Покарання за СЗЧ: що змінилося в Україні

В Україні триває загальна мобілізація і оголошено воєнний стан. В цей час чоловіки призовного віку отримують повістки та можуть вступати до лав ЗСУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Відстрочка від мобілізації: чи можна звернутися до суду, якщо відмовили в ній

У вересні набув чинності закон про декриміналізацію самовільного залишення військової частини та дезертирства. Юристка Лілія Мамедова розповіла, що змінилося.

Вона зазначила, що норми Закону діють у відношенні військовослужбовців, які вперше вчинили подібні дії та планують повернутися на службу.

Відповідно до чинного законодавства (стаття 407 ККУ) СЗЧ – самовільне залишення військової частини. В основі цього правопорушення – відсутність дозволу від командування на залишення місця служби або військової частини. Термін відсутності – більше 10 днів.

«Достатньо часто не розрізняють поняття СЗЧ та дезертирство. Однак, це не правильно. Дезертирство полягає в умисному залишенні військовослужбовцем місяця служби або своєї частини з метою ухилення від несення військової служби. Тобто, СЗЧ – це тимчасове залишення особою місця служби. Однак, в переважній більшості випадків військовий має намір повернутись на військову службу. При відсутності військового більше 10 днів, це вже правопорушення. Міра відповідальності – до трьох років позбавлення волі. Відповідальність за дезертирство більш серйозна. Головна мета дезертирства – постійне та умисне ухилення від несення військової служби. Законодавством передбачена наступна відповідальність: позбавлення волі строком до 7 років», – пояснила вона.

Хто може уникнути кримінальної відповідальності за СЗЧ

Відповідні зміни були внесені до статті 401 ККУ. Особа, яка вчинила СЗЧ або дезертирство вперше, може уникнути кримінальної відповідальності. Для цього потрібно добровільно звернутись до контролюючих органів (суд, прокурор, слідчий) та засвідчити свій намір повернення до військової служби.

Таким чином, важливою сукупністю умов являються:

• вчинення злочину вперше
• добровільне звернення з клопотанням.
• письмове погодження клопотання командиром чи начальником.

Водночас судове рішення щодо звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності має бути покладено на третіх осіб. Такою особою виступає, наприклад, командир. На сьогодні чітко не визначено критерії, якими при наданні згоди має керуватися начальник/командир.

Особливості внесених змін:

• За наявності підстав для звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності суд або прокурор мають обов’язково отримати письмову згоду від керівництва військової частини про можливість для військовослужбовця продовжити військову службу.
• Якщо суд закрив кримінальне провадження та звільнив від відповідальності особу, обвинувачену за дезертирство або СЗЧ, суд видає ухвалу щодо поновлення військовослужбовця на службі.
• Звільнена особа зобов’язується повернутися до місця служби (максимальний строк – 72 години).

Отже, після закриття кримінального провадження особі надається 72 години для повернення на місце служби. Командування військової частини має поновити на військовій службі цього військовослужбовця.

З того моменту, як військовий прибуває до військової частини, продовжується дія його контракту. Це означає, що відбувається поновлення виплати заробітної плати, здійснення різних видів забезпечення (речового, продовольчого та ін.). Також військовослужбовцю повертаються соціальні гарантії та пільги, вставлені чинним українським законодавством.

Нагадаємо, хто може вручати повістки військовозобов’язаним та чи можуть її передати через батьків чи дружину.