Мобілізація з акцентом на кількість: офіцер, якого за півроку відправили на ВЛК для визнання непридатним через шизотиповий розлад

За даними американських досліджень, пік ефективності бійців за безпосереднього контакту з противником спостерігається з 10-го по 30-й день перебування в бойових умовах. Після 40–45 днів настає емоційне виснаження, а за 60 днів ефективність знижується до мінімуму. Цей приклад підкреслює потребу в постійній ротації та наявності резервів удвічі-втричі більших, ніж чисельність бойових підрозділів. Тож мобілізація просто необхідна для підтримки боєздатності та ефективності наших військових підрозділів. Але в цьому контексті дуже важливим питанням є її оптимальний формат. Визначення, кого саме потрібно мобілізувати, має вирішальне значення для боєздатності армії.

Якість і кількість

Ті ж американські дослідження дають змогу визначити ключові характеристики ефективного війська.

• Рівень грамотності й освіти призваних відіграє вирішальну роль для бойової ефективності підрозділів, сприяючи кращому розумінню військової технології, тактики та командних структур.
• Армії, що являють собою зріз національних демографічних, економічних і освітніх характеристик свого суспільства, зазвичай ефективніші та спроможніші в бою.
• Армії з непропорційною часткою осіб із нижчими здібностями, як правило, мають знижений бойовий потенціал.
• Ідеальна армія поєднує в собі добровольців і мобілізованих, використовуючи сильні сторони обох категорій.
• У ситуації, коли особовий склад підрозділу має низьку якість, необхідні лідери найвищої категорії, щоб компенсувати недоліки підлеглих. Інакше поповнення підрозділу новобранцями низької якості знижує ефективність усього підрозділу та збільшує ризики втрат для досвідчених бійців.
• Підрозділи з якісним складом можуть зазнати значно більших втрат, не втративши боєздатності, ніж підрозділи низької якості (наприклад, під час Другої світової окремі підрозділи Вермахту продовжували успішно битися навіть при втратах у 50%).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна і школа

Аналізуючи, наприклад російську окупаційну армію, неважко помітити, що вона не відповідає визначеним вище критеріям ефективної армії. Це відбивається в її складі, сформованому здебільшого з малограмотних і технологічно непідготовлених елементів, переважно з периферійних регіонів, що пояснює її високий рівень втрат та знижену боєздатність.

Отже, формуючи наші сили оборони, слід уникати таких помилок. Збереження високої якості та ефективності української армії є ключовим для підтримання її переваги у війні з нерівним супротивником, і це вимагає значно більш продуманого та стратегічного підходу до мобілізації.

Але аналіз поточної ситуації роботи ТЦК з мобілізації вказує на деякі критичні недоліки, що можуть підірвати ефективність військових підрозділів у разі непродуманої мобілізації з акцентом на кількість понад усе.

Просто лячно брати в окопи

Зокрема наявні приклади неправильного добору показують, що поточна система нездатна адекватно оцінювати придатність кандидатів до військової служби. Інциденти із солдатами та офіцерами, визнаними ВЛК «обмежено придатними», які, втім, мають серйозні медичні обмеження, свідчать про проблеми в системі медичного огляду та добору.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У НАТО припустили, що війна Росії проти України може не закінчитися і в 2025 році

Так, в одній із частин Сухопутних військ, яка зараз реально тримає оборону біля Бахмута, на посаду офіцера медичної служби ТЦК було направлено мобілізованого, якого сама ж військова частина менш як за шість місяців відправила на ВЛК для визнання непридатним через шизотиповий розлад.

У іншому випадку, цього разу в одній із частин ТрО, залученій до ведення бойових дій на Запорізькому напрямку, на посаді стрільця військову службу проходить військовослужбовець, висновок ВЛК щодо якого вражає: «Не залучати до несення вартової служби зі зброєю. Непридатний до керування транспортними засобами, роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води».

І таких випадків — сотні й тисячі. Часом із запропонованого навчальним центром поповнення в півтисячі чоловік до служби у звичайній піхоті добирали менш як 200 — решту було просто лячно брати в окопи.

