Сьогодні Україна перетнула позначку в 1462 день від початку повномасштабного вторгнення Росії. Минуло чотири роки від ранку 24 лютого 2022 року, коли бойові дії охопили країну та визначили нову реальність для мільйонів громадян.
За цей час лінія фронту розтягнулася більш ніж на тисячу кілометрів. Бої тривають на сході та півдні, регулярно фіксуються ракетні та дронові атаки по різних регіонах країни.
Повномасштабна війна змінила щоденний уклад. Повітряні тривоги, укриття в метро та підвалах, робота в умовах обмеженого електропостачання стали частиною повсякдення в містах. Волонтерська діяльність і регулярна підтримка армії стали системною практикою. Освітні заклади, бізнес і державні структури адаптували роботу до умов воєнного стану.
Зима 2025-2026 року стала одним із найскладніших періодів для країни. Ворог систематично руйнував критичну інфраструктуру, залишаючи міста без тепла та електропостачання під час морозів до -25°C. Незважаючи на складнощі, держава та громадяни вистояли, забезпечивши роботу ключових систем і підтримку один одного.
Чотири роки війни — це не лише цифри в зведеннях з фронту. За ними стоять конкретні люди: військові, цивільні, медики, рятувальники та волонтери. Навчання та повсякденне життя дітей проходить в укриттях — їхнє дитинство формується посеред війни.
У фотодобірці нижче — кадри, зроблені протягом року, які відображають життя України в умовах повномасштабного вторгнення.
Лютий 2025
Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп під час суперечки в Овальному кабінеті, 28 лютого 2025 року.
Зустріч, присвячена угоді про корисні копалини, завершилася на підвищених тонах: американська сторона назвала українського лідера «не готовим до миру» через відмову від переговорів на умовах РФ, тоді як Україна наполягала на реальних безпекових гарантіях. Після цього моменту переговори були перервані, а українська делегація достроково залишила Білий дім.
Березень
Українські військовослужбовці обіймають своїх близьких на залізничній станції. Краматорськ, Донецька область.
Квітень
Вид на зруйновану Мар’їнку в Донецькій області, 1 квітня 2025 року.
Після тривалих боїв, що точилися з березня 2022-го по грудень 2023 року, від міста залишилися лише поодинокі стіни та руїни дитячих майданчиків. Російська армія застосувала стратегію повного знищення забудови, щоб позбавити українських військових можливості тримати оборону та ховатися у спорудах.
Жителі Кривого Рогу несуть квіти та іграшки на дитячий майданчик, де внаслідок удару російською ракетою «Іскандер» 4 квітня 2025 року загинули 18 людей, зокрема дев’ятеро дітей. Від вибуху в центрі житлового масиву понад 60 містян були поранені, а в місті було оголошено триденну жалобу.
Підлітки на місці загибелі 17-річного друга біля зруйнованого будинку в Києві, 25 квітня 2025 року. Внаслідок масованого удару РФ балістикою та дронами в ніч проти 24 квітня у столиці загинули 13 людей. Загалом пошкоджено 106 будівель у п’яти районах міста.
Травень
Звільнений з полону український військовослужбовець розглядає фотографії зниклих безвісти побратимів, 24 травня 2025 року.
Під час великого взаємного звільнення полонених у форматі «тисячу на тисячу», що тривало 23—25 травня, звільнили військовослужбовців із 46 частин, з яких раніше не повертали жодного бійця. Кожен третій зі звільнених пробув у неволі понад три роки: 311 військових утримувалися в полоні з 2022 року, 122 — з 2023 року, 150 — з 2024-го. Також додому повернулися 175 оборонців Маріупольського гарнізону, з них 81 потрапив у полон на «Азовсталі».
Червень
Ветеран 12-ї бригади «Азов» Олександр Жавненко, який втратив обидві ноги в бою у жовтні 2024 року, танцює на протезах зі своєю дружиною Марією у Будинку вчених. Львів, 4 червня 2025 року.
36-річний військовий до повномасштабної війни займався танцями, його дружина — професійна хореографка. Після важкого поранення та тривалої реабілітації в центрі «Незламні» він уперше повернувся на паркет. Після втрати кінцівок захисник мріяв знову займатися спортом, туризмом і танцями; цей виступ став втіленням його мрії.
Липень
Мати веде дитину повз згорілі автомобілі та завали п’ятиповерхового житлового будинку в Солом’янському районі, пошкодженого внаслідок російського авіаудару 4 липня 2025 року в Києві. Під час масованої атаки російська армія застосувала майже 540 безпілотників і понад 10 ракет різних типів. Більшість ударів припали на Київ та Київську область.
Олександр Усик з чемпіонськими поясами та членами своєї команди після перемоги над Даніелем Дюбуа у поєдинку за титули IBF, IBO, WBC та WBO у надважкій вазі на турнірі «Undisputed» на стадіоні Вемблі 19 липня 2025 року в Лондон. Українець вдруге в кар’єрі став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі. Бій завершився у п’ятому раунді: Усик спочатку відправив суперника в нокдаун, а згодом нокаутував — Дюбуа не підвівся на рахунок «десять».
Мітинг проти законопроєкту №12414, що фактично ліквідував незалежність НАБУ і САП. 23 липня 2025 року, Київ.
Після того, як 22 липня Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав цей закон, у Києві, Львові, Дніпрі та інших містах України спалахнули масові акції протесту. На тлі мітингів Володимир Зеленський заявив про внесення нового проєкту для забезпечення незалежності органів, і вже 30 липня профільний комітет погодив відновлення повноважень НАБУ та САП у «турборежимі».
