030–2033 роки. До кожного з етапів визначено тактичні завдання й індикатори їхньої реалізації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Розмінування полів: розробники випробували роботизовані косарки, яких потребують сапери

Ключові виклики

У затвердженій урядовій Стратегії йдеться про те, що станом на 1 січня 2024 року, за даними Національного органу з питань протимінної діяльності, які верифіковані в системі управління інформацією з протимінної діяльності (IMSMA), загальна площа територій, що зазнали безпосереднього впливу збройної агресії Росії, становить майже 156 тис. кв. км. Водночас станом на липень цього року зазначена площа становить 144 тис. кв. км. Така оцінка не є остаточною, оскільки тривають активні бойові дії.

Нагадаю, що станом на початок 2023 року площа потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами територій становила 174 тис. кв. км. Це не означає, що сили безпеки та оборони з 2023 року до липня 2024-го здійснили глибоке очищення територій площею 30 тис. кв. км. Ідеться про загальні дані щодо розмінованих територій і територій, на яких проведено нетехнічне обстеження (слід розрізняти таке обстеження і розмінування).

Метою проведення нетехнічного обстеження є класифікація за статусом небезпеки території, стосовно якої існує підозра щодо її забруднення ВНП на підставі отриманих прямих і непрямих доказів, а також підготовка пропозицій із здійснення технічного обстеження, очищення (розмінування) та (або) виключення (розблокування) території.

Наприклад, якщо певний час територія перебувала під окупацією росіян, то по всій її площі незалежно від рельєфу й типу місцевості вона вважається потенційно небезпечною та забрудненою ВНП.

Водночас міжнародний досвід протимінної діяльності засвідчує, що реальний обсяг забруднення вибухонебезпечними предметами може становити не більш як 10% загального обсягу територій, які зазнали безпосереднього впливу російської агресії. Таким чином, повернення переважного обсягу ймовірно забруднених територій до продуктивного використання потребує не безпосереднього розмінування, а проведення компетентними органами первинного нетехнічного обстеження. Згідно зі Стратегією, до 2026 року планується провести первинне нетехнічне обстеження 100% підконтрольних Україні територій, на яких можливо здійснити заходи гуманітарного розмінування.

Суттєво різниться обстеження територій, де окупант був до двох місяців (Київщина, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина), територій, які тривалий період часу перебувають у російській окупації, або безпосередньо лінії бойового зіткнення. Безперечно, такі території потребуватимуть більш ретельного очищення.

Getty Images

Глибоке очищення територій

Мова про складний, небезпечний і тривалий процес. Відповідно до Стратегії, планується до 2033 року повернути до продуктивного використання 80% територій, які зазнали безпосереднього впливу збройної агресії Росії.

Завдяки машинам механізованого розмінування, яких нині налічується 46 одиниць, процес очищення значно пришвидшується, проте їх не завжди можна використовувати через погодні умови, рельєф, сезон тощо.

Безпека піротехніків — наш беззаперечний пріоритет. 2022 року, коли машин розмінування ще не було, під час виконання завдань постраждали 80 піротехніків, з яких 15 загинули. 2024 року завдяки активному використанню машин розмінування кількість постраждалих піротехніків зменшилася майже в п’ять разів, що свідчить про підвищення рівня безпеки персоналу під час виконання відповідних робіт.

Стратегія чітко орієнтує на продовження використання інноваційних продуктів, залучення найкращого світового досвіду, розвиток національного виробництва товарів для протимінної діяльності та їхнє обслуговування в Україні.

ДСНС і Національна поліція вже налагоджують співпрацю з національними підприємствами, які могли б обслуговувати та виготовляти деталі до машин механізованого розмінування.

Так, під час робіт із розмінування через детонацію протитанкової міни ТМ-62 було пошкоджено машину механізованого розмінування GCS-100 виробництва німецької компанії GCS. Пошкодження зазнав навісний робочий інструмент, тоді як сама машина залишилася майже неушкодженою та не потребувала складного ремонту. Один із вітчизняних виробників виготовив копію-аналог робочого інструмента, покращивши його експлуатаційні характеристики. Пристрій виготовили за повним циклом, що допомогло суттєво знизити вартість обладнання: новий інструмент у Німеччині коштує близько 50 тис. євро, тоді як вітчизняний аналог — менш як 20 тис. Наразі інструмент проходить випробування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Японія та Камбоджа допоможуть розмінувати Україну

Компетенції МВС у сфері розмінування

Стратегія містить комплексний аналіз проблематики замінованих територій і похідних наслідків на короткострокову й довгострокову перспективи, міжнародного досвіду, заходів національного та місцевого рівнів, участі міжнародних партнерів, враховує підтримку та стимулювання приватного сектору, просвітництво у сфері мінної небезпеки, розвиток національних виробничих спроможностей з виготовлення техніки для розмінування тощо.

