Росія продовжує намагатися побудувати коаліцію, щоб урівноважити своє протистояння із Заходом, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю та Китаєм. Зокрема, 19 березня заступник міністра закордонних справ Росії Андрєй Руденко в Москві зустрівся зі спеціальним представником Китаю у справах Корейського півострова Лю Сяоміном для обговорення ситуації на Корейському півострові.
Як Руденко, так і Лю звинуватили Сполучені Штати та їхніх союзників у «загрозі військовій ситуації в північно-східній Азії» та застерегли Сполучені Штати від поширення «блокового мислення» в стилі холодної війни.
Як зазначає американській Інститут вивчення війни (ISW), Росія зараз особливо прагне посилити відносини з Північною Кореєю, аби отримати додаткові балістичні ракети та артилерійські боєприпаси КНДР в обмін на ймовірну технологічну співпрацю та іншу невизначену підтримку. Ця ситуація, з іншого боку, викликає занепокоєння в Сеулі щодо дестабілізації ситуації на півострові.
Водночас днями посол Росії в Китаї Ігорь Моргулов зустрівся з керівником китайського інформаційного агентства Сіньхуа Фу Хуа та обговорював «двосторонню співпрацю в медіасфері».
Що ж стосується Ірану, то під час телефонної розмови президента Ірану Ебрагіма Раїсі з Владіміром Путіним 19 березня, лідер Ірану підтвердив свою готовність допомогти Росії стабілізувати регіон Південного Кавказу, роблячи відсилки на події у Вірменії та Азербайджані.
«Прагнення Росії до зміцнення політичних і дипломатичних двосторонніх відносин з Пекіном, а також використання двосторонніх відносин з Іраном і Північною Кореєю для військової вигоди є типом «блокового мислення», в якому Лю і Руденко звинувачували США та їхніх союзників. Кремль використовував війну в Україні, щоб підтримувати двосторонні відносини та створювати коаліцію держав, щоб урівноважити Захід, що тривалий час було центральним аспектом зовнішньої політики Росії», - вказують аналітики ISW.
Китай неодноразово намагався зобразити себе миротворцем, попри тісні зв'язки з Росією, які лише посилилися після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Однак Захід ставив під сумнів щирість зусиль Пекіна у просуванні миру і те, чи збігається його бачення завершення війни з баченням України.
Нещодавно спецпредставник Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідав Україну, РФ та деякі європейські столиці у межах нової “миротворчої місії”. Детальніше про човникову дипломатію Пекіна — у статті Наталії Бутирської “Турне сумнівної миротворчості: з чим їздив китайський посланець до Москви, Києва та Євросоюзу”.