Підтримати
Вже понад рік російські літаки обстрілюють українські міста, руйнуючи лікарні та житлові будинки, а московські війська звинувачують у стратах мирних жителів. Завалені доказами російських військових злочинів, українські прокурори діяли швидко. Київ зібрав сотні досьє, назвавши підозрюваними понад 600 росіян – багато з них високопоставлених політичних і військових чиновників. Підозрювані варіюються від високопосадовців, включаючи міністра оборони Сергія Шойгу, до менш відомого полковника, якого вважають відповідальним за деякі з найжорстокіших повітряних атак на Україну.
На тлі того, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі відкриває дві справи про військові злочини, пов’язані з вторгненням Росії в Україну, The Guardian зібрала історії деяких причетних командирів і генералів на основі інтерв’ю з колишніми військовими, чиновниками Міноборони РФ та даних з відкритих джерел.
Українські прокурори використовують для зручного відстеження доказів військових злочинів Росії дошку завбільшки з 4 на і 1,5 метри, де міститься детальна схема всього російського військового командування, залученого до Україні. Є імена та фотографії: низка осіб, яких Україна розслідує за можливу причетність до військових злочинів. На карті зображено сотні російських солдатів, як частину схеми, – і аж до Шойгу і Путіна.
Маріупольський різник і досвід блокади Алеппо в Сирії
Якщо одна битва більше ніж будь-яка інша визначила жорстокість російської війни в Україні, то це, безсумнівно, тримісячна облога Маріуполя, де, за (оновленими) даними української влади, було вбито 22 000 людей. Руйнування міста викликало порівняння з блокадою Алеппо в Сирії, також перетвореного на купу уламків російськими бомбами після того, як Москва приєдналася до війни в 2015 році, щоб підтримати президента Башара Асада.
Нагадаємо як виглядав Маріуполь станом на квітень 2022 року: коли в місті зруйновано 90% будівель, а загиблих ховають у братських могилах.
За словами військових експертів, операцією в Маріуполі керував деякий генерал-полковник Михайло Мізінцев, він використав частину досвіду, отриманого в Сирії, де він спостерігав за жорстокими бомбардуваннями, які знищили більшу частину Алеппо. Як і в Алеппо, Мізінцев спочатку відрізав українські сили від їхніх ліній постачання, а потім стискав вулиця за вулицею, в той час як відбувалися невибіркові бомбардування, не дозволяючи цивільним залишити місто. В результаті генерал-полковник отримав прізвисько «Маріупольський різник».
Касетне бомбардування Харкова
Північно-східний район Харкова був одним із найбільш постраждалих від російських збройних сил, там загинули сотні мирних жителів. Кільця касетних бомб РБК-500 і фрагменти 300-мм касетних ракет «Смерч», заборонених більшістю країн світу, але не Росією, згідно з Конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року, були знайдені в районах, де не було військового персоналу та військової інфраструктури.
Центр інформаційної стійкості (CIR), незалежне некомерційне соціальне підприємство, яке займається викриттям порушень прав людини, не лише визначило, де саме використовувалися касетні боєприпаси в Харкові та звідки вони стріляли в межах кордонів Росії, а й командира відповідальність за ті вибухи. Його звати Олександр Журавльов, генерал-полковник, який допомагав Мізінцеву під час бомбардування Алеппо у 2016 році.
57-річний Журавльов був призваний радянським офіцером у 1980-х роках, тричі його відправляли в Сирію і він був удостоєний однієї з найвищих військових нагород Росії: Героя Російської Федерації.
За численними даними, Журавльов був єдиним високопоставленим російським офіцером, який міг підписати наказ про обстріл Харкова ракетами «Смерч» із російського Західного військового округу в Бєлгороді.
Після несподіваного контрнаступу української армії, яка відбила майже всю Харківщину та відкинула росіян до кордону, Журавльов був звільнений Кремлем і замінений генерал-лейтенантом Романом Бердніковим.
Бучанська різанина
Коли росіяни відійшли з Київської області на початку квітня минулого року, вони залишили за собою гігантське суцільне місце злочину. У місті Буча знайдено близько 458 тіл, похованих у десятках братських могил. Під завалами будівель у Бородянці та Гостомелі знайшли ще сотні тіл мирних жителів.
Серед осіб, зазначених у чорному списку російських військових злочинців, є 40-річний Азатбек Омурбеков, який очолював війська, які ймовірно відповідальні за вбивства, зґвалтування та катування мирних жителів , серію звірств, через які його прозвали «бучанським різником».
Омурбеков, уродженець тоді ще радянського Узбекистану, зараз служить на посаді командира 64-ї окремої мотострілецької бригади. У 2014 році його нагородив за відмінні заслуги тодішній заступник міністра оборони Дмитро Булгаков.
Де він зараз знаходиться, невідомо. Деякі джерела повідомляють, що після відступу з Київської області Омурбеков перекинув своїх солдатів до Білорусі. Однак за іншими даними, він згодом дістався Бєлгорода, звідки приєднався до інших полків у операціях на Харківщині.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google