Forbes: Україна йде вперед у питанні перехоплювачів. Наступний крок — автономні рої БпЛА

Сьогодні Україна працює над виготовленням автономних дронів-перехоплювачів, вартість яких буде значно меншою, ніж ціна традиційних ракет для ППО. Один постріл з системи Patriot може вартувати мільйони доларів, тоді як ліквідація цілі за допомогою зенітного дрона — десятки тисяч. До того ж, продовжує Forbes, якщо ворожі сили масштабують виробництво та запускають хвилі атак, то навіть потужні запаси в арсеналах не здатні відбити удар. 

І розумніші БпЛА, призначені для доповнення багатошарової системи ППО — це саме та відповідь, яка може розв'язати відповідну проблему. Тож сьогодні українські виробники працюють над дронами-перехоплювачами, які можна буде запускати роями, і які зможуть полювати на ціль за умови мінімального втручання оператора. Генеральна директорка Dignitas Ukraine Люба Шипович наголосила, що зенітні дрони ефективні, коли вони автономні. 

"Не можна очікувати, що під час масованого удару, подібного до тих, що ми бачимо зараз, буде 700 операторів для 700 безпілотників, — пояснює вона. — ШІ дозволяє нам запускати рої безпілотників-перехоплювачів без цього обмеження". 

Але автономізація процесу не нівелює деякі обмеження. Президент Defense Tech for Ukraine Джонатан Ліпперт пояснив, що необхідність у пілотуванні, стратегуванні та командній роботі нікуди не дінеться. Навчені оператори постійно виснажуються. Але тепер, окрім пілотування, вони повинні будуть опанувати також навігацію в умовах роботи складних електронних середовищ (РЕБ). Це — той виклик, який, попри автономізацію, нікуди не зникне.

Завдяки російським засобам глушіння, які підробляють координати та намагаються розірвати радіозв'язок, супутникова навігація в Україні в якийсь момент може просто зникнути, що впливає на роботу БпЛА. Тому потрібно, аби перехоплювачі знаходили та вражали цілі навіть за таких умов. 

"Допомога дронам у навігації, коли GPS недоступний, підтримка зв’язку в умовах постійних радіоперешкод та забезпечення можливості їхньої роботи без безпосереднього контролю оператора — це ключові проблеми, над якими ми працюємо", — пояснив генеральний директор і співзасновник Sine Engineering Андрій Чулик. 

Тобто сьогодні Україна намагається перейти до систем, які вимагають меншої кількості пілотів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Не "Мавік", а "Славік": в Україні створюють аналог популярного китайського коптера, який може перевершити оригінал

Нагадаємо, фахівець з систем радіоелектронної боротьби та зв'язку, радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов наголосив, що для того, аби боротися з російськими безпілотниками, Україна повинна застосовувати цілий спектр заходів, де дрони-перехоплювачі будуть головною складовою, але не панацеєю. Окрім них "на похваті" українці повинні мати зенітно-ракетні комплекси та авіацію, а також побудувати єдине радіолокаційне поле. Він також розповідав, що одна з основних проблем застосування зенітних дронів — це friendly fire, який трапляється через те, що оператори таких БпЛА мають мало часу для ідентифікації цілі. Крім того, часто вони бояться збивати незнайомі борти, аби не поплутати їх з дорогими безпілотниками СБУ чи ГУР.