До першого етапу реалізації Стратегії уряд затвердив операційний план на 2024–2026 роки. Цим планом передбачено виконати 16 завдань, до реалізації яких залучені майже всі органи державної влади, місцевого самоврядування та приватні оператори протимінної діяльності.

Основними завданнями, що належать до сфери компетенції системи органів МВС, є такі:

1. визначення масштабів і географічних меж територій із ризиком забруднення вибухонебезпечними предметами;
2. забезпечення достатності людських ресурсів у сфері впровадження протимінної діяльності;
3. забезпечення поінформованості населення про географічні межі територій, що можуть становити ризик вибухонебезпечних предметів;
4. забезпечення ефективної координації навчання ризиків, пов’язаних із ВНП, зокрема розроблення та впровадження відповідної єдиної програми;
5. забезпечення необхідної спроможності органів виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері протимінної діяльності, у тому числі у сфері зовнішнього моніторингу заходів протимінної діяльності;
6. впровадження ефективної системи пріоритезації завдань у сфері протимінної діяльності;
7. створення та функціонування реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами;
8. цифровізація процесу сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності.

Ці завдання доповнюють пріоритети у сфері гуманітарного розмінування, які визначені міністром внутрішніх справ України на 2024 рік та які вдається успішно реалізовувати:

1. збільшення чисельності підрозділів розмінування органів системи МВС;
2. впровадження в діяльність передових технологій із розмінування;
3. оснащення підрозділів сучасною технікою та обладнанням для виконання робіт із розмінування;
4. розвиток і вдосконалення системи підготовки кадрів для підрозділів розмінування, розбудова навчально-матеріальної бази;
5. залучення до розмінування приватних операторів протимінної діяльності та сприяння сертифікації нових учасників ринку;
6. прискорення динаміки розмінування з кожним роком для забезпечення безпеки населення;
7. розширення та посилення міжнародної коаліції з очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів.

Getty Images

Розмінування як частина Формули миру

Як ми неодноразово зазначали, проблематика розмінування територій України охоплює щонайменше три пункти Формули миру, запропонованої президентом України:

«Радіаційна і ядерна безпека»;

«Енергетична безпека»;

«Протидія екоциду».

Повертаючись до головної мети розробки та схвалення урядом Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року, зауважу, що злагодженість і скоординованість сил, раціональне використання засобів, узгодженість запитів на підвищення ефективності гуманітарного розмінування мають надважливе значення для виконання тривалої та складної місії — повного очищення територій України від вибухонебезпечних предметів.

Повноцінна реалізація Стратегії значною мірою залежатиме від збереження міжнародної коаліції з гуманітарного розмінування. Водночас доцільно зауважити, що підтримка України — це не витрати, а інвестиція в надійного для цивілізованих країн партнера. Партнера, який акумулював найкращий світовий досвід у сфері гуманітарного розмінування та в разі бойових дій на території інших держав зможе надати комплексну фахову допомогу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Туреччина разом з Румунією та Болгарією розпочала місію з розмінування Чорного моря

Ця стаття покликана вчергове привернути увагу до глобальної проблеми людства, в епіцентрі якої опинився український народ, — забруднені вибухонебезпечними предметами території внаслідок геноцидної війни Росії проти України. Ми та наші нащадки маємо бути обізнані про види та специфіку вибухових предметів, правила поводження з ними, повноваження та відповідальність різних гілок і рівнів влади в цій сфері. Попри те, що значна частина суспільства до кінця не усвідомлює масштабів проблематики, на жаль, ця складова знань є життєвою необхідністю для кількох прийдешніх поколінь українців.

У різних регіонах України ми досі знаходимо вибухові елементи часів Першої та Другої світових війн. Це «спадок» будь-яких великих війн, і щоразу знайдені ВНП є трагічним нагадуванням про тривалість руйнівних наслідків воєнних конфліктів. Особливо коли йдеться про геноцидну війну держави-терориста Росії проти цивілізованого світу з порушенням агресором усіх принципів і цінностей міжнародного права, зокрема з використанням зброї невибіркової дії (мін, фосфорних боєприпасів, хімічної зброї та іншого).