Хоча військова машина Кремля починає втрачати силу, а російський авіаційний сектор переживає спад, обсяг виробництва дронів у Росії, у тому числі пілотованих літаків, у квітні зріс на 117% порівняно з минулим роком, пише Bloomberg, спираючись на дані Федеральної служби статистики РФ. За підрахунками агентства, у 2025 році цей показник становив середнє зростання на 68% у річному вимірі.
«Цей сплеск підкреслює, як Москва адаптується до нової економічної та військової реальності у війні з Україною, яка триває вже п'ятий рік. Оскільки виробництво та ефективність танків та іншої бронетехніки досягло межі, безпілотні системи стали однією з небагатьох галузей російської промисловості, які все ще здатні до швидкого розширення», - пише видання.
Старший науковий співробітник з військової аерокосмічної галузі Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі вказує, що БпЛА більшої дальності надали Москві можливість доповнити свій набагато менший арсенал крилатих ракет наземного призначення та підтримувати кампанію проти критичної інфраструктури України.
Москва нарощує виробництво дронів одночасно зі створенням нових спеціалізованих військ безпілотних систем, та запевняє, що українські війська вже втратили перевагу в бойовому застосуванні.
Детальних даних щодо обсягів військового виробництва не розголошують. Путін раніше називав цифру 1,4 мільйона безпілотників, вироблених у 2024 році. Згідно з даними української розвідки, у 2026 році Росія планує виготовити 7,3 мільйона безпілотників із оглядом від першої особи та 7,8 мільйона боєголовок для безпілотних літальних апаратів різних типів.Для порівняння, з початку війни російські війська отримали 64 тактичні літаки Су-34 та Су-35 і 12 бойових літаків Су-27.
І хоча цього року Кремль вперше з початку вторгнення вирішив скоротити військові витрати, офіційні прогнози показують, що зростання в галузях, що виробляють важке обладнання, боєприпаси та компоненти ракет, різко сповільнюється до лише 4-5% з приблизно 30% в останні роки.
За словами Баррі, дрони зараз відіграють центральну роль у військових операціях Росії, зокрема допомагаючи забезпечити досягнення цілей дорожчими крилатими та балістичними ракетами. За його словами, підтримка нинішніх темпів запусків крилатих та балістичних ракет з часом «цілком може вийти за межі поточних виробничих потужностей Росії».
Через глухий кут на полі бою Москва посилила атаки балістичними ракетами та безпілотниками на Україну, намагаючись повернути собі стратегічну ініціативу.
Згідно з офіційними даними, російська авіаційна промисловість збільшила виробництво на 78% за перші чотири місяці року. Це контрастує зі зростанням загального виробництва в оборонній промисловості на 16% та майже 3% зниженням цивільного виробництва, що відображає наслідки посилення санкційного тиску.
Виробництво дронів обходить багато структурних обмежень економіки. Воно значно дешевше, дозволяє легше використовувати жіночу працю в умовах дефіциту робочої сили та швидко масштабується — від складання сотень одиниць у підвалах та гаражах до масового виробництва десятків тисяч за державними контрактами.
Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі зазначив, що хоча Україна зазвичай є лідером у початкових технологічних інноваціях, Росія довела свою ефективність у копіюванні цих досягнень та їх масштабуванні, зазначив. Як наслідок російські військові скоротили розрив у використанні безпілотних систем частково завдяки масштабуванню елітних підрозділів БПЛА та розробці нових концепцій використання, хоча ці досягнення ще не призвели до вирішального прориву.
Як зазначали нещодавно OSINT-аналітики, в ніч на 20 травня ЗСУ вдарили по об'єктах на окупованій території Донецької області, які росіяни використовували для виробництва безпілотників та підготовки операторів дронів.
Водночас, за інформацією The Telegraph, Україна за допомогою дронів втричі збільшує зону ураження у деяких районах поля бою.
