Путін призупинив участь у договорі СНО: що це за угода і що вона передбачає?

Сьогодні, 21 лютого відбувся виступ президента Росії Владіміра Путіна перед федеральними зборами. Російський автократ порушив багато популістських питань, серед яких "змушення Росії до війни", "американських слід у допомозі Україні" та інші. Також прозвучали слова, на кшталт "Чим далекобійніші західні системи отримає Україна, тим далі ми відсуватимемо загрозу від наших кордонів". Однак були і заяви, що несуть не тільки популістське значення, а й практичне.

Однією з них була заява про те, що "Росія призупиняє участь у Договорі про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) і готова провести ядерні навчання у відповідь, якщо це зроблять США.

Як можна зрозуміти з назви, даний договір окреслює певні обмеження використання країнами-підписантами стратегічної наступальної зброї, якою є ядерні ракети усіх типів базування.

Історія угоди

Новий договір про скорочення наступальної зброї (СНО-III) є продовженням аналогічних угод СНВ. Він був останнім чинним договором між Вашингтоном та Москвою, який регулював застосування ядерної зброї країнами, що її мають.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зупинка договору про стратегічне озброєння та напад Києва на РФ: що говорив Путін у зверненні до депутатів

Договір СНО-I був укладений між СРСР, як тогочасним суб'єктом, і США 31 липня 1991 року в Москві. Водночас варто додати, що документ набув чинності 5 грудня 1994 року - вже після розпаду СРСР і передачі Росії ядерної зброї, що стояла на озброєнні в Білорусі, Казахстані та Україні. Першими підписантами були президент СРСР Михайло Горбачов та президент США Джордж Буш старший.

Новим документом була обмежена максимальна кількість ядерних зарядів на озброєнні обох країн. Вона отримала стелю в 6000 одиниць. Шостого грудня 2001 року, після проведення моніторингу та аудиту, було оголошено, що Росія та США повністю виконали всі зобов'язання за Договором.

Вже 1993 року глави двох держав Борис Єльцин і той же Джордж Буш підписали Договір СНО-II. Ця угода передбачала скорочення до 1 січня 2003 року чисельності ядерних боєзарядів до 3500 одиниць. Зокрема було прописано кількість менше 1750 балістичних ракет на атомних підводних човнах.

До сьогоднішнього дня діяв третій договір - СНО-III. Угода була підписана президентами Дмітрієм Медведєвим та Бараком Обамою 8 квітня 2010 року у Празі та набув чинності 5 лютого 2011 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Це вони розв'язали війну, а ми використовуємо силу, щоб її зупинити – Путін

Що передбачає документ?

Новим документом було передбачено скорочення розгорнутих ядерних боєзарядів до 1550 одиниць для кожної із сторін. При цьому міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів та важких бомбардувальників – до 700 одиниць. Договір був розрахований на 10 років із можливістю продовження за взаємною домовленістю сторін на наступні 5 років.

Термін дії угоди закінчився 5 лютого 2021 року. Тоді президент Росії Владімір Путін підписав закон, що називався "продовження дії Договору між РФ та США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь" терміном на п'ять років. Саме на цю угоду було замінено новий договір, що за логікою мав би називатися СНО-IV.

Президент США Джо Байден, у свою чергу, оголосив про своє рішення продовжити Договір 5 лютого 2021 року. Таким чином обидві країни зобов'язувалися контролювати ядерні озброєння на колишньому рівні, не маючи жодних нових зобов'язань.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Die Welt: Американський журналіст пояснив, що США зроблять, якщо Росія застосує ядерну зброю проти України

Однак сьогодні, 21 лютого, у своєму посланні до федеральних зборів Путін заявив про зупинення участі Росії в договорі. Це дає можливість почати нарощування ядерного озброєння без будь-якого контролю та зобов'язань. 

Критика

Варто зазначити, що останній договір, СНО-III, неодноразово критикувався за неефективність прописаних у ньому норм та зобов'язаностей. Зокрема, виокремлюються такі пункти:

• Не був обумовлений порядок постійних взаємних перевірок;
• Договір не вимагав постійного скорочення озброєнь - боєголовки могли бути поміщені до сховища та пізніше відновлені;
• Договір вимагав скорочення до обумовленого рівня не раніше строку закінчення договору, 31 грудня 2012 року;
• Кожна сторона була вільна у виборі будь-якої кількості стратегічних ядерних боєзарядів у складі своїх сил, який вона вважала за необхідне.

Після сьогоднішніх заяв Владіміра Путіна стало зрозуміло, що Росія не збирається дотримуватися попередніх домовленостей та планує розширювати свій ядерний арсенал до не відомого на даний момент рівня. На заяву Путіна вже відповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Високопосадовець сказав, що "архітектура контролю за ядерними озброєннями зруйнована".