Чи можуть українці втекти від війни вдома? Якщо міністр оборони України Рустем Умєров захоче, то ні. В інтерв'ю газеті Bild Умєров оголосив про намір призвати на військову службу придатних до неї українців, які проживають у Німеччині. Чоловікам у віці від 25 до 60 років буде запропоновано з'явитися до призовних пунктів. У разі неявки їм загрожують штрафні санкції.
«У той час, коли в Німеччині точаться палкі дебати про кількість біженців, Україна хоче забрати їх назад добровільно і з радістю. Очевидно, для використання на передовій після невдалого контрнаступу», - пише Der Spiegel.
Україна отримає вкрай необхідну живу силу для своїх збройних сил. Президент України Володимир Зеленський заявив у вівторок, що військове керівництво попросило мобілізувати ще від 450-500 тисяч українців.
Суспільство в Україні розділене. В одному таборі - люди на передовій, які вже майже два роки борються і вмирають за свою країну. Вони хочуть, щоб інші українці стали на захист держави і протистояли російським військам. Коли Умєров говорить про «справедливість», він має на увазі саме їх.
Але є й інший табір. Люди в Києві та інших містах, віддалених від фронту, порівняно добре забезпечені, їхнє життя відносно нормальне. Ці люди уникають мобілізації і тому також обережні у своїх вимогах, щоб біженців у Німеччині зобов'язали це робити.
«Однак незрозуміло, як український уряд має намір переконати своїх громадян у Німеччині повернутися на військову службу. Адже вони покинули свою країну не без поважних причин», - пише німецьке видання.
Багато з тих, хто зараз підлягає мобілізації, виїхали з України нелегально, щоб уникнути необхідності воювати. Мобілізація цих людей видається безнадійною.
ХДС пропонує призупинити виплату допомоги громадянам
ХДС пропонує стимули або навіть санкції, щоб переконати українців йти на військову службу.
«У Німеччині проживає близько 200 тисяч українських чоловіків призовного віку, яких не вистачає в Україні, щоб підтримати країну в її оборонній кампанії. Правильно, що Україна зараз намагається повернути цих чоловіків, адже це також питання справедливості по відношенню до солдатів, які вже воюють, і їхніх родин», - сказав депутат від ХДС і експерт партії з питань оборони Родеріх Кізеветтер в інтерв’ю Der Spiegel.
Кізеветтер вважає, що Німеччина повинна підтримати Україну в тому, щоб зробити «справедливі пропозиції» чоловікам, придатним до військової служби, і заохотити їх до добровільного повернення.
«Звичайно, українці можуть спробувати подати заяву на отримання притулку, але немає ніяких зобов'язань щодо автоматичного надання цього притулку», - сказав депутат Бундестагу.
«Німеччина могла б також призупинити виплату допомоги для цієї групи людей, наприклад», - запропонував він.
У відповідь на запит Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило, що станом на кінець листопада в Німеччині налічувалося 197072 чоловіки у віці від 25 до 60 років з українським громадянством. Однак, ця цифра може бути не точною. Оскільки не всі чоловіки, які втекли від війни в Україні, військовозобов’язані, - каже Руді Фрідріх з об'єднання Connection, яке проводить кампанії від імені осіб, які відмовляються від військової служби з морально-етичних переконань. Навіть після початку війни багатьом українцям було дозволено виїхати з країни. Були винятки, наприклад, для чоловіків, які мали щонайменше трьох дітей.
«Ми припускаємо, що половина чоловіків, які перебувають за кордоном, навіть не підпадають під це правило», - каже Фрідріх. На його думку, український міністр оборони хоче чинити тиск на біженців: «Це його мета».
Журналісти Der Spiegel також запитали у Федерального міністерства внутрішніх справ ФРН, чи не зверталася Україна офіційно до німецького уряду по допомогу. Наприклад, чи не просив Київ адреси придатних до військової служби чоловіків. Представник міністерства відповів, що подібних запитів не надходило.
СДПН закликає до стриманості
Фрідріх критикує такі дебати. Київ призупинив право на відмову від військової служби на підставі морально-етичних переконань, оскільки йдеться про виживання країни. Українців, які відмовляються служити з моральних причин, відправляють за грати або засуджують до умовних термінів, інших відправляють на війну проти їх волі. Фрідріх вважає, що таким чином Україна порушує права людини.
Der Spiegel пише про чутки, що військовозобов'язаним українцям у Німеччині погрожують екстрадицією. Фрідріх заперечує це, кажучи, що за відмову від військової служби людей юридично не можуть екстрадувати.
«Екстрадиція за військові злочини не дозволена згідно з договором ЄС про екстрадицію», - пояснює він.
Депутат СДПН і експерт партії з питань внутрішніх справ Ларс Кастеллуччі також закликає до стриманості в дебатах.
«Я можу зрозуміти заклик з боку України», - сказав він, зауваживши, що, однак, нікого не можна примушувати до служби в армії.
«Я сприйняв заяви українського міністра оборони як заклик. Наш уряд не зобов'язаний вживати заходів», - каже Кастеллуччі.
Нагадаємо, що після публікації в Bild в Міноборони України уточнили, що німецьке видання змінило акцент у словах міністра Умєрова. У міністерстві зауважили, що він вцілому говорив про рекрутинг і необхідність донести до українців за кордоном, як важливо їм приєднатися до війська. Ніяких обговорень механізмів призову до лав ЗСУ з-за кордону на порядку денному немає. Втім, схоже, в німецьких політичних колах припущення про таку мобілізацію українців за кордоном спричинила певну дискусію.