Підтримати
Готуючись до третього року повномасштабної війни проти російських загарбників, Україні потрібна значно більша кількість військ. Але з огляду на ризик суспільного резонансу, завдання призову до лав ЗСУ стало в Києві чимось на кшталт «гарячої картоплі», яку політичні лідери і вище військове командування перекидають один одному.
«Жодна зі сторін, схоже, не бажає брати на себе повну відповідальність за призов сотень тисяч українців, які, можливо, не бажають брати участь у похмурій, виснажливій війні», - пише Financial Times.
Боротьба почалася 19 грудня, коли президент Володимир Зеленський заявив на своїй прес-конференції, що військове командування просить призвати до армії ще 450-500 тисяч чоловіків.
«Його заява була незвичною з двох причин. По-перше, він назвав цифру. З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна тримала в таємниці кількість людей, яких вона набрала добровільно чи примусово, так само як і кількість втрат», - зауважує британське видання.
По-друге, Зеленський підкреслив, що це був запит від вищого керівництва, який він ще не задовольнив. Перш ніж задовольнити його, він хотів отримати від командирів детальний план, навіщо потрібно стільки новобранців і що це означатиме з точки зору ротації військ на фронті.
«Мені потрібна конкретика. Це дуже серйозна цифра», - сказав Зеленський.
Українським чоловікам у віці від 18 до 60 років заборонено виїжджати з країни, і вони повинні зареєструватися у ТЦК для можливого призову. Однак, згідно з чинними правилами, до армії можуть бути призвані лише чоловіки, яким виповнилося 27 років. У грудні був опублікований законопроєкт про зниження цього віку до 25 років. Однак партія Зеленського «Слуга народу», схоже, не бажає брати на себе відповідальність за цей законопроєкт. Її депутати отримали вказівку не коментувати його, а натомість переадресовувати запитання журналістів до військового командування.
Наступного дня після публікації закону про мобілізацію головнокомандувач Збройних сил генерал Валерій Залужний виступив на його захист, давши перше телевізійне інтерв’ю з лютого 2022 року. До цього часу Залужний здебільшого залишався поза увагою ЗМІ, за кількома винятками. Зокрема, у листопаді він дав інтерв'ю журналу The Economist, в якому він описав ситуацію на фронті як «патову». Це дуже не сподобалося українському президенту.
Захищаючи призов, Залужний сказав, що армія потребує більше людей, і його залучили до розробки нового законодавства, але підкреслив, що він не несе відповідальності за всі деталі. Відповідаючи на запитання про цифру 450-500 тисяч новобранців, названу Зеленським, генерал сказав, що він «не робив жодного запиту на будь-які цифри». Він додав, що розкриття будь-яких цифр було б рівнозначним розголошенню військової таємниці.
Він також відмежував Збройні сили від положень законопроєкту про поширення призову на українців, які проживають за кордоном, і запровадження жорсткіших санкцій проти тих, хто ухиляється від призову. За його словами, ці питання мають вирішити парламентарі.
«Ми - армія, і ми повинні воювати, а не втручатися в життя цивільних», - сказав він.
За словами Марії Золкіної з київського аналітичного центру «Демократичні ініціативи», поява Залужного для пояснення мобілізації була необхідною, оскільки «політична влада України намагалася дистанціюватися від цього кроку і перекласти відповідальність на військове керівництво». Звинувачувати армію в потенційно непопулярному кроці було «деструктивно і неправильно», - написала Золкіна на X.
«Масовий призов на війну на виснаження завжди буде важкою справою. Навіть такий автократ, як Владімір Путін, місяцями уникав початку масової мобілізації, поки невдачі на полі бою не змусили його зробити це восени 2022 року. Готовність Зеленського розділити зі своїм вищим командуванням тягар відповідальності за нову хвилю мобілізації свідчить про те, що 2024 рік буде складнішим як в тилу, так і на передовій», - пише Financial Times.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google