«Гєрань-2» із зенітною ракетою може завдавати подвійного удару та «полювати» на ракети

Російські ударні безпілотники «Гєрань-2» серії «Э» оснащують переносним зенітно-ракетним комплексом «Верба», що призначений для ураження повітряних цілей на малих висотах та може збивати як БПЛА, так і крилаті ракети, заявило Головне управління розвідки Міноборони України.

У відомстві зазначили, що застосування цієї модифікації «Герані» передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього росіяни використовують китайську оптичну камеру Honpho TS130C-01, яку ставлять в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358, також вироблений у Китаї.

«У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи: перший — запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий — після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення», - пояснюють принцип роботи «Герані» з «Вербою» у ГУР.

У розвідці підкреслили, що цей БПЛА відрізняється від модифікації дрона з ракетою Р-60 наявністю на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. Зокрема, на одному із дронів, який дослідила розвідка, була встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-50М.

У підсумку після пострілу зенітної ракети БпЛА зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання, а наводити його на ціль може той же оператор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росіяни вперше вдарили по Україні дроном "Герань-5": що про нього відомо

Водночас сам по собі дрон має стандартний для «Герані» набір блоків та компонентів: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна «комєта», трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо.

А от у інерціальній навігаційній системі вперше зафіксували використання нового 6-осьового інерціального модулю SCH1633-D0I виробництва японської компанії Murata, який презентували на ринку наприкінці 2024 року як рішення автономного водіння для цивільних автомобільних систем.

Решта електроніки походить із таких країн як США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія.

Російський БпЛА із ПЗРК вперше перехопили на початку січня. У Силах безпілотних систем заявили, що такий дрон міг становити загрозу для авіації України та керувався дистанційно оператором із Росії.