ЗРК Hawk від Тайваню — як застарілі системи ППО можуть стати у пригоді для закриття українського неба

Поділитися
ЗРК Hawk від Тайваню — як застарілі системи ППО можуть стати у пригоді для закриття українського неба © Wikimedia commons
Вони давно застаріли морально, але впродовж багатьох років готувалися до протистояння з китайською авіацією.

Вчора стало відомо, що Тайвань може передати Україні системи протиповітряної оборони MIM-23 HAWK. Острівна країна минулого місяця зняла їх з озброєння та має передати США для подальшої доставки в Україну.

Важливість цієї системи полягає в тому, що, на відміну від Patriot, MIM-23 HAWK є досить масовою системою ППО. Вона присутня на озброєнні багатьох країн та може бути передана ЗСУ в дійсно великій кількості. До прикладу, раніше "хоуки" передавала в якості військової допомоги Іспанія.

MIM-23 HAWK — досить відома своєю ефективністю система ППО. Ще донедавна вона була ледь не основною системою захисту повітряного простору США. При цьому сама MIM-23 була першою керованою зенітною ракетою середньої дальності, розгорнутою армією США, і найстарішою системою SAM, яка використовувалася збройними силами Сполучених Штатів до 1990-х років.

MIM-23 HAWK (Mobile Interceptor Missile) - система класу "земля-повітря" для низьких і середніх висот. Вона позиціонується як американський всепогодний військовий зенітний ракетний комплекс середньої дальності дії часів Холодної війни. Відповідала за її виробництво компанія Raytheon Technologies. До речі, саме MIM-104 Patriot від Raytheon зрештою остаточно замінив MIM-23 HAWK в армії США наприкінці 90-х.

Розробка напівактивної радіолокаційної системи пошуку середньої дальності HAWK почалася в 1952 році, а в липні 1954 року армія США уклала з Raytheon повномасштабний контракт на розроблення ракети. Northrop мала надати пускову установку та зарядний пристрій, радари та систему керування вогнем. Перші випробувальні стрільби відбулися в червні 1956 року, а етап розроблення завершився в липні 1957 року.

Початкова експлуатаційна здатність базового HAWK MIM-23A, була досягнута в серпні 1960 року, коли систему прийняли на озброєння армії США. У 1959 році між Францією, Італією, Нідерландами, Бельгією та НАТО було підписано Меморандум про взаєморозуміння, тому система HAWK стала основною й для блока НАТО. Пізніше Німеччина та США підписали угоду про спільне виробництво системи в Європі.

Крім того, було укладено спеціальну грантову угоду для доставлення європейських систем до Іспанії, Греції та Данії, а також домовленості про прямі продажі американських систем в Японію, Ізраїль та Швецією. Продажі в Японії незабаром переросли в угоду про спільне виробництво, яке було розпочато в 1968 році. У цьому ж регіоні США також здійснили грантові поставки HAWK на Тайвань і в Республіку Корея.

Комплекс має у своєму складі зенітну батарею, зазвичай з двома вогневими підрозділами, що мають по три пускові установки кожен. На кожній мобільній пусковій установці розміщується по три зенітні ракети MIM-23. А самі пускові пристрої можуть бути як самохідними, так і причіпними.

Також до батареї входять різні РЛС, мобільний пункт управління та допоміжні машини. Ще комплекс оснащений приймачем системи визначення "свій-чужий". Тобто HAWK може відрізняти ворожі ракети від своїх.

Варто зазначити, що таке наповнення батареї залежить від модифікації ЗРК. Основний і єдиний параметр бойових можливостей HAWK — ракета MIM-23. Снаряд може розвивати максимальну швидкість 2,4 Маха (817 м/с).

У 1971 виробники провели програму її ґрунтовного покращення, яка охоплювала кілька модернізацій для ракети й замінила всі радарні системи на нові моделі. Поліпшення тривали наступні двадцять років, зокрема додали оновлений радіоелектронний захист, можливість наводитись на "глушилки", а в 1995 додали нову боєголовку, яка уможливила боротьбу з тактичними ракетами близької дії.

"MIM-23 Hawk — основний ЗРК НАТО часів Холодної війни, який цілком може посилити обороноздатність України, бо має вкрай важливу перевагу - він був на озброєнні 10 країн. Наприклад, у США виведений з експлуатації у 90-х, але в той же час він залишається у строю ще в двох десятках країн. Але саме в тому, що цих ракет було вироблено понад 40 тисяч, і є найголовніша перевага цього комплексу — їх доволі багато. Таким чином, дефіцит в осяжній перспективі не загрожує.

