«Довічне ув'язнення»: СБУ та ОГП оголосили підозру начальникові генштабу РФ Герасимову

Військова контррозвідка та слідчі Служби безпеки, а також прокурори офісу генерального прокурора задокументували нові воєнні злочини начальника генерального штабу ЗС РФ та першого заступника міністра оборони країни-агресора генерала армії Росії Валерія Герасимова, інформує Служба безпеки України.

Як з’ясувало розслідування, від початку повномасштабної війни посадовець віддає бойові накази на проведення комбінованих ракетно-авіаційних ударів по цивільній інфраструктурі України. Встановлено, що Герасимов особисто командував наймасованішим обстрілом Києва у ніч на 2 липня 2026 року.

Деталі атаки на Київ

Під час цієї атаки окупанти застосували по столиці нашої держави загалом 570 бойових одиниць:

• ударних дронів;
• гіперзвукових ракет, зокрема «Циркон»;
• балістичних ракет, серед яких «Іскандер-М».

Унаслідок цього обстрілу постраждали більше сотні людей, 70 з яких госпіталізували з пораненнями різного ступеня тяжкості. Крім цього, значних руйнувань зазнали понад 20 житлових будинків у різних районах Києва.

Юридична кваліфікація

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Герасимову про підозру за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, які спричинили загибель людей. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.

Нагадаємо, що за матеріалами СБУ у червні 2024 року Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт Герасимова через воєнні злочини проти цивільного населення України. Тоді на підставі доказової бази української спецслужби була встановлена безпосередня причетність російського генерала до здійснення ракетних ударів по українській енергосистемі у період з 2022 по 2023 роки.

В ніч на 2 липня Росія запустила по Україні 74 ракети і 496 БпЛА різних типів. Силам оборони вдалось перехопити 48 ракет та 476 безпілотників. Основною ціллю удару був Київ. У всіх районах столиці спалахнули пожежі, зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури та житлових будинків. 3 липня у місті оголошено днем жалоби. Станом на ранок п’яниці відомо про 30 загиблих та 92 постраждалих внаслідок атаки.