Сьогодні Володимир Зеленський прибув до Аргентини з візитом, який присвячений інавгурації нового президента Хав'єра Мілея. Він вважається прихильником західних цінностей та противником тоталітарних режимів, який збирається суттєво трансформувати систему у власній країні.
Його зустріч з Зеленським уже відбулася, і під час неї президенти емоційно обійнялися, перед цим трохи поспілкувавшись. Однак це лише демонстрація підтримки України в її боротьбі з російськими окупантами. Якою може бути практична підтримка - зокрема, військова, ми розглянемо в невеликому огляді.
Загальна інформація та найбільш ймовірна допомога
Збройні сили Аргентини є далеко на найсильнішими у Південній Америці. Вони брали участь у Фолклендській війні з Британією та в кількох миротворчих операціях, що не дуже спонукало до отримання реального бойового досвіду.
Міць Бразилії чи Венесуели на фоні Аргентини набагато суттєвіша як у людському потенціалі, так і в збройному. Однак країна має багато зразків техніки часів Холодної війни, які використовуються зараз Україною, і навіть озброєна кількома російськими гелікоптерами.
Вони і є найбільш ймовірними "кандидатами" для надання Україні. Два гелікоптери Ми-171-Е були замовлені в Росії 2010-го року за контрактом вартістю 26,5 мільйонів доларів США. Використовувалися гвинтокрили з 2011 року для підтримки операцій в Антарктиці.
Про їх надання Україні вже йшлося раніше. У вересні 2023-го ВПС Аргентини заявили про бажання купити кілька американських транспортних гелікоптерів CH-46 Sea Knight для заміни російських Мі-17, обслуговування яких стало неможливим через західні санкції. Отож, передача цієї техніки видається найбільш можливою з-поміж усієї іншої.
Варто зазначити, що це єдиний зразок радянської/російської зброї в складі ЗС Аргентини. Вся інша техніка - це зразки або власного виробництва, або країн НАТО часів Холодної війни.
Танки
Зараз на озброєнні країни є застарілі танки TAM (“Tanque Argentino Mediano”) та їх сучасна модифікація TAM S-21. Ці бойові машини були виготовлені з 1983 по 1995 рік на потужностях промисловості Аргентини в кооперації з Німеччиною.
Розробка базується на основі німецької БМП Marder, яка зараз стоїть на озброєнні ЗСУ. Для неї спеціально розробили нову башту з гарматою калібру 105-мм. Поряд з гарматою встановлений спарений 7,62-мм кулемет. Такий же кулемет може бути встановлений на даху башти як зенітний.
З кожного боку башти може бути встановлено по 4 гранатомети для стрільби димовими або осколковими гранатами. Боєкомплект складається з 50 пострілів для 105-мм гармати та 6000 набоїв до 7,62-мм кулеметів.
Броня TAM поступається захисту танків, таких як Leopard 1 та AMX-30. Повністю зварна вежа зміщена до задньої частини, в ній знаходяться три члени екіпажу: командир, навідник та заряджаючий.
Підвіска складається з 6 опорних і 3 бокових котків, які ведуть танк спереду. Ззаду присутні напрямні колеса. Ходова частина інколи прикривається протикумулятивним екраном.
Передача цієї техніки можлива з тієї причини, що на даний момент лише частина танків використовується Збройними силами, а значна кількість перебуває в резерві. Звісно, такий крок був би дуже сміливим. Аргентина стала б другою після Марокко країною, яка передала Україні танки, не будучи членом НАТО.
Також на озброєнні Аргентини є колісні AMX-90 та австрійські легкі танки SK-105A1 Kuerassier. Однак передача такої техніки є дуже малоймовірною, тому що це бойові машини часів початку Холодної війни, 1950-х та 1960-х років. Вони застарілі як морально, так і технічно.
БМП/БТР
Тут є одразу кілька "кандидатів", знайомих для Збройних сил України. Це БТР М113, який зараз активно використовується Силами оборони для доставки піхоти на “нуль”, евакуації, а також з ціллю нанесення вогневого ураження своїм 12.7-мм кулеметом.
Ця техніка не потребує значного представлення. Зауважимо лише те, що в Аргентини їх справді багато - мінімум 400 машин. Частина з них була модернізована зі встановленням 20-мм гармати, а ще частина - переобладнана для медичної евакуації.
Єдиним зразком класу бойових машин піхоти в Збройних силах Аргентини є БМП VCTP (Vehículo de Combate Transporte de Personal). Створена вона німецькою компанією Thyssen-Henschel на замовлення аргентинської армії.
При розробці за основу також було прийнято шасі БМП Marder. Завод для виробництва цієї бронетехніки був побудований неподалік Буенос-Айресу та виготовив близько 270 машин, з яких 118 зараз використовуються ЗС Аргентини. Інші перебувають в резерві або розібрані на запчастини.
Корпус машини зібраний із сталевих листів, а гарматою стала 20-мм установка від швейцарської компанії Оerlikon. Екіпаж складається з водія і навідника. Всередині можна транспортувати до десяти піхотинців.
У кормовій частині БМП розташований ще один 7,62-мм кулемет, яким можна дистанційно керувати з кабіни. До бортів прикріплені сферичні екрани. Це дозволяє піхотинцям використовувати свою зброю під час транспортування. Ззаду є відкидний пандус, що прискорює вихід з БМП.
З цих двох зразків імовірнішим виглядає надання ЗСУ бронетранспортерів М113, які надзвичайно прості у використанні та вже є на балансі наших Збройних сил.
Артилерія
Говорячи про артилерію, варто звернути увагу на два зразки. Перший - це італійська САУ Palmiera, яка присутня в ЗС Аргентини у кількості 19 одиниць. Це власна розробка італійського ОПК на базі американської М109, що виготовлялася в 1977-1985 роках та була призначена лише для експорту.
Основне озброєння — 155-мм гармата. Допоміжне - 7,62-мм або 12,7-мм кулемет на зенітній установці. Гаубиця має автоматичну систему заряджання, яка забезпечує темп стрільби у один постріл кожні 15 секунд або ж скорострільність у три постріли за 25 секунд. Завантажувач має 23 готові снаряди, а ще сім боєприпасів зберігаються в корпусі.
Також Аргентина має на озброєнні колісну артилерію власного виробництва. Мова про гаубицю CITER. Вона була розроблена шляхом встановлення ствола від французької гаубиці 1950-х років Mk13 на колісне шасі.
Беззаперечно, вона є морально та фізично застарілою, однак під час війни на Балканах в 1990-х досить успішно застосовувалася Хорватією. Тоді гаубиці були продані Аргентиною в обхід збройного ембарго, через що країна зіткнулася з засудженням з боку блоку НАТО та деякими обмеженнями на експорт.
Підсумок
На цьому список можливої для передачі Україні зброї можна завершувати. Звісно, є ще неброньовані HMMVW в кількості трохи більше 100 одиниць, зенітні установки RBS-70 зі Швеції, кілька зразків стрілецької зброї та неброньованих машин. Врешті решт, гранатомети М72. Однак ці зразки озброєння є або малочисельними (якщо говорити про шведські ПЗРК), або не надто потрібними для України (автоматичні гвинтівки часів Холодної війни).
ППО рівня NASAMS або Patriot Аргентина не має, авіація теж перебуває в досить плачевному стані. Однак для України було б досить допоміжною відмова країни від попередніх планів закупівлі данських літаків F-16, про яку заявляли кілька місяців тому.
Ця авіація може бути передана Україні, а тому переміщення фокусу на закупівлю інших літаків з боку нового президента країни було б дуже позитивним для українських Повітряних сил.
Звісно, цей огляд є лише теоритетичним, адже на даний момент Аргентина не заявляла про надання військової допомоги Україні. Однак вектор, який задає новий президент, дозволяє сподіватися, що саме ця країна стане першою в Південній Америці, яка надасть озброєння ЗСУ.