Назавжди в серці. Солдат Сергій Андросов (м.Львів)

Солдат Сергій Андросов, позивний «Бора», загинув 10 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Борщова на Харківщині. За десять днів йому мало виповнитися 36 років.

Сергій народився у Львові. Після закінчення школи пішов працювати на шахту. Жив у місті Нововолинськ із родиною. Коли почалася російсько-українська війна у 2014 році, він підписав контракт, з 2015-го — став військовим. Служив і в прикордонних військах, і в десантно-штурмових, і в розвідці. Коли контракт закінчувався, він підписував інший. Так знайшов себе і своє покликання — захищати сім'ю та Україну. У вільний час захоплювався комп'ютерними іграми, любив сімейний відпочинок, перегляд фільмів із дружиною та дітьми.

Під час повномасштабного російського вторгнення Сергій служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого ЗСУ. Був старшим розвідником розвідувального взводу мотопіхотного батальйону. У липні солдата Андросова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Сергій був сміливим і добрим. Він дуже любив свою сім'ю, був чуйним, добрим, ніжним, розумним. Останній свій контракт підписав ще до повномасштабної війни. Обіцяв, що це останній, казав: «Закінчиться війна, я повернуся додому і більше ніколи вас не залишу». Ми прожили разом 16 років, любили та берегли одне одного. Мріяли про ще одну дитинку. Любили відпочинок у Карпатах. Сергій пообіцяв, що наступного разу він повезе нас туди на власній машині, але не дожив. Загинув за чотири дні до річниці весілля і за десять днів до дня народження. Йому назавжди 35. Він був справедливий, завжди старався для нас придбати все найкраще, переживав, щоб у нас усе було. Коли я приходила з роботи, він намагався зробити так, щоб я відпочила: приготувати вечерю, зробити уроки з дітьми. Коли я хворіла, він переживав і завжди був поруч. На війні був дуже мужнім і спокійним. Приймав зважені рішення. Зберіг багато життів солдатів і цивільних. Він був і залишився коханим чоловіком та люблячим татом», — розповіла дружина полеглого воїна.

Поховали захисника на Алеї Слави у Нововолинську.

У Сергія залишилися батьки, дружина, донька і син.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Назавжди в серці. Головний сержант Роман Пацай (м.Самбір, Львівщина)

Назавжди в серці. Сержант Володимир Янкін (с. Богуслав, Дніпропетровщина)

Назавжди в серці. Солдат Дмитро Катан (с. Мишів, Волинь)

Розповідаємо про полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія.

Щоб додати людину до Меморіалу — заповність анкету:

• загиблі військові;
• загиблі цивільні.