Чому Національна музична академія України має прокинутися

ZN.UA Ексклюзив Опитування читачів
Поділитися
Чому Національна музична академія України має прокинутися © НМАУ ім. Чайковського
Культура ніколи не залишалася поза політикою

Доки колектив київської Національної музичної академії України (НМАУ) відкладає питання вилучення імені композитора Петра Чайковського з назви, за два тижні березня 2023 року із закладу за власним бажанням звільнилися авторитетні викладачі. 16 березня на Майдані відбулася мирна акція незгоди з іменем російського композитора в назві Академії.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Василь Артюшенко, ZN.UA

Василь Артюшенко, ZN.UA

Причетна до консерваторії активна молодь намагається вплинути на ситуацію через відкриті листи і публічні обговорення. «З війною ми всі отримали щеплення від «руского міра». Ми — достойні діти своїх величних предків, ми маємо своє, яке захищаємо, чужого не потребуємо», — з відкритого листа студентів і випускників НМАУ ім. П.Чайковського щодо вилучення імені Чайковського з назви навчального закладу.

Культура ніколи не залишалася поза політикою. Вона є дзеркалом політичних настроїв, що превалюють у певній країні. І, звісно, російська культура транслює політику своєї держави, яка є терористкою й шантажисткою. Отже, культура тоталітарних суспільств — водночас і інструмент, і зброя.

Процеси деколонізації та дерусифікації торкаються усіх сфер життя, всіх вимірів культури, зокрема і музичного мистецтва. У тому числі й долі закладів освіти музичного профілю, що носять імена російських композиторів.

І показовим у цьому контексті є кейс зі столичною музичною академією, яка продовжує ігнорувати всі раціональні рекомендації і профільного комітету Верховної Ради, і Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму при Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП) України, і Українського інституту національної пам’яті.

Востаннє, вже на початку лютого 2023 року, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко звертався до колективу столичної консерваторії: «Натомість, згідно з дослідженнями музикознавців, діяльність Чайковського не була пов’язана з НМАУ в її історіогенезі, сам композитор ідентифікував себе як «корінна російська людина». За результатами розгляду направленого нами листа, просимо НМАУ внести подання до МКІП для вирішення питання».

Професор НМАУ Юрій Чекан писав: «Позбутися імені Чайковського в назві НМАУ треба було давно. Неможливо зберігати це ім’я в назві після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, після Бучі та Маріуполя, десятків тисяч смертей і тисяч зґвалтувань. Так, не Чайковський випускав ракету, яка вибухнула біля мого будинку у Ворзелі 7 березня. Але Чайковський є світовим брендом рашистської культури, представник і носій якої зробив це».

Проте адміністрація Національної музичної академії України постійно під різними приводами відкладає рішення щодо вилучення імені Чайковського з назви свого закладу. Вчена рада музичної академії продовжує наполягати на «високій честі» для закладу «нести ім’я українського композитора Петра Ілліча Чайковського, який є одним із засновників Київської консерваторії, творчість якого належить світовому мистецтву та складає невід’ємну частину історії культури і духовної спадщини України». Однак усі ці тези неодноразово аргументовано було спростовано в публічній площині в авторитетних українських ЗМІ. І вартою уваги в цьому контексті є статтяОлександра Островського, Олександра Охріменка «Страсті за Петром. До теми «Чайковський і Україна» з численними посиланнями на реальні джерела.

Відомий факт: Петро Чайковський — імперський композитор. Варто пригадати такі твори композитора, як «Коронационная увертюра», «1812 год», «Русско-сербский марш». І український композитор Леонід Грабовський, випускник композиторського факультету Національної музичної академії, де навчався спочатку в Левка Ревуцького, згодом — у Бориса Лятошинського, а з 1990-х проживає у США, наполягає: «…найбільша його (Чайковського. — М.М.) провина перед Україною — це опера «Мазепа», за право писати яку він навіть боровся, аби відібрати лібрето в іншого композитора. Роль «Мазепи» як ідеологічного знаряддя московського імперіалізму яскраво виявляється в тому факті, що саме її неодноразово показував в Америці «Кіровський»-Маріїнський театр під час своїх гастролей — ясно, з якою метою».