Проте з проєктів законів щодо вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби видно, що уряд і парламент зосередилися переважно на кількісних аспектах — заміщенні втрат і забезпеченні резервів за будь-яку ціну, навіть погрожуючи обмежити права та свободи громадян, які не горять бажанням самостійно обирати шлях до ТЦК.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Досвід війни. Як прифронтовий Дніпро став провідним медичним хабом країни

Поточні проєкти уряду й парламенту, які спираються на просту математичну логіку, не враховують важливості якісних характеристик осіб, залучених до війська, нівелюють переваги української армії та можуть зробити її схожою на російську окупаційну армію, яка страждає від аналогічних проблем.

Виклики, які стоять перед системою мобілізації, потребують негайного вирішення, й вони не обмежуються примусом до підтвердження облікових даних у ТЦК чи щорічного проходження ВЛК мільйонами військовозобов’язаних.

Фундаментальні проблеми армії

Поточні методи мобілізаційного добору потенційних кандидатів до армії демонструють істотні недоліки: випадки, коли солдатів і офіцерів попри медичні обмеження, включно із серйозними психічними розладами, однаково залучають до служби; під час добору не враховують реального досвіду та навичок, а часто — й попереднього проходження служби. Відсутність значущих реформ у всіх сферах армійського життя продукує негативний зворотний зв’язок, знижуючи мотивацію військовозобов’язаних.

Проєкт рекрутингу, хоч який важливий, не може бути єдиним рішенням проблеми поповнення рядових бойових посад. Можливо, зосередження рекрутингу на посадах молодших командирів, таких як сержанти та молодший офіцерський склад, було б ефективнішим підходом, враховуючи вищі вимоги до кваліфікації та навичок і їх більшу сумісність із реальними цивільними навичками управління людьми та ресурсами. Однак тоді навряд чи буде багато охочих рекрутів на посаду стрільця, гранатометника, оператора-навідника БМП чи танка, номера обслуги гармати. Хоча саме ці посади насамперед потребують заміщення, і їх кількісно найбільше. Навіть посади кухаря чи водія виглядають сумнівно з погляду обізнаної людини, бо, як відомо, якщо закінчується піхота, то в бій йдуть і кухарі, й водії, й ремонтники.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Підрозділ приватних інвестицій Світового банку мобілізував майже 1 мільярд доларів для України

Без усунення наявних проблем, які неодноразово висвітлювали ветерани та військовослужбовці, неможливо досягти успішної мобілізації. Рішучі заходи та суворі норми від уряду та парламенту будуть марними, якщо не буде вирішено фундаментальних проблем армії:

• реформування бюрократичних процедур і вирівнювання фінансового забезпечення військовослужбовців;
• створення реальної можливості для відпочинку та відновлення, а не бюрократичного пекла двох 15-денних відпусток;
• створення чітких критеріїв для добору мобілізованих, що ґрунтуватимуться на фізіологічних, психометричних, освітніх і професійних характеристиках;
• проведення первинного добору в спосіб, що унеможливить корупційні ризики та нерівномірне мобілізаційне навантаження на громади чи регіони;
• відкрите й прозоре спілкування з мобілізованими щодо їхніх ролей і можливостей служби;
• реальна підтримка сімей мобілізованих через ТЦК, а не глузливе надсилання сповіщення про смерть за місяць по тому, як рідні вже дізналися про загибель від побратимів;
• надання можливості мобілізованим обирати військовий підрозділ для служби за відповідністю.

***

Мобілізація в Україні, безперечно, є вирішальною для ефективності військових дій. Проте збільшення чисельності війська має йти рука об руку з постійним покращенням його якості. Невдача в реалізації ефективної стратегії мобілізації може призвести до формування армії, яка буде кількісно великою, але тактично неспроможною витримати виклики бойового протистояння, адже «маленька радянська армія ніколи не зможе перемогти більшу за розміром радянську армію».