Підтримати
Різка зміна зовнішньополітичних пріоритетів Вашингтона цього тижня, що передбачає зближення США з Росією і Китаєм на тлі віддалення від європейських союзників, відкриває нові можливості для Пекіна. Водночас такий курс створює ризики для китайського керівництва.
Про це повідомляє Financial Times.
Одним із ключових свідчень змін стала підтримка Росією та Китаєм резолюції США в Раді Безпеки ООН, яка закликала до "швидкого припинення" війни в Україні, однак не покладала провину за напад на Москву. Натомість Франція та Велика Британія утрималися під час голосування, після спроб відкласти його.
Експерти зазначають, що підхід адміністрації США, який дедалі більше нагадує трансакційну дипломатію, може свідчити про готовність Вашингтона до переговорів з Пекіном щодо торговельних обмежень, експортного контролю та навіть політики щодо Тайваню. Однак у Китаї існують побоювання, що ці кроки є частиною спроби розірвати стратегічний союз Пекіна та Москви.
Китай і "реверс Ніксона"
Деякі китайські аналітики розглядають дії Вашингтона як потенційну спробу реалізувати "реверс Ніксона" ‒ аналогію до політики президента Річарда Ніксона в 1970-х роках, коли США нормалізували відносини з Китаєм, щоб послабити позиції СРСР. Цього разу, на їхню думку, Вашингтон може прагнути ізолювати Пекін, поліпшуючи відносини з Кремлем.
"Ми входимо у новий світ. Із Трампом 2.0 цей ліберальний міжнародний порядок руйнується", ‒ зазначив Ван Донг, виконавчий директор Інституту глобального співробітництва Пекінського університету.
Пекін вже тривалий час просуває ідею про ослаблення впливу Заходу та формування багатополярного світу. Водночас у китайських медіа лунають оцінки, що спроби США досягти завершення війни в Україні без безпосередньої участі Києва демонструють слабкість Заходу та можуть зміцнити позиції Росії.
Наслідки для Росії
Для Кремля потенційне зближення з Вашингтоном могло б означати зменшення економічної залежності від Китаю. Після запровадження санкцій Росія була змушена переорієнтувати свою торгівлю на китайський ринок, і в 2023 році обсяг товарообігу між країнами сягнув рекордних 245 мільярдів доларів. Однак це все ще менше, ніж товарообіг між Росією та ЄС до 2022 року.
Аналітики зазначають, що Москва зацікавлена в диверсифікації економічних зв’язків, проте малоймовірно, що Кремль змінить стратегічний курс на зміцнення партнерства з Пекіном.
"Путін і Сі підтримують постійний контакт. Вони розглядають один одного як ключових союзників", ‒ наголошує Томас Грем, колишній радник Білого дому з питань Росії. На його думку, Москва не відмовиться від стратегічного партнерства з КНР, навіть заради вигіднішої угоди з Вашингтоном.
Під час останньої телефонної розмови Сі Цзіньпін підкреслив "міцну дружбу" між Китаєм і Росією, що, на думку аналітиків, свідчить про бажання Пекіна зберегти поточний баланс у відносинах із Москвою.
Європа, Тайвань і наслідки для світового порядку
Зміни у зовнішній політиці США викликають занепокоєння і в Європі. Деякі китайські стратеги вважають, що конфлікт між Вашингтоном і європейськими столицями створює можливості для Пекіна розширити свій вплив на континенті.
"Трамп демонструє неповагу до України та Європи, що може посилити прагнення Китаю поліпшити відносини з європейськими державами", ‒ зазначає Ван Вень, професор Ренмінського університету.
Водночас аналітики звертають увагу на можливі наслідки для Тайваню. Відхід Вашингтона від традиційної підтримки союзників може бути сприйнятий у Пекіні як сигнал до активніших дій щодо острова. Деякі експерти припускають, що Сі Цзіньпін може прагнути укласти окрему угоду з адміністрацією Трампа щодо Тайваню, використовуючи український прецедент як модель переговорів.
"Сі з радістю прийме будь-які поступки, які США можуть запропонувати щодо Тайваню, але його основна увага буде зосереджена на економічних аспектах двосторонніх відносин", ‒ вважає Ніл Томас, аналітик Інституту політики Азійського суспільства.
На тлі цих геополітичних змін Пекін може спробувати активізувати дипломатичні контакти з Вашингтоном. Деякі аналітики навіть припускають можливість того, що Китай випередить Росію у встановленні прямих контактів із потенційною адміністрацією Трампа, запропонувавши переговори щодо тарифів, торгівлі та інших питань, важливих для обох сторін.
Пекін і Вашингтон ‒ союзники чи суперники у мирному врегулюванні війни Росії проти України? Чи готовий Китай стати справжнім миротворцем і допомогти завершити війну?
Роль Пекіна в цьому складному процесі значно ширша за прості заклики до мирних переговорів. Як Трамп може використати цей шанс для досягнення компромісу і що насправді стоїть за китайською дипломатією?
Про все це в статті "Чи допоможе Китай Трампу завершити російсько-українську війну?" розмірковує асоційована старша аналітикиня Центру "Нова Європа" Наталія Бутирська.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google