І жодного зв’язку Чайковського із заснуванням столичної консерваторії не було. Консерваторія в Києві у статусі вищого навчального закладу з’явилася 1913-го, через 20 років після смерті композитора, який народився та помер у Росії. Присвоєння закладу імені Чайковського відбулося за часів диктатора Сталіна в 1940 році указом президії Верховної Ради УРСР і було пов’язане насамперед із відзначенням на «всесоюзному рівні» 100-річчя від дня народження композитора.

Чайковський, Пушкін, Достоєвський — незаперечні маркери, якими російська імперія, СРСР і нинішня Росія маркували та продовжують маркувати окуповані території. Згідно з «Концепцією гуманітарної політики Російської Федерації за кордоном», яку на початку вересня 2022 року було затверджено указом диктатора Путіна, офіційними символами Росії та російської культури названі письменники Лев Толстой і Федір Достоєвський, композитори Петро Чайковський, Дмитро Шостакович та ін.

Сьогодні, коли на кону наша свобода, демократичні цінності світу, не можна дозволити розхитувати єдність українців, яка сягнула найвищого ступеня за всю нашу історію.

Так, Петро Чайковський — маркер «руського міра», хоч би як важко це було прийняти меломанам, шанувальникам творчості. Ну, а адміністрації музичної академії та частині колективу варто замислитися над шкідливістю такої безкомпромісності у підігруванні російській культурі та пропаганді. І зробити висновки на користь єдино розумного рішення в ситуації, що склалася, а саме — вилучити ім’я імперського російського композитора з назви провідного музичного вищого закладу України.

Бо тільки за два перші тижні березня 2023-го звільнилися найкращі викладачі. Пішла професорка кафедри світової музики Олена Корчова. Звільнився з академії, де викладав понад 30 років, професор, народний артист України, лауреат Національної премії імені Шевченка, головний диригент і художній керівник Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, член-кореспондент НАН України Володимир Сіренко. Звільнилася й відома композиторка-експериментаторка, авторка музики до фільмів «Мамай», «Поводир», «Жива ватра» Алла Загайкевич, яка на своїй сторінці у FB написала: «Олена Корчова звільнилася з НМАУ. На знак протесту проти малоросійського свавілля адміністрації, на знак єднання з українським свідомим суспільством. Звичайно, я — наступна. Я поруч… Кожен день присутності «імені Чайковського» поглиблює прірву між нами та Україною, нами — та українською музикою, нами — та європейським майбутнім. Національна музична академія України, прокинься!».

Завершу статтю-репліку роздумами голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича, який із перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати рідну країну. У лютому 2023-го, в річницю початку повномасштабної війни, з передової він написав: «Ми переможемо і відбудуємо міста, але не дай Боже нам забути, скільки окупанти зробили лиха і скільки нам коштувала ця свобода. Вбивство вважається найтяжчим гріхом, бо воно є непоправним. Десятки тисяч непоправностей спричинила російська агресія і ще невідомо скільки спричинить».

Та ще в червні 2022 року, у розпал обговорень щодо імені Чайковського в назві столичної консерваторії, Антон Дробович розставив акценти, з якими не можна не погодитися: «Петро Чайковський — геніальний і прекрасний композитор. Російський композитор. Він це знав і чітко ідентифікував себе як російський композитор. Росіяни знали і знають, що він їхній композитор. І весь світ про це знає й ні на секунду не сумнівається. Це проста і очевидна правда, в якій адекватних людей переконувати не потрібно… А ось дивним є те, що ім’я Чайковського має Національна музична академія України. Чому? Бо він у Києві не народився, не вчився і навіть не викладав у закладах, від яких бере свій початок наша музакадемія… Музакадемія точно має носити якусь іншу назву. Назву, що відсилатиме до власної історії, мелосу і музичної традиції, а не за інерцією тягнутиме рішення сталінських комуністів».

Компроміси в цій війні неможливі.

Більше статей Мирослави Макаревич читайте за посиланням.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі