Паспорт за кордоном: чи можуть відмовити у видачі 18-річним юнакам

Через війну, яку розпочала Росія, в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію. В цей час право на виїзд за кордон для чоловіків обмежено.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Загальна мобілізація: скільки штрафів за неявку можна отримати

Трапляються випадки, коли сервісні центри за кордоном відмовляють юнакам віком від 18 років, які виїхали за кордон, у видачі паспорту. Адвокатка Марина Бекало розповіла, чому це відбувається.

Вона пояснила, що паспортні сервіси за кордоном ДП «Документ» відмовляють у прийманні документів для оформлення чи обміну паспорта громадянина України і закордонного паспорту  чоловікам в віці від 18 років, які не перебувають на обліку призовників та щодо яких відсутній запис в реєстрі «Оберіг». Це пов’язано із  травневими змінами до профільного законодавства  , зокрема щодо обов’язку мати військово-обліковий документ, перебувати на військовому обліку та щодо умов отримання адміністративних послуг чоловіками в віці від 18-60 років, які перебувають за кордоном.

«Отже, хлопці з 18 років, які наразі перебувають за кордоном та не мають військово-облікового документу, фізично не можуть виконати вимоги правил військового обліку (стати на військовий облік призовників, пройти ВЛК, внести свої відомості в систему «Оберіг» та отримати військово-обліковий документ) за кордоном, оскільки  ці процедури можливо пройти лише  в ТЦК та СП за зареєстрованим  місцем проживання в Україні. Ми всі розуміємо, що якщо хлопець прибуде в Україну для виконання вимог правил військового обліку, він вже виїхати не зможе, а значить втратить статус захисту за кордоном, буде відрахований із іноземних закладів освіти тощо», — розповіла вона.

Тож, якщо юнак не перебуває на військовому обліку призовників, то юридично це вважатиметься порушенням правил військового обліку, а отже це є підставою для притягнення такої особи до відповідальності за ст. 210 -1 КУпАП.

Так, ТЦК та СП ймовірно будуть складати щодо таких  осіб постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, ТЦК та СП зобов’язані  повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання такої постанови неправомірною та такої, що винесена з порушенням процедури, а отже така постанова підлягає скасуванню в судовому порядку. Копія постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Після спливу цього строку, постанова набуває законної сили та передається в державну виконавчу службу на примусове виконання, яка в свою чергу має відкрити виконавче провадження,  в рамках якого приймається рішення про подвоєння штрафу (згідно до ст. 308 КУпАП) та арештовуються рахунки в банківських установах.

Після відкриття виконавчого провадження, державний виконавець має надіслати боржнику постанову про відкриття провадження. Якщо боржник не проживає за адресою реєстрації, він може побачити відомості про наявні виконавчі  провадження стосовно нього в застосунку «Дія».

«У разі ігнорування штрафу кримінальної відповідальності не передбачено, але для боржника можуть наступити не менш неприємні правові наслідки в Україні: арешти рахунків в банку, рухомого чи нерухомого майна, майнових прав, опис та примусова реалізація майна, обмеження виїзду за кордон (ці обмеження будуть діяти також і у разі скасування правового режиму військового стану, у разі несплати штрафу). Будь-які права хлопців  за кордоном обмежити ніяк не зможуть, окрім як в праві на отримання адміністративних послуги від держави Україна: невидача паспортних документів та отримання консульських послуг в дипломатичних службах за кордоном у разі відсутності військово-облікового документу та запису в реєстрі «Оберіг». І це насправді проблема, адже до консульських послуг належить дуже широкий об’єм послуг, які насправді можуть знадобитися кожному хто перебуває за кордоном та не зможуть фізично прибути в Україну, наприклад: оформлення спадщини, посвідчення довіреностей, договорів та інших документів, укладання чи розірвання шлюбу між громадянами України, оформлення свідоцтва про народження дитини тощо», – пояснила юристка.

В цей час чоловіки призовного віку отримують повістки та можуть вступити до лав ЗСУ. Нагадаємо, хто і де зараз має право вручати повістки.