Українські військовослужбовці несуть труни під час церемонії прощання з дванадцятьма солдатами у Львові, Україна, 25 липня 2025 року.
Прощання відбулося з військовослужбовцями 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила, які загинули в російському полоні внаслідок катастрофи літака Іл-76 24 січня 2024 року. За заявою Міноборони РФ, на борту перебували 65 українських військовополонених, яких перевозили для взаємного звільнення.
Серпень
Комунальники прибирають уламки на залізничному вокзалі в Лозовій, Харківська область, 5 серпня 2025 року. У ніч проти 5 серпня війська РФ атакували місто понад 30 дронами, третина з яких влучила у станцію. Внаслідок удару загинув залізничник, десятеро людей було поранено. У Другу світову війну станцію зруйнувала радянська армія, у серпні 2025-го — російська.
Прощання з журналісткою Вікторією Рощиною у Михайлівському соборі. Київ, 8 серпня 2025 року.
27-річна медійниця була захоплена росіянами у серпні 2023 року під час підготовки репортажу про життя на окупованих територіях. Про її смерть у полоні стало відомо у жовтні 2024 року — Вікторія була у списках на взаємне звільнення і мала невдовзі повернутися додому. Тіло журналістки повернули в Україну лише 24 квітня 2025 року; за даними Офісу генпрокурора, на тілі були численні ознаки катувань, жорстокого поводження, відсутні мозок, очні яблука та частина трахеї. Справа про її зникнення була перекваліфікована як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.
Бойове застосування української далекобійної ракети «Фламінго» від компанії «FirePoint», серпень 2025 року.
Регулярні пуски цих ракет підтвердили їхню високу ефективність у враженні стратегічних цілей на території Росії. Нова розробка стала вагомим кроком України у створенні власного ракетного щита та забезпеченні можливості ударів у глибокий тил ворога.
Вересень
Будівля Кабінету Міністрів України після влучання російської крилатої ракети «Іскандер-К», 7 вересня 2025 року. Під час наймасштабнішої повітряної атаки з початку війни РФ випустила по Україні 810 дронів та 13 ракет. Це перший випадок прямого удару по головній урядовій споруді в Києві.
Маленький Назарчик у реанімації Київського міського перинатального центру, вересень 2025 року. Хлопчик народився 7 вересня внаслідок екстреного кесаревого розтину, після того як російський дрон влучив у квартиру його батьків на вулиці Якуба Коласа. Його мама, 24-річна Тетяна Сакіян, померла від 80% опіків тіла за два тижні після атаки. Хлопчик, який мав з’явитися на світ орієнтовно 20 жовтня, через важкі пологи та стрес отримав крововилив у мозок і понад півтора місяця боровся за життя.
Жовтень
Пожежа в індустріальному парку «Sparrow» у Львові після масованого російського обстрілу, 5 жовтня 2025 року. Тієї ночі ворог атакував область «шахедами», «Кинджалами» та крилатими ракетами. Удар прийшовся по цивільному об’єкту, який не мав жодного військового призначення.
Листопад
Зруйнований російською ракетою житловий будинок у Тернополі, 19 листопада 2025 року. Внаслідок удару загинули 38 людей, серед яких вісім дітей, ще понад 90 осіб були поранені.
Грудень
Ветеран Євдоким Сердюк дарує свято відвідувачам ТРЦ Respublika Park у Києві. Доброволець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, брав участь у боях на Донецькому, Запорізькому та Бахмутському напрямках. У червні 2023 року отримав поранення, а нині працює інструктором із ходьби на протезах у реабілітаційному центрі «Титанові».
Учасники ініціативи «Сад вертепів» виконують традиційні колядки у прифронтовому місті, 27 грудня 2025 року. Проєкт, започаткований у 2022 році, відроджує народні традиції на деокупованих територіях. Через призупинення залізничного сполучення та постійні ризики поблизу лінії фронту група подорожувала автомобілем, щоб донести різдвяні традиції та культурну підтримку до місцевих громад.
Січень 2026
Прощання з військовослужбовицею Української добровольчої армії Ланою «Саті» Чорногорською. Київ, 5 січня 2026 року. Операторка дронів, журналістка та мисткиня загинула 1 січня на Південному напрямку, повертаючись із бойового завдання.
Лютий 2026
Замерзлі труби на Дарницькій ТЕЦ у Києві, пошкодженій внаслідок масованої атаки РФ у ніч проти 3 лютого 2026 року. Удар було завдано під час рекордних морозів до -25°C, через що станція зупинила роботу. Сотні тисяч киян у житлових районах столиці залишилися без теплопостачання.
Український скелетоніст Владислав Гераскевич на тренувальному заїзді Зимових Олімпійських ігор. Спортсмен був дискваліфікований та позбавлений акредитації МОК через відмову змінити шолом із портретами 24 загиблих українських атлетів. Комітет розцінив вшанування пам'яті колег як порушення заборони на політичну пропаганду, що призвело до відсторонення Гераскевича за лічені хвилини до офіційного старту.
Мати з донькою тримають повітряну кульку у формі серця на Личаківському військовому кладовищі у Львові, 14 лютого 2026 року. У День святого Валентина родини загиблих захисників прийшли на Марсове поле, щоб вшанувати пам'ять своїх близьких.






















.jpg)

