«Італмас» та «Скальпель»: український розробник БПЛА розповів про нові російські дрони

Російські війська тестують нові безпілотники, зокрема «Італмас» та «Скальпель». Перший уже встигли охрестити «газонокосаркою» за характерний звук під час польоту, а другий називають покращеною версією іншого дрону – «Ланцету».

Розробник БПЛА Валерій Боровик в етері «Українського радіо» розповів, чим нові російські дрони можуть бути небезпечними для воїнів ЗСУ та критичної інфраструктури.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У наступі на Авдіївку росіяни більше покладаються на дрони, ніж на солдатів – ISW

За його словами, безпілотник «Італмас» є аналогом іранських Shahed дальнього типу, які звучать як «мопеди».

«Поки їх не видно на передовій. Але вони уже рік тестуються в російських військах і можуть летіти до 200 кілометрів. Остаточно не зрозуміла вага бойової частини, але вона має бути приблизно 30 кілограмів», - зазначив Боровик.

Також у росіян є дрон «Скальпель» - покращена версія «Ланцету», що здатна летіти 40 кілометрів і нести близько 5 кілограмів вибухівки. Його запускатимуть із тубусів, схожих на мінометні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Росії до виробництва «шахедів» хочуть залучити дітей – ISW

«Росіяни заявляють, що «Скальпель» уже передали військовим і його застосовуватимуть як ройову технологію. Окупанти хочуть розподіляти цілі й бити, наприклад, по декілька штук в одну точку. Чи дійсно вони це зможуть робити покаже практика. Але це реально потужна зброя. Нам потрібно швидше розробляти такі речі й доганяти, тому що фактично вони зосередились на декількох типах і їх масштабують їх», - наголосив експерт.

Боровик додав, що росіяни прагнуть здешевити виробництво БПЛА, тому покладаються не лише на державні чи приватні проєкти, а й закуповують компоненти для дронів на китайській платформі AliExpress.

«Ворог розширює виробничу базу, переймає наш досвід і поруч із запуском новітнього озброєння на своїх підприємствах купують китайські деталі. Ми також так робимо. Все відбувається майже дзеркально і нічого цьому дивуватися. Тут уже йде війна на виживання», - підкреслив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сім’я в Одесі виготовляє антидронові рушниці та «окопні РЕБ»

Боровик зауважив, що ЗСУ часто вимушені використовувати дорогі засоби ураження на дешеві безпілотники противника, але це необхідно робити, оскільки потрібно оцінювати ефективність знищення по тому, куди цей дрон міг поцілити і яку шкоду завдати.

«У нових пакетах іноземної допомоги будуть йти мобільні комплекси, укомплектовані радарами, які виявлятимуть дрони і ідентифікувати їх по класифікації. Далі команда йтиме туди, де будуть встановлені кулемети чи далекобійні гармати, які ефективно охоронятимуть певні ділянки. Ми не можемо покрити всю територію повністю засобами ППО, тому варто захистити об'єкти критичної інфраструктури таким озброєнням, яке здатне щонайменше на 2 кілометри вражати засоби доставки бойових частин противника», - уточнив фахівець.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вбивці БПЛА: скільки антидронних систем Vampire є і буде в Україні до кінця року

Боровик додав, що також варто зосередитися на тотальному покритті об’єктів засобами радіоелектронної боротьби та розвідки.

«Але потреба у таких засобах дуже велика. Тому що ніхто у світі не готувався до такого масштабу виробництва, ніхто не готувався до такої тотальної війни, як зараз», - підсумував він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Австралійська компанія EOS передасть Україні антидронові системи Slinger

Це поради для тих, хто прагне вижити на «нулі». Безпілотники різних типів масово використовують і українські військові, й ворог. Це новий виклик для піхоти. Стрілець-гранатометник 241-ї окремої бригади тероборони Євген Шибалов ділиться досвідом захисту від російських БПЛА на лінії фронту в статті «Параноя — друг солдата, або Піхота в епоху дронів».