Система HAWK має у своєму складі сім основних компонентів. Перший - центр інформаційної координації, а також центр управління батареями. Вони виконують критичні командні та контрольні функції - зокрема, автоматичне оброблення даних, ідентифікацію "свій-чужий", а також відповідають за передачу даних.

Не менш важливими є радари безперервного хвильового та імпульсного збору даних (CWAR) AN/MPQ-34 або AN/MPQ-55 (HAWK phase II) забезпечують виявлення цілей на низькій та середній висоті, тоді як High Power Illuminator відстежує та підсвічує цілі (HIPIR) AN/ MPQ-33-39 або AN/MPQ-46 (фаза I HAWK), або AN/MPQ-57 (фаза II HAWK), або AN/PQ-61 (фаза III HAWK).

Сама ракета приводиться в рух подвійним двигуном тяги з фазою розгону та фазою підтримки. Ракети MIM-23A були оснащені двигуном M22E8, який працює протягом 25-32 секунд. Але наступні MIM-23B і новіші ракети оснащені двигуном M112 з 5-секундною фазою розгону та фазою підтримки близько 21 с. Двигун M112 має сильнішу тягу, що збільшує габарит зчеплення. Ракета має тонкий циліндричний корпус і чотири довгі дельтоподібні крила зі зрізаними хордами, що простягаються від середини корпусу до дещо звуженого хвостового оперення. Кожне крило має задню поверхню управління.

Командний пункт підрозділу використовується як центр управління вогнем і командний пункт для AFU (десантно-вогневого підрозділу). Його також можна використовувати для заміни центру координації інформації. Командний пункт підрозділу PCP забезпечує ручне та автоматичне оброблення цілей, їхнє впізнавання, внутрішньоблоковий, внутрішньобатарейний та командно-штабний зв’язок військової протиповітряної оборони, а також засоби індикації та управління вогнем для екіпажу з трьох осіб. По суті, це центр координації інформації ICC з тактичним дисплеєм та консоллю управління боєм, центральним блоком зв’язку, панеллю індикаторів стану та автоматичним процесором даних. Тактичний дисплей та консоль керування боєм забезпечують людино-машинний інтерфейс для AFP (штурмового вогневого взводу).

Пускова установка M192 - це пристрій, який підтримує до трьох готових до стрільби ракет і активується лише на початку циклу вогню. У разі активації кнопки вогню в центрі керування батареями або в центрі ручного керування одночасно виконується кілька функцій пускової установки: пускова установка повертається на задані кути азимута й місця, подається живлення для активації гіроскопів ракети, електронної та гідравлічної систем, пускова установка активує двигун ракети й запускає ракету. Пускова установка оснащена електронним відключенням і датчиками, які дозволяють вести вогонь у будь-якій ситуації.

Типова батарея HAWK складається з радара PAR, радара CWAR, двох радарів HPIR, радара ROR, інформаційно-координаційного центру ICC, центру керування батареєю BCC, консолі управління штурмовим вогнем AFCC, командного пункту взводу PCP, двох пускових установок управління та шести пускових установок М192 з 18 ракетами.

Батарея Phase III HAWK складається з радара PAR, радара CWAR, двох радарів HIPIR, центру розподілу вогню FDC, прийомопередавача IFF Identification Friend or Foe, шести цифрових пускових установок DLN з 18 ракетами.

Модернізовані версії цього комплексу призначені для перехоплення ракет та дронів. Зокрема для цього установка була цифровізована й нині може одночасно перехоплювати кілька цілей з-поміж повітряних апаратів, що летять на низькій висоті. Ймовірність знищення захопленої ракетами цілі становить 85 %.

Звісно, зенітний ракетний комплекс MIM-23 HAWK — це не новітня зброя. Але вона пройшла декілька модифікацій і все одно краща за радянські аналоги. Ба більше, за минулі 60 років MIM-23 HAWK отримав щонайменше 6 суттєвих оновлень і комплекси останнього покоління, що не мають геть нічого спільного з першими системами, які стали на озброєння у 1960 році.

Остання версія MIM-23 Hawk XXI має такий самий сучасний 3-вимірний імпульсно-доплерівський радар AN/MPQ-64 Sentinel, як і ЗРК NASAMS. Була покращена система радіоелектронного захисту ракет, можливість наведення в умовах радіоелектронної протидії, збільшена дальність та висота перехвату цілей, зросла ймовірність перехвату. Нова боєголовка і система її активації дозволили перехоплювати навіть тактичні ракети малої дальності.

Отже, ця система ППО може значно допомогти Україні в боротьбі з російськими ракетами та іранськими безпілотниками. Звісно, поки не відомо, чи буде кількість переданих комплексів достатньою, але сама тенденція поставок таких систем не може не радувати.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі