Реінтеграція — це не лише родини: як Україна допомагає адаптуватися дітям, які повернулися з Росії або ТОТ

Експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська розповіла, що в Україні є три пакети реінтеграційної допомоги дітям, які повернулися з Росії або ТОТ — коротко-, середньо- і довгостроковий. Послуги, які в них містяться, дають можливість покрити базові потреби кожної дитини, відзначила вона під час інтерв'ю редакторці відділу соціум ZN.UA Аллі Котляр, додаючи, що потреби кожного визначаються індивідуально.

Експертка наголосила, що цей механізм працює. Втім, основну роль у його реалізації відіграють неурядові організації, а замороження програм USAID позначилося на їхній спроможності. Це свідчить про те, що Україна повинна більше брати відповідні зобов’язання "на свої плечі як держава", перетворивши їх у національну політику.

"Діти повертаються не тільки в Київ чи Київську область, а й у регіони, які не завжди готові до їхнього повернення. Коли ми говоримо про реінтеграцію, це не тільки про дитину. Починати треба з підтримки родини. Далі — клас, школа, громада, країна, — пояснила Рашевська, додаючи, що працювати потрібно з усіма частинами суспільства, готувати їх до повернення цих дітей. — Вони зробили справді героїчний вчинок, виїхавши із окупації чи з Росії після депортації, і їм явно не хочеться, щоб хтось критикував їх, наприклад за російську мову". 

Рашевська наголошує: це має стати зусиллями держави не тільки на центральному, а й на локальних рівнях.

"Так само потрібно вирішити питання фінансування і кадрів. Для цього ми мусимо зрозуміти, хто ці діти, які повертаються. Тобто повинні бути не тільки реєстр депортованих і примусово переміщених дітей, а також база даних про дітей, повернутих з-під контролю РФ", — відзначила вона. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна повернула додому 1247 незаконно позбавлених рідної країни дітей - Лубінець

Більше матеріалів Алли Котляр читайте на ZN.UA.