Китай не хоче війни через Тайвань — глава розвідки США

Поділитися
Водночас, у розвідці не виключили, що війна може розпочатись у 2027 році.

Розвідувальне співтовариство США вважає, що Китай не хоче військового конфлікту навколо Тайваню, хоча і сповнений рішучості незалежний острів під свій контроль, пише Bloomberg. 

«Ми не вважаємо, що Китай хоче розпочати війну», — заявила директор національної розвідки Евріл Хейнс Комітету з розвідки Палати представників під час щорічного брифінгу про глобальні загрози, з якими стикаються США. 

Директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс на тому ж слуханні підтвердив, що президента Сі Цзіньпіна «протверезили» підтримка України США та союзниками у відповідь на вторгнення Росії рік тому.

«Це те, на що президент Сі мусить зважати, коли він виходить із «нульового ковіду», намагаючись відновити економічне зростання Китаю, намагаючись взаємодіяти з рештою світової економіки», – сказав Бернс. 

Водночас, директор ЦРУ застеріг від недооцінювання  амбіцій нинішнього китайського керівництва досягти возз'єднання з Тайванем.

Як і під час подібних слухань у Сенаті в середу, слухання в четвер підкреслили, наскільки серйозною США вважають загрозу з боку Китаю. 

Директор Агентства національної безпеки Пол Накасоне заявив законодавцям, що уряд Сі скоротив розрив у технологічній конкуренції зі США. 

Разом із тим, Бернс і Хейнс не виключають варіанту, що Китай буде готовий вторгнутися на острів, можливо, вже у 2027 році.

Хейнс попередила, що якщо війна все-таки почнеться, це матиме «значні економічні наслідки», особливо якщо виробництво напівпровідників на Тайвані буде перервано.

«Чіпи, які надходять з Тайваню, присутні практично в усіх категоріях електронних пристроїв у всьому світі», — сказала вона.

Цього року Китай збільшить витрати на оборону на 7,2%, що дещо випереджає минулорічне зростання і перевищує скромний урядовий прогноз економічного зростання.

Відмінність у підходах Заходу до допомоги у захисті України від Росії та Тайваню від Китаю полягає не стільки в ступені потенційних ризиків, як у питанні політичної волі, так само як у питанні прийняття Фінляндії і Швеції до НАТО, пояснюють директор і голова Міжнародного центру досліджень України «Пряма Ініціатива» Аріяна Ґіць і Роман Сон у статті «Стратегічна поразка Росії: що повинен зробити Захід».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі