Як вибрати фанфік

Жанр

У принципі збігається з більшістю літературних. Але, на відміну від книжкової продукції, може розкриватися докладніше. Жанри фанфіків поділяються на: загальні — позначаються як «джен». Це різноманітні пригоди, пародії, детективи, «дарк-фіки» (з великою кількістю жорстокості) тощо.

Любовні — позначаються або як «гет» і розповідають про розвиток взаємин різностатевих персонажів, або як «слеш» — присвячені одностатевому коханню. Зазвичай це «романи» (романтично й неодмінно хепі-енд), драми (може бути по-всякому), ангст (дуже похмуро). Можуть супроводжуватися «особливими позначками» на кшталт попереджень про інцест, садомазохістські практики (BDSM), чоловічу вагітність (mpreg), безсюжетне порно (PWP) тощо.

Звичайно любовні фанфіки в попередніх позначках указують пейринг — діючі пари (Скаллі/Малдер, Леголас/Ліндір).

До власне «фікових» жанрів належать кросовер — поєднання двох різних світів (наприклад, «Зоряних війн» і «Гаррі Поттера»), сонгфік — «накладення» пісні та фанфіку.

Канон/AU

Автор обов’язково попереджає читача про те, що фік:

AU (автономний універсум), тобто не збігається з подіями, описаними в каноні;

ООС (out of character) — персонажі не зовсім такі (зовсім не такі), як у першоджерелі.

Рейтинг

Як правило, позначки робляться для того, щоб «відсікти» читачів, які не досягли «дозволеного» віку.

G — для будь-яких вікових груп;

PG, PG-13, PG-15 — дітям до 12, 13 і 15 — лише з дозволу батьків;

R — заборонено читати неповнолітнім;

NC-17, NC-21 — тільки після 17 (21) року, такий рейтинг указує на наявність у тексті докладних описів сексу, статевих збочень та/або жорстокості.

Розмір

Максі — велика форма, обсягом із добрячий роман.

Міді — так, повістинка.

Міні — оповідання, новела.

Драбл — дуже коротка — до ста слів — історія, сценка, замальовка.

Дисклеймер

Обов’язковий у «шапці» фіка. У ньому автор заявляє про відмову на все, що належить авторові канону, а також від матеріальної винагороди за власну творчість.

Коротка анотація

Окрім власне анотації, може містити: разшаркування автора перед потенційною аудиторією («не бийте сильно — мій перший фік»); указівку, чи написаний фанфік «на виклик» — кимось іншим сформульовану сюжетну ідею — і на яку саме;

перелік дійових осіб;

і все-все-все, про що автор вважає за потрібне попередити/попросити/повідомити читачеві від свого імені.

Гарний тон для фікрайтера — зазначити серед іншої попередньої інформації імена/ніки своїх помічників — редакторів, порадників й інших, позначених у цій субкультурі літерами грецького алфавіту: якщо сам автор — «альфа», то його помічники — «бета», «гама» тощо.