Підрозділ проукраїнського "Російського добровольчого корпусу" (РДК) і легіону «Свобода Росії» (ЛСР) 22 травня здійснили рейд у Бєлгородську область. Російські джерела вранці 22 травня повідомили, що загін РДК і ЛСР у складі танків і БТРів перетнув кордон і захопив селище Козинка в Грайворонському районі Бєлгородської області. Це близько 600 метрів від кордону з Сумською областю.
Інформаційний простір РФ, як зазначають в ISW (Інституті дослідження війни), відреагував панічними настроями та неузгодженістю, до яких він схильний, коли йдеться про значні інформаційні потрясіння.
Деякі військові оглядачі зациклилися на тому, що РДК і ЛСР складаються здебільшого з росіян, і назвали їх зрадниками Росії, безпідставно звинувативши їх у роботі на українське ГУР. Інші ж також припустили, що атака була цілеспрямованою інформаційною операцією, покликаною відвернути увагу від нещодавнього захоплення Бахмута Росією та посіяти паніку в російському інформаційному просторі напередодні потенційного українського контрнаступу.
Колишній російський офіцер і палкий націоналіст-мілблогер Ігор Гіркін зауважив, що він давно попереджав, що такі транскордонні рейди можуть бути частиною ширшої української контрнаступальної стратегії.
Спонсор ПВК "Вагнер" Євгеній Прігожин скористався інцидентом, щоб звинуватити російський уряд та його бюрократичну бездіяльність у сприянні атаці та розкритикував Міноборони Росії за неспроможність зміцнити російські кордони та захистити Росію.
Перша помічена лінія російських оборонних укріплень проходить, зокрема, за 2 км від Гори-Подолу, і припущення, що силам РДК вдалося пробити оборонну лінію, підкреслює слабкість таких укріплень, принаймні, коли вони не повністю укомплектовані добре підготовленими та добре оснащеними солдатами.
Якщо більшість військових оглядачів висловили різний ступінь занепокоєння, тривоги та гніву, то інформаційний простір не згуртувався навколо однієї цілісної відповіді, що в першу чергу свідчить про те, що атака застала зненацька російських коментаторів.