Підтримати
Сліди війни не завжди помітні з першого погляду. За кілька днів до Різдва міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відвідав у Литві майстерню з ремонту бойових танків Leopard, які були пошкоджені під час операцій на фронті в Україні. Він приїхав туди з великою делегацією, до якої входили представники міністерства, депутати Бундестагу і представники преси. Дехто з групи очікував побачити у цеху підбиті або принаймні пом’яті танки. Але лише дуже невелика кількість мала видимі бойові пошкодження. Більшість з них мали дефекти в механіці або електроніці, непомітні зовні.
«Найбільшою проблемою для німецьких танків на службі в Україні виявився не ворог і не обстріли з боку російських військ. Основна причина виходу з ладу, схоже, полягала в іншому», - пише Der Spiegel.
Довготривалі ремонтні роботи
Подробиці про кількість розбитих танків і характер їхніх пошкоджень не підлягають оприлюдненню. Не розголошувати таку інформацію попросила компанія LDS, яка виникла в результаті злиття німецьких виробників танків Rheinmetall і KMW. Російська сторона не повинна дізнатися нічого такого, що вона могла б використати у війні проти України. Але ось що можна сказати: з 18 сучасних основних бойових танків Leopard 2A6, які Німеччина передала Україні, досить значна частина стоїть на литовському заводі.
«На жаль, Україна може використовувати лише дуже невелику кількість поставлених бойових танків», - сказав депутат Бундестагу від «зелених» Себастьян Шефер.
Шефер був у складі міністерської делегації на литовському ремонтному заводі. Йому розповіли те, що він вже чув під час візиту в Україну минулого літа: ремонт військових машин складний і триває довго, а українцям бракує досвіду і запчастин. Минулого року Шефер разом з депутатом від СДПН Андреасом Шварцем вже звертався до виробників Rheinmetall і KMW з проханням про швидку допомогу у відновленні пошкодженого озброєння. Тепер він вирішив, що необхідно надіслати ще одного листа до виробників зброї.
«Очевидно, існує також проблема в тому, що українська армія іноді намагається провести ремонт, який потім призводить до ще більшого пошкодження бойових танків», - йдеться в листі німецького політика.
Шефер пише, що цьому можна було б запобігти шляхом кращої підготовки механіків або шляхом «надання інструкцій». Він також пропонує не вивозити пошкоджені танки з України, а ремонтувати їх у самій країні.
Логістика має вирішальне значення у війні
«Запальний лист Шефера вказує на проблему, яка часто ігнорується в дебатах про постачання зброї в Україну: західна зброя сама по собі навряд чи допоможе українцям. Необхідно також швидко обслуговувати і ремонтувати техніку. Логістика має вирішальне значення у війні», - пише Der Spiegel.
Після довгих вагань Німеччина надала українській армії важке озброєння: 30 старих танків Leopard 1A5, 80 бойових машин піхоти Marder і 18 основних бойових танків Leopard 2A6 з боєприпасами і запчастинами, а ще 14 самохідних гаубиць Panzerhaubitzen 2000.
Проте з самого початку було зрозуміло, що фактори поза полем бою будуть ключовими для довгострокового успіху використання цієї зброї. Перед солдатами стоять серйозні завдання, адже вони мають налагодити логістичні ланцюги для багатьох типів техніки, наприклад, для танків Abrams і Challenger, які постачають інші західні партнери. Їх також потрібно обслуговувати і ремонтувати, і для кожного типу потрібні спеціально навчені технічні фахівці та постійне постачання запчастин.
Навіть у мирний час логістика Бундесверу дуже складна. Вона включає транспортування, постачання боєприпасів, а також технічне обслуговування, ремонт і поставки запчастин. У військах існують цикли технічного обслуговування для кожної машини, які викладені в спеціальному регламенті. Танки регулярно заїжджають до майстерні, і кожні 2 роки вони проходять кількамісячний капітальний ремонт або модернізацію на заводі компанії-виробника. Для забезпечення постійної готовності до використання Бундесверу потрібен надлишок машин, так званий циркуляційний резерв.
Типові роботи з технічного обслуговування виконуються в майстерні: заміна масла, змащування рухомих частин і перевірка гідравліки. Гусениці також зношуються. Leopard 2 проїжджає близько 6 тисяч кілометрів на одній парі гусениць. А для м’якого пересування по асфальту їх потрібно міняти.
«Під час війни українська армія не може підтримувати такі цикли технічного обслуговування», - сказав Der Spiegel офіцер німецької бронетанкової піхоти.
Більше того, у воєнні часи танки піддаються набагато більшому навантаженню, ніж під час маневрів у мирний час. Бундесфер дотримується формули: машина, яка проїхала 10 тисяч кілометрів під час місії, наприклад, в Малі чи Афганістані, в середньому використовується так само інтенсивно, як і та, що проїхала 100 тисяч кілометрів в Німеччині.
Командир танкової роти Павло з позивним «Сінай» командує підрозділом, який використовує Leopard 2A6. Танки прибули минулого року вчасно для літнього наступу, в якому вони мали відігравати ключову роль. Перед цим, під час тренувань у Німеччині, бійці з роти Сіная дізналися про слабке місце німецьких танків: гусениці. Послаблення натягу в гусеницях могло призвести до поломки. Це було б катастрофою в бою.
«Ми добре знаємо про цю проблему і перевіряємо гусениці танків, але, зрештою, все не так вже й погано», - сказав Сінай журналістам Der Spiegel.
Він у захваті від сучасної техніки, встановленої в танках. Загалом, вона працює надійно. Однак іноді виникали проблеми, особливо після прямих влучень або близьких зіткнень в бою.
«Ми опинилися в надзвичайно складній бойовій ситуації. У такі моменти нам часто доводилося швидко переходити на ручне управління», - розповів український військовий.
Невеликі ремонти можна виконувати прямо на полі бою. Солдати, які займаються армійською логістикою, підготовлені для виконання таких завдань. 120-міліметрова гладкоствольна гармата Leopard 2 витримує близько 300 пострілів, після чого ствол необхідно замінити через величезну балістичну силу, якій він піддається. Для заміни потрібен підйомний кран, але досвідчені солдати можуть виконати цю процедуру за 30 хвилин. Навіть двигун потужністю 1500 кінських сил можна замінити швидко.
Коли депутат від «Зелених» Шефер був в Україні минулого року, він відвідав військовий ремонтний завод в декількох годинах їзди від Києва. Поряд з іншими транспортними засобами з усього світу там ремонтують броньовані машини Dingo німецького виробництва. Один механік розповів, що його колеги могли б швидше повернути машини на передову, якби у них були креслення та інструкції. Але оскільки їх не було, його люди ремонтували Dingo «інтуїтивно».
Цілі папки з інструкціями
Майстри імпровізують, що, очевидно, часто призводить до ще більшого пошкодження танків. Як в Україні, так і в ремонтних майстернях у Польщі та Литві, технічному персоналу доводиться справлятися з тим, що їм бракує досвіду і всебічної підготовки солдатів Бундесверу. Мовний бар'єр також може бути проблемним фактором. У Бундесвері інструкції з ремонту і перевірки - це цілі папки паперів. Принаймні частину з них необхідно перекласти для солдатів в Україні.
На війні розрив між теорією і практикою може бути величезним. У бою техніка часто використовується не так, як це передбачено виробником.
«Під дією адреналіну, недосипання і з досить коротким періодом підготовки ви не поводитеся з технікою відповідно до інструкцій: свідомо чи несвідомо», - каже німецький офіцер.
Коли це питання життя і смерті, солдати не звертають уваги на правильні оберти двигуна під час запуску. Тому експлуатація у воєнний час так чи інакше підвищує ризик того, що техніку доведеться ремонтувати частіше.
До цього, за словами Шефера, додається брак запчастин. Через те, що багато важливих деталей доводиться довго чекати, роботи затягуються. Німецькі військові кажуть, що в цьому немає нічого дивного.
«Бундесвер також має справу з цією проблемою, тож варто було чекати, що й в Україні все буде так», - сказав виданню неназваний німецький військовий.
Експерти ще до початку поставок підозрювали, що своєчасне надходження важливих деталей може стати проблемою. Часто йдеться про спеціалізовані і недоступні на відкритому ринку компоненти. Це зазвичай призводить до тривалого часу очікування, оскільки деякі запчастини спочатку доводиться закуповувати через Бундесвер. Крім того, навіть виробники не завжди мають достатні запаси на складі.
Український командир танкової роти Сінай знає про проблеми з постачанням запчастин. Тому його бійці імпровізують. Багатомісячний наступ на півдні України не обійшовся без втрат для роти Сіная.
«Більшість наших втрат були на величезних мінних полях, де протитанкових мін було так само багато, як картоплі на городі», - каже він.
Але на відміну від застарілої радянської техніки, рівень виживання у Leopard високий. Це ще одна причина, чому про танки, які прислала Німеччина, цінують. Підбиті машини виводять з бою якомога швидше, щоб захистити їх від подальшого знищення артилерією і російськими безпілотниками-камікадзе. Синай сказав Der Spiegel, що його солдатам вдалося вивести всі пошкоджені танки з поля бою і відправити їх на ремонт. Чи буде машина відремонтована на місці, на українському заводі або за кордоном, залежить від її стану.
Rheinmetall шукає рішення
Rheinmetall - виробник Leopard, відповідальний за технічне обслуговування і ремонт. Компанія працює разом з Федеральним міністерством оборони Німеччини над проблемою постачання запчастин, про що компанія повідомила у відповідь на запит Der Spiegel.
«У грудні 2023 року було введено в експлуатацію комплексний пакет запчастин шляхом укладення контракту, що фінансується Німеччиною, між Міністерством оборони України і ARGE Service Leopard 2 (Rheinmetall і KNDS) про зберігання та управління запчастинами», - повідомили в компанії.
Завдяки цій угоді, парк Leopard 2 в Україні буде краще обслуговуватися у майбутньому і не лише через сервісний центр у Литві. У майбутньому танки також можна буде ремонтувати в Україні, і їх більше не потрібно буде спочатку транспортувати за кордон.
«Наразі проводиться відповідна підготовка персоналу, а також розробляються структурні та технічні вимоги», - зазначають у Rheinmetall.
Шефер вважає брак запчастин симптомом більш глибокої, фундаментальної проблеми.
«Відбуваються лише обмежені зміни. Промисловість нарощує свої виробничі потужності надто повільно», - сказав німецький депутат.
Він вважає, що обов'язок лежить не лише на оборонних компаніях, але й на політиках.
«Німецький уряд повинен нарешті використати можливості, які надають рамкові угоди з іншими європейськими країнами. Промисловість потребує безпечного планування, щоб можна було використовувати ефект масштабу у виробництві», - наголошує Шефер.
Більша кількість замовлень призведе до більш вигідних цін і сприятиме співпраці в рамках НАТО. Навіть через майже два роки після початку повномасштабного російського вторгнення Шефер вважає, що Німеччина робить недостатньо, щоб допомогти Україні в її оборонній кампанії.
«Ми повинні бути чесними самі з собою: Німеччина лише номінально на другому місці, коли йдеться про військову допомогу Україні. Не мільярди дають уявлення про нашу реальну підтримку, а їхня частка в нашому економічному виробництві. І тут Німеччина на 13-му місці, далеко позаду країн Балтії», - пояснив він.
Частина танків Сіная зараз перебуває на ремонті за кордоном. У нещодавньому фільмі про ремонтний завод у Литві його солдати впізнали свої машини. За його словами, вони виглядали так, ніби були майже готові до відправки назад. Сінай вже зібрав команду, щоб забрати танки. Їх з нетерпінням чекають, вони вкрай необхідні на українському зимовому фронті.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google