Винайдено в Україні — made in China

Гаджет LаMetric львівського стартапу Smart Atoms отримав найпрестижнішу світову премію у сфері дизайну Red Dot Product Design Award 2016.

На перший погляд - традиційний настільний годинник. Та в потрібний момент він показує чи озвучує, наприклад, активність на PayPal-акаунті, котирування акцій, заходи з Gmail-календаря чи дані про небезпеку з систем "розумного" будинку.

Український стартап зумів поєднати інтер'єрний об'єкт із технологічним, що нечасто вдається навіть гігантам електронної індустрії.

Однак виробляють винахід українців, на жаль, не на Батьківщині, а в Китаї. "Продукт для кінцевого споживача в Україні виготовляти, практично, неможливо", - каже виконавчий директор Smart Atoms Назар Білоус. Але має ідеї, які можуть сприяти відродженню національної електроніки, а паралельно - й інших галузей.

Засновники Smart Atoms Дмитро Бариський і Назар Білоус із гаджетом LаMetric

Премію Red Dot Product Design Award присуджує один із провідних і найстаріших проектних інститутів Центр дизайну землі Північний Рейн-Вестфалія впродовж понад шістдесяти років. Усі відзначені роботи експонуються в музеї Red Dot в Ессені, що має найбільшу в світі колекцію досягнень сучасного дизайну. У ньому незабаром буде представлений і гаджет українськогостартапу Smart Atoms.

LаMetric - це розумний настільний годинник. Через синхронізацію з мобільними додатками він у потрібний момент виводить на майстерно замаскований світлодіодний екран або озвучує необхідну інформацію: листи з поштового клієнта, кількість підписників на Фейсбуці, прогноз погоди з метеостанції аеропорту, розклад руху транспорту тощо. Уже створено близько тисячі програм для гаджета.

Ідея виникла через потребу в продукті самих учасників стартапу. "Працюючи над попередніми проектами, ми мусили постійно відстежувати показники на різних статистичних сервісах, щоб швидко приймати відповідальні рішення. З одного боку, ці онлайн-ресурси зорієнтовані на підвищення продуктивності та комфорту нашої роботи, а з іншого - ми витрачали багато часу на перевірку даних. Іноді розчаровувалися, бо показники не були оновлені.

Технологія екрану LаMetric

До того ж даними цікавилася вся команда. Розділити радість або невдачу хотілося разом. Але одночасно переглядати сервіси неможливо.

Так народилася ідея створити пристрій для відображення інформації у вигляді конкретних чисел - нічого зайвого. Повідомлення мали бути доступними всім одночасно. На відміну від гігантів Apple, Google, які задовольняють персональні потреби, ми хотіли розвивати колективний, сімейний досвід. Люди потребують соціалізації та відчуття приналежності", - розповідає директор стартапу Назар Білоус.

Продукт мав бути розроблений згідно з концепцією чарівних об'єктів. "Суть у тому, що квартира повинна виглядати, як і сто років тому, - віяти теплом та історичністю. А електроніка - дуже нав'язлива, незвична для людини, особливо в домі. Тому в майбутньому розроблятимуть на вигляд начебто лише диван, але коли ви захочете, то з нього лунатиме музика. Або підходитимете до дзеркала, а воно в необхідний момент показує температуру надворі чи вологість повітря у приміщенні. Тобто технологія має жити в об'єкті та додавати йому цінності тільки в потрібний час.

Насправді поєднати технологічність та інтер'єрність у продукті дуже важко. Цього рідко вдається досягнути навіть гігантам електронної індустрії. До прикладу, якщо взяти наручні розумні годинники, то вони здебільшого прямокутної форми. Однак для людини звичним є круглий циферблат", - зауважує Назар Білоус.

Щоб LаMetric мав вигляд традиційного настільного годинника, команда розробила власну технологію світлодіодного екрана. Неможливо зрозуміти, що в продукт вмонтовано дисплей.

Успіх досягнення - в сильній та досвідченій команді. Ігор Кіщак разом із Віталієм Тарасюком раніше спроектували сенсорну панель для першого низькопідлогового трамваю українського виробництва й електронні вказівники маршрутів для автобусів ЗАЗ. Микола Кирічук працював над серією мобільних додатків для автовиробника Ford. Назар Білоус і Дмитро Бариський працювали в агенції веб- і мобільної розробки Lemberg Solutions. Дмитро, зокрема, відомий тим, що розробляв офіційний Android-додаток для квадрокоптера з дистанційним керуванням Parrot AR Drone. До команди також входять індустріальний дизайнер Андрій Ковальов і креативний директор Вікторія Намозова.

. Команда Smart Atoms: Микола Кирічук, Дмитро Бариський, Назар Білоус, Віталій Тарасюк, Ігор Кіщак

Мотивував і успіх на краудфандинговій платформі Kickstarter. Проект зібрав 370 тис. дол. замість запланованих 69 тис. дол. "І тоді нам, як бомбу, поставили дедлайн для створення LаMetric. Ми впоралися, і це тішить. Бо багато Kickstarter-кампаній не вдаються - стартапери не розраховують необхідних зусиль", - ділиться Назар Білоус.

До того ж свою частку у фінансування українського проекту на Kickstarter внесли інженери спортивного браслета Nike+Fuelband. Ця розробка дуже надихала українську команду - з вигляду лише стильний браслет, а насправді високотехнологічний пристрій, який може рахувати кількість кроків.

Технологію екрана LаMetric хочуть також впроваджувати у виготовленні розумних столів. До українських розробників звернулася меблева компанія, і на сьогодні навіть створено декілька прототипів. Стартап планує серію різноманітних продуктів.

Однак їх масове виробництво практично неможливе в Україні. Розумний годинник LаMetric випускають у Китаї, на одній із найбільш відомих фабрик Foxconn, де народжуються, до речі, iPod і iPhone.

Розробники розглядали можливість виробництва гаджета в Україні. Було б дуже зручно перебувати неподалік заводу, особливо при виготовленні першої партії. Однак ціна виходить у рази вищою, ніж у Китаї, з сумом розповідає директор стартапу Назар Білоус:

"LаMetric - це пристрій, зорієнтований на кінцевого споживача, а не на бізнес. Для цієї категорії ціна визначальна при купівлі. Тож потрібно прагнути якомога нижчої собівартості продукту.

Якщо виготовляти гаджети в Україні, то необхідно організувати логістику компонент. Уся компонентна база електроніки, на жаль, розробляється переважно в Китаї, дешева. І деталі, як правило, бувають браковані. Якщо виявлятимете недолік в Україні, то, відповідно, доведеться витрачати час і гроші, щоб повернути товар.

Ще один чинник - продукт, зорієнтований на кінцевого споживача, потрібно продавати глобально по світу. Ви збуваєте товар через веб-сайт і надсилаєте його в різні країни. Відповідно, мусите мати можливість дешевої доставки. На жаль, в Україні нерозвинена логістика. Щоб відправити за кордон півкілограмову посилку, доведеться заплатити приблизно 100 дол. А з Гонконгу ця операція коштуватиме 20-25 дол.

Продукт стає просто неконкурентоспроможним за ціновим чинником.

Але чому Україні не стати транспортним хабом? Вона має літаки Антонова. Можна створити стартап на рівні держави. Порахувати, з якого міста логістика в навколишні країни буде найдешевшою. Зробити доставку за демпінговою ціною і цим спробувати позмагатися з міжнародними перевізниками. Можливо, після такого кроку міжнародні виробники почнуть організовувати логістику через Україну. А після цього обов'язково з'являться продуценти в Україні. І буде шанс на відродження електроніки та інших індустрій всередині держави.

Крім того, мені незрозуміло, чому не зняти ПДВ на імпорт електронних компонентів і засобів виробництва технологічної продукції, таких як машини для паяння плат чи інших операцій. Адже на українському ринку високотехнологічного виробництва вкрай мало. Всі елементи LаMetric виготовлені в Китаї. Якщо лібералізувати податкову систему та розвинути міжнародну логістику, інвестори б зацікавилися електронікою і створювали її в